Справа № 307/2687/24
Провадження №1-кп/307/210/24
про зупинення судового провадження
10 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024071160000485 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,,
У провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження № 12024071160000485 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 08 вересня 2025 року, через канцелярію суду, подала клопотання про зупинення судового провадження відносно ОСОБА_4 до його звільнення з військової служби та повернення внесеної за ОСОБА_4 застави у розмірі 242 240 гривень, заставодавцю ОСОБА_7 .
В обгрунтування клопотання посилалася на те, що обвинувачений ОСОБА_4 був мобілізований та перебуває у військовій частині на військовій службі за призовом.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Окрім цього, під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді від 21 червня 2024 року, справа № 307/2524/24, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 242 240 гривень.
Застава у визначеному розмірі була внесена за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцем ОСОБА_7 .
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне
правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений
може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вважає, оскільки обвинуваченний ОСОБА_4 мобілізований та проходить військову службу, а кримінальне провадження підлягає зупиненню, то відсутні підстави, щодо дії окремих заходів забезпечення кримінального провадження, таких як запобіжні заходи, оскільки на даний момент такі втрачають свою юридичну суть.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 та представник заставодавця ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 в обгрунтування клопотання посилалася на викладені в ньому обставини.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 просили клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти зупинення кримінального провадження у зв'язку із мобілізацією обвинуваченого та заперечувала проти задоволення клопотання про повернення застави заставодавцю, посилаючись на те, що мобілізація обвинуваченого не є підставою для повернення застави.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно довідки командира військової частини ОСОБА_8 № 2118 від 01 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині з 12 травня 2025 року до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_4 призваний для проходження військової служби, на особливий період, суд вважає за необхідне клопотання його захисника в частині зупинення провадження задовольнити, судове провадження зупинити до звільнення ОСОБА_4 з військової служби.
Щодо повернення застави заставодавцю ОСОБА_7 слід зазначити наступне.
На підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 червня 2024 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк на 58 днів та визначено заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Застосуючи до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави слідчим суддею було враховано, наявність обґрунтованої підозри та доказів у вчиненні ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дочку, працює асистентом вчителя Мукачівської гімназії № 9 Мукачівської міської ради Закарпатської області, його вік, стан здоров'я та ті обставини, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, вчиненого в умовах воєнного стану; врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показів на його користь, може продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється або вчинити новий аналогічний злочин, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Визначаючи розмір застави, слідчим суддею враховано особу підозрюваного, його майновий стан, оскільки той працює асистентом вчителя Мукачівської гімназії №9 Мукачівської міської ради Закарпатської області, а також займається підприємницькою діяльністю, його сімейний стан, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим слідчим суддею визначено заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього та у випадку внесення застави покладено на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно платіжної інструкції № 0.0.3724755885.1, 24 червня 2025 року ОСОБА_7 внесла за ОСОБА_4 заставу у вказаному розмірі, у зв'язку із чим підозрюваного було звільнено з УВП №9.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Запобіжних захід у вигляді застави у відношенні обвинуваченого діє по теперішній час, однак строк обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та які були покладені на обвинуваченого ухвалою суду, закінчилися.
Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.
Скасування запобіжного заходу передбачено положеннями ст. 201-1 КПК України та право звернутися до суду про скасування запобіжного заходу, наділений лише прокурор.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а на даний час меті застави, а тому, за наведених обставин, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та виконання процесуальних обов'язків, належної процесуальної поведінки підозрюваного, твердження захисника, що запобіжний захід - застава втратив свою юридичну суть, у зв'язку із тим, що кримінальне провадження підлягає зупиненню, оскільки обвинувачений мобілізований і тому заставу слід повернути, суперечить положенням кримінального процесуального Закону.
Таким чином, зазначені законодавчі положення пов'язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Суд наголошує, що у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до положень ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою.
Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом доброї волі такої особи.
Особа не може бути визнана заставодавцем всупереч її бажанню.
При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самим лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов'язки заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Водночас така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
З огляду на зазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов'язково повернуті у найкоротший термін за його бажанням до припинення дії цього запобіжного заходу.
Однак, суд зазначає, що ч. 5 ст. 616 КПК України передбачено, що за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для повернення застави затаводавцю відсутні, оскільки розгляд кримінального провадження не завершено і дія запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не припинилася.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , про зупинення судового провадження задовольнити.
Зупинити судове провадження у в кримінальному провадженні № 12024071160000485 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, до його звільнення з військової служби.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , про повернення застави заставодавцю ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 14 листопада 2025 року о 13 год 45 хв.
Суддя ОСОБА_1