06.11.2025 Справа №607/23230/25 Провадження №2-о/607/587/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
присяжних Горохівського О.А.
Галашина М.О.
за участю секретаря Бойко О.В.
прокурора Бобер Н.П.
представника психіатричного закладу, лікаря-психіатра Кузіва О.І.
особи, яка підлягає примусовій
госпіталізації та його захисника Лесовець І.М., адвоката Білик Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку , -
Лікар-психіатр Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради Кузів О.І. звернувся в суд із заявою про госпіталізацію громадянина ОСОБА_1 в КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, у примусовому порядку, з метою його лікування в умовах стаціонару.
В судовому засіданні представник Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, лікар -психіатр Кузів О.І. заяву підтримав і пояснив, що гр. ОСОБА_1 страждає натяжкий психічний розлад, внаслідок чого не може дати усвідомлену згоду на госпіталізацію в психіатричний стаціонар. Також зазначив, що внаслідок наявного у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання, останній несе небезпеку для себе та оточуючих, що підтверджено заявами сусідів за його місцем проживання, а також поясненнями його брата ОСОБА_2 .
Прокурор заяву про госпіталізацію гр. ОСОБА_1 у примусовому порядку в КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради без його згоди підтримала, висловивши думку про доцільність надання психіатричної допомоги останньому в примусовому порядку.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку, оскільки вважає себе психічно здоровим .
ПредставникОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С. в судовому засіданні вважає, що ОСОБА_1 не слід надавати психіатричну допомогу у примусовому порядку.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительсела Рекшин Бережанського району Тернопільської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), перебуває на обліку в лікаря-психіатра із 29.07.2024 р., діагнозом: шизо-афективний розлад, депресивний тип F 25.1., що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого, наданою поліклінічним відділом Бережанської центральної міської лікарні Бережанської міської ради.
04.11.2025 року в 14 год. 11 хв. ОСОБА_1 був доставлений в приймальне відділення КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР, бригадою швидкої медичної допомоги в супроводі працівників поліції, збуджений та агресивний. Був оглянутий лікарем амбулаторно-поліклінічного відділення ОСОБА_3 та направлений у відділення первинного психотичного епізоду КНП “ТОКПЛ» ТОР з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад. F-23.0.
Як вбачається із Висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, ОСОБА_1 вперше лікувався в умовах КНП «ТОКПЛ» ТОР в липні 2024 року та був оглянутий комісійно та встановлений діагноз: гострий поліморфний психотичний розлад…Зі слів брата вперше змінився в поведінці в 2024, забарикадувався у сусідів в літній кухні, видався відрами, не допускав нікого до себе, царапав на стінах вислови...В липні 2025 не розрахувався в магазині, проявляв агресію до продав чині, побився із власником магазину та розбив йому телефон, побив вікна в 4 сусідніх будинках…Зі слів поліції 31.10.2025 розбив скло в автомобілі сусіда, погнув капот каменем, поводився агресивно, погрожував перехожим…Поведінка галюцинаторна, в розмові висловлює маячні ідеї. Критика до свого стану відсутня. Пацієнту роз'яснено про важливість проходження стаціонарного лікування, проте пацієнт не вважає себе хворим і відмовляється від госпіталізації. Потребує особливої уваги медичного персоналу, перебуває на “режимі А» у зв'язку із важкістю психічного стану.
Комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку, що ОСОБА_1 страждає тяжким психічним захворюванням у вигляді: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. F-23.1 і потребує госпіталізації в психіатричний стаціонар в примусовому порядку без його згоди.
Судом також із матеріалів справи встановлено, що 31.10.2025 року ОСОБА_4 , жителька с. Рекшин Нараївської ТГ Тернопільського району Тернопільської області звернулася у службу «102», з приводу того, що 31.10.2025 р. близько 10 год. 10 хв. ОСОБА_5 пошкодив її транспортний засіб марки «Шевроле Каптіва», а саме: розбив скло багажника та пошкодив лобове скло даного автомобіля, про що свідчить протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.10.2025 р., письмова заява ОСОБА_6 від 03.11.2025 р., електронні рапорти працівників поліції, письмові пояснення ОСОБА_4 від 31.10.2025 р. та письмові пояснення інших очевидців ОСОБА_7 від 31.10.2025 р..
В силу вимог ст. 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов'язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Згідно з вимогами ст. 340 ЦПК України у заяві про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
В силу вимог ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
В силу вимог ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.
Перед тим як визначати, чи було достовірно доведено, що особа страждає на психічний розлад, вид і ступені якого можуть бути підставою для примусового тримання цієї особи у психіатричній лікарні, суди повинні встановити, чи було таке тримання законним у розумінні підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, зокрема, чи була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством України.
Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Відповідність такого позбавлення особи свободи національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу.
Судом із наведених ним доказів встановлено, що станом на день звернення представника КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР із відповідною заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_1 існують підстави для такої госпіталізації, які встановлені комісією лікарів-психіатрів, а також зазначеними та проаналізованими вище доказами, госпіталізація ОСОБА_1 до психіатричного закладу у зв'язку із наявного у нього тяжкого психічного захворювання відповідає положенням Закону України «Про психіатричну допомогу», вимогам процесуального законодавства та є необхідною. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 виявляє реальні наміри вчинити та вчиняє дії, що становлять небезпеку для нього та оточуючих, а його лікування можливі лише в умовах психіатричного стаціонару, що підтверджено належними та допустимими доказами та не спростовано учасниками справи.
Встановивши вказані обставини, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для примусової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного закладу, а тому заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради Кузіва О.І. про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку, слід задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 13, 82, 263, 265, 339-342 ЦПК України, суд, -
Заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку, задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя села Рекшин Бережанського району Тернопільської області (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у примусовому порядку до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради для надання йому відповідної психіатричної допомоги в умовах стаціонарного лікування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний зміст рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан
Присяжні О.А.Горохівський
М.О.Галашин