Справа № 495/3012/25
Номер провадження 3/495/1070/2025
14 листопада 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністроського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює за наймом, місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
29.04.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністроського районного управління поліції ГУНП в Одеській області надійшли 2 протоколи від 26.04.2025 відносно ОСОБА_1 серії ЕПР1 №312110 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та серії ЕПР1 №312107 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду справи №495/3001/25, 495/3012/25 об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу ЕПР1 №312110 від 26.04.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП із таким формулюванням: 26.04.2025 о 04:15 год. в с. Старокозаче по вул. Малиновського водій кермував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії , а саме зовсім не має посвітчення водія. 05.04.2025 року складалася постанова за ст. 126 ч. 2 КУпАПсерії ЕНА 4431220, чим порушив п. 2.1. а ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №312107 від 26.04.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із таким формулюванням: 26.04.2025 о 04:15 год в с. Старокозаче по вул. Малиновського водій керував автомобілем ВАЗ 2107 д.з НОМЕР_2 от в стані алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 29.04.2025 він разом з товаришем ОСОБА_2 , прізвища якого не пригадує, поїхали по справах на автомобілі, що належить співмешканці ОСОБА_3 , неподллік якої стали вживати алкоголь у салоні автомобіля. Денис був тверезим та має водлійське посвідчення. Неподалік заправки в с.Старокозаче вони стали вживати алкоголь. У подальшому планували, що за ними приде зять ОСОБА_2 , який також має волдійське посвідчення та зможе завезти їх додому. Факт керування автомобілем у нетверезому стані та факт керування автомобілем без посвіджчення водія ОСОБА_1 заперечив.
Вивчиши адміністративні матеріали, судом встановлено наступне.
Як докази вчинення ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до протоколу ЕПР1 №312107 від 26.04.2025 долучено: - копію електронного рапорту ЄО №11730 від 26.04.2025 про вчинення домашнього насильства, а саме по отримання телефонного повідомлення про те, що чоловік не віддає авто, зі слів у нетверезому стані;
- копію заяви ОСОБА_3 по те, що співмешканець ОСОБА_1 без дозволу бере автомобіль та катається по селу, може перебувати к нетверезому стані;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, який містить лише підпис працівника поліції, не містить жодних даних та підпису особи, щодо якої складений;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, складений 26.04.2025 о 04.20 год. щодо ОСОБА_1 , яке не містить жодних даних про результати огляду чи про відмову від проходження огляду;
- копія акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, складений 26.04.2025 о 04.20 год., у якому зазначено, що транспортний засіб ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , співвласником якого є ОСОБА_1 , для його примусового переміщення прийняв ОСОБА_4 ;
- пояснення ОСОБА_5 про те, що він разом з ОСОБА_1 вживали алкоголь та останньому дзвонила жінка, щоб він не їздив п'яним за кермом;
-ксерокопія пояснення ОСОБА_6 про те, що 25.04.2025 о 19 год. вона почула як її спвівмешканець виїхав на їх автомобілі ВАЗ ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 . Коли зателефонувала, то останній повідомив, що їде пити каву. ОСОБА_1 не повернувася до 23.00 год, а коли неодноразово йому телефонувала, зрозуміла, що той пиячить та звернулась у поліцію, оскільки хвилювалась, щоб ОСОБА_1 не їздив за кермом у стані сп'яніння;
- відеофайл на диску video 2025-04-26 11/48/16.
Як докази вчинення ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП до протоколу ЕПР1 №312110 від 26.04.2025 долучено: фотокопію рапорту, який міститься в матеріалах до адмінпротоколу ЕПР1 №312107 від 26.04.2025; довідку начальника сектору АП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про те, що ОСОБА_1 05.04.2025 притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, витяг з бази даних адмінпрактики про накладення штрафу, копію постанови ЕНА № 4431220;
Дослідивши матеріали адміністративних протоколів суд дійшов наступного висновку.
За змістом ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу статей 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого); 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп'яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, знаходження біля транспортного засобу або всередині, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в стані сп'яніння, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Однією з головних умов для огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є не лише наявність достатніх підстав вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а й та обставина, що саме ця особа у такому стані керувала транспортним засобом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Досліджений в судовому засіданні відеозапис, доданий до матералів адмінпротоколу ЕПР1 №312107 від 26.04.2025 містить підтвердження обставин спілкування між поліцейським, який веде запис, невстановленою особою чоловічої статі, який перебуває на пасажирському сидінні автомобіля, та не встановленої особи жіночо статі, яка розмовляє з ними по телефону та дорікає вживанням алкоголю. При цьому особа на пасажирському сидінні заперечує факт керування автомобілем.
Зафіксованих фактів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відеозапис не містить.
Інших доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, суду не надано.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б давали об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 26.04.2025 о 04:15 год в с. Старокозаче по вул. Малиновського керував автомобілем ВАЗ 2107 в стані алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
За таких обставин, недоведеним є факт, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вказане в протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.130 КУпАП, оскільки без підтвердження факту, що останній керував транспортним засобом, не утворюється склад правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Відтак суд вважає недоведеним вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки надані суду докази не містять підтвердження факту керування транспортним засобом, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, відтак суд вважає недоведеним вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи.
Таким чином, суд вважає, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, протягом 10 днів з моменту її ухвалення.
Суддя Анна ТОПАЛОВА