Справа № 199/15336/25
(3/199/7538/25)
іменем України
14.11.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 12.07.2021 (орган, що видав 1211), РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 06.11.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, слідує, що ОСОБА_1 03.11.2025 о 01:30 годині за адресою: АДРЕСА_2 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу свого чоловіка ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Правилами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 «Вчинення домашнього насильства» викладена в новій редакції:
1) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за що передбачається можливість накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб;
2) діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за що передбачається можливість накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб;
3) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, за що передбачається можливість накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Таким чином, з 19.12.2024 адміністративне правопорушення «Вчинення домашнього насильства» є правопорушенням з матеріальним складом, оскільки частина 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції закону № 3733-IX від 22.05.2024 містить обов'язкову умову настання відповідальності - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 . ОСОБА_3 03.11.2025 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу свого чоловіка ОСОБА_2 .
У той же час протокол про адміністративне правопорушення в графі «суть учиненого адміністративного правопорушення» не містить опису диспозиції складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції закону № 3733-IX від 22.05.2024, оскільки в протоколі не зазначено, чи була цими діями ОСОБА_1 завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, зважаючи на те, що диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не передбачає настання адміністративної відповідальності дії особи, що мають ознаки домашнього насильства, внаслідок яких не було завдано шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції закону № 3733-IX від 22.05.2024 передбачає, як найбільш суворий вид стягнення за вчинення даного правопорушення, адміністративний арешт, а систематичне вчинення таких адміністративних правопорушень створює преюдицію для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України.
Таким чином, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення - працівник поліції, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Викладене зобов'язує суд розглядати справу за ст. 173-2 КУпАП з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
Зокрема, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Таким чином, по-перше, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, не містить обов'язкових відомостей, визначених диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції закону № 3733-IX від 22.05.2024, про те, чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 внаслідок дій ОСОБА_1 ; по-друге, справа про адміністративне правопорушення не містить доказів того, що внаслідок дій особи, яка притягається до відповідальності, була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції закону № 3733-IX від 22.05.2024, в діях ОСОБА_1 у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.О.Лисенко