м. Вінниця
14 листопада 2025 р. Справа № 120/14064/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
07.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкових повідомлень рішень №0316151-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року; №0316152-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року; №0316153-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316154-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316155-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316156-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316157-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316158-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316159-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316163-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року.
Ухвалою суду від 10.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
17.10.2025 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник відповідача, наголошує, що ОСОБА_1 у 2024 році не був зареєстрований фізичною особою - підприємцем, відповідно відсутні підстави для застосування вимог підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України на об'єкти нежитлової нерухомості, що йому належали на праві власності, у 2024 році.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником, директором Приватного-орендного підприємства «Рідний край».
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 належать на праві приватної власності об'єкти нерухомого майна:
- нежитлова будівля (м'ясопереробний цех) загальною площею 963 кв.м., АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення (млин, зерносклад) загальною площею 4514,1 кв.м., Вінницька область, Могилів-Подільський район, село Тростянець, вулиця Польова, будинок 7;
- будівлі офісні (адмінбудівля, контора) загальною площею 745,8 кв.м., АДРЕСА_1 ;
- нежиле приміщення (будинок механізатора) загальною площею 2157,4 кв.м., АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення (зерносклад) загальною площею 879,4 кв.м., АДРЕСА_1 ;
- нежитлова будівля (зерносклад) загальною площею 352,3 кв.м., АДРЕСА_2 ;
- нежитлова будівля (корівник) загальною площею 2941,1 кв.м., АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення (нежитлові приміщення комлексу РВХ) загальною площею 12168,8 кв.м., АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення ( автогараж ) загальною площею 963 кв. АДРЕСА_1 .
- нежитлова будівля (трансформаторна підстанція - А, загальною площею 44,3 кв.м.), що знаходиться по АДРЕСА_2 .
На підставі статті 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2024 рік та сформовано податкові повідомлення - рішення:
№0316151-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року на суму 13921,21 грн.;
№0316152-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року на суму 209,69 грн.;
№0316153-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року на суму10211,69 грн.;
№0316154-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року на суму 4558,20 грн.;
№0316155-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року на суму 57598,99 грн.;
№0316156-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року на суму 21366,74 грн.;
№0316157-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року на суму 4558,20 грн.;
№0316158-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року на суму 4162,49 грн.;
№0316159-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року на суму 17650,6 грн.;
№0316163-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року на суму 1667,55 грн.
На переконання позивача, вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою ж оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
При цьому, положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до абзацу “ж» зазначеної правової норми, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 зазначив, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Провівши правовий аналіз зазначеної вище норми права, суд дійшов висновку, що застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абзаці “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов'язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, які використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об'єктами оподаткування згідно з абзацом “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду в подібних правовідносинах (постанови від 26 листопада 2020 року у справі №560/168/19, від 04 березня 2021 року у справі №500/2782/18).
Пільга, встановлена абз. “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Так, оцінюючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, судом досліджується наявність підстав для застосування в спірних правовідносинах податкової пільги, передбаченої п.п. “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, наказом від 17 серпня 2000 року №507, затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Згідно з ДК 018-2000 клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси, тощо.
Загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі №820/6752/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17, від 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 10 квітня 2020 року у справі №823/1751/17.
У цих постановах Верховний Суд зазначив, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Тобто, визначення сільськогосподарський товаровиробник, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу - Спрощена система оподаткування, облік та звітність, тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ Податок на майно).
Разом з тим, визначення поняття сільськогосподарський товаровиробник також міститься у статті 1 Закону України “Про стимулювання розвитку сільського господарства» на період 2001 - 2004 років від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Більше того, законодавець з метою визначення осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вжив також поняття виробники сільськогосподарської продукції.
Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України “Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття сільськогосподарський товаровиробник не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту5.3 статті 5 ПК України.
Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні абзацу “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 вересня 2021 року у справі №140/2700/19.
Як уже встановлено судом, ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником, директором приватного-орендного підприємства “Рідний край» (ЄДРПОУ 03729612), видами економічної діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів 01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих 01.46 Розведення свиней 01.49 Розведення інших тварин 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві 01.64 Оброблення насіння для відтворення 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) 10.11 Виробництво м'яса 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання 10.81 Виробництво цукру 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, об'єкти нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом нараховані податкові зобов'язання, належать до будівель/споруд, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, які використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, та не здаються їх власниками в оренду, позичку, лізинг не є об'єктами оподаткування згідно з пунктом “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.03.2021 №500/2782/18.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. Об'єкти нерухомості, які належить позивачу на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом донараховано податкові зобов'язання, є будівлями, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, що позивач використовував належні на праві власності об'єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності, спосіб. Відповідачем не надано суду доказів того, що такі об'єкти здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, враховуючи, що основними видами діяльності ПОП “Рідний Край» є сільськогосподарське виробництво, а зазначені об'єкти нерухомості призначені та використовуються позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, то вони не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно.
Враховуючи вищевикладене, у спірних правовідносинах підстави для справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутні, адже позивач не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо спірних об'єктів нерухомого майна, а відтак прийняті відповідачем податкові повідомлення -рішення №0316151-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року; №0316152-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року; №0316153-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316154-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316155-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316156-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316157-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316158-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316159-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316163-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року є протиправними та підлягають скасуванню.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і, тому надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0316151-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року; №0316152-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року; №0316153-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316154-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316155-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316156-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316157-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316158-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316159-2410-0212-UA05080110000056824 від 06.05.2025 року; №0316163-2410-0212-UA05080010000038400 від 06.05.2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1359,05 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять гривень п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150).
Суддя Дончик Віталій Володимирович