Справа № 199/9332/25
(3/199/5008/25)
іменем України
12.11.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.02.2019, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника Кравцова В.В.,
19.06.2025 о 09:35 годині водій ОСОБА_1 в Донецькій області, Покровський район, місто Добропілля, вул. Матросова, буд. 100, керував автомобілем «Nissan Navara», н.з. НОМЕР_3 , з явною ознакою алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку на місці зупинки або проходження медичного огляду в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 15:55 годині 27.10.2025.
При цьому ОСОБА_1 просив зупинити провадження у справі до моменту його звільнення з військової служби, про що надіслав на адресу суду відповідне клопотання.
Надаючи оцінку та вирішуючи це клопотання, суддя виходив з наступного.
Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Частиною 4 ст. 277 КУпАП визначено, що строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, а також статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інакше у відповідності до п. 10) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, підлягає закриттю.
Таким чином, норми КУпАП, на відміну від ст. 335 КПК України, не містять права органу, що розглядає справу, зупинити розгляд справи про адміністративні правопорушення у зв'язку із призовом для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Підстави для зупинення провадження у справі вичерпно визначені положеннями ст. 277 КУпАП.
Відтак, з огляду на приписи ст. 277 КУпАП та постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №208/712/19, суддя не має права застосовувати аналогію кримінальної процесуальної норми та зупиняти провадження у справі у випадках, не передбачених нормами КУпАП, інакше в такому випадку суддя перебирає на себе не притаманну йому функції законодавця, що є неприпустимим (наприклад, остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі «Укркава проти України» від 30.06.2025).
У судовому засіданні захисник Кравцов В.В. вважав можливим розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , оскільки він проходить військову службу.
Захисник Кравцов В.В. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:
- відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366299 від 19.06.2025, адміністративне правопорушення яке полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння мало місце 19.06.2025 о 09:35 годині, в той час як на відеозаписі зафіксована відмова о 08:28 годині 19.06.2025, тобто більше ніж за годину до часу визначеного у протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366299 від 19.06.2025;
- виявлені ознаки у ОСОБА_1 суперечать протоколу, акту та направленню;
- з наявного в матеріалах справи відеозапису неможливо встановити факт складання майором поліції Толмачовим Д.В. матеріалів відносно ОСОБА_1 ;
- відеозапис, наявний в матеріалах справи, не є доказом в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як він не містить в собі обставини адміністративного правопорушення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366299 від 19.06.2025;
- в матеріалах справи відсутній факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння о 09:35 годині 19.06.2025;
- відсутні докази керування ОСОБА_1 19.06.2025 о 09:35 годині.
Також захисником було подано клопотання про визнання доданого до справи відеозапису недопустимим доказом.
Захисником також подано клопотання про залучення прокурора.
Суддя, вирішуючи дане клопотання захисника, направив лист на ім'я керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області про вирішення питання про залучення прокурора до розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 .
Зокрема, суддя звернув увагу на те, що згідно приписів ч. 1 ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право, в тому числі, брати участь у розгляді справи (будь-якої справи про адміністративне правопорушення).
Статтею ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено безумовний обов'язок держав-учасниць виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18 та 3 інші заяви) від 06.10.2022 констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (на заявників були накладені адміністративні стягнення у різних провадженнях за відсутності сторони обвинувачення).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Гайдашевський проти України» від 06.02.2025 (справа за ч. 1 ст. 130 КУпАП) визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки апеляційний суд за власною ініціативою шукав ключові докази, які шкодять становищу обвинуваченого, чим створив враження плутанини між ролями прокурора та судді та, відповідно, дав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду за об'єктивною перевіркою.
Враховуючи приписи ст. 250 КУпАП, ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя просив розглянути питання участі прокурора у розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1
02.09.2025 на адресу суду надійшов лист заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області про те, що нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженнях у справах про адміністративне правопорушення не належить до функцій прокуратури, встановлених Конституцією України, а також враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відноситься до адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, правові підстави для участі прокурора окружної прокуратури у розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 відсутні.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у відсутність прокурора та ОСОБА_1 , що відповідає положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вислухавши думку захисника Кравцова В.В., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366299 від 19.06.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі без зауважень. Зі змісту даного протоколу слідує, що водій ОСОБА_1 власноруч надав пояснення наступного змісту: «19.06.2025 керував авто, в наркологію не поїду, Драгер не буду дути».
У той же час слід зазначити, що поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив про наявність таких ознак алкогольного сп'яніння у водія як: «почервоніння шкіри обличчя» та «тремтіння рук».
Проте, виходячи з п. 3 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, таких ознак алкогольного сп'яніння, як «почервоніння шкіри обличчя» та «тремтіння рук» не має. Є ознаки «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя» та «виражене тремтіння пальців рук», проте вони ОСОБА_1 не інкриміновані.
У зв'язку із цим слід зазначити, що суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, оскільки, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин при описі суті вчиненого правопорушення суддя не приймає як належні ознаки алкогольного сп'яніння у водія: «почервоніння шкіри обличчя» та «тремтіння рук» та не посилається на них при описі суті вчиненого правопорушення та оцінки інших доказів, що не спростовує наявність у водія такої ознаки алкогольного сп'яніння, як «запах алкоголю з порожнини рота», що могло бути виявлено виключно поліцейським під час спілкування із водієм та перевірено шляхом проходження водієм огляду на стан сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що у водія ОСОБА_1 була виявлена ознака алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру Драгер «Алкоформ 508», про що свідчить підпис ОСОБА_1 ;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2025, з якого убачається, що у водія ОСОБА_1 була виявлена ознака алкогольного сп'яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не проводився у зв'язку з відмовою;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що водій ОСОБА_1 назвався. Працівник поліції повідомив, що при спілкуванні від ОСОБА_1 чути запах алкоголю з порожнини рота. На питання працівника поліції: «Вживали?», ОСОБА_1 відповів: «Ні». На уточнююче питання працівника поліції: «Вчора випили пляшку пива?», ОСОБА_1 відповів: «Так». Працівником поліції запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер». На питання працівника поліції: «Бажаєте?», ОСОБА_1 відповів: «Ні, не бажаю». Працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд в наркології. ОСОБА_1 повідомив: «Не бажаю, я спішу». Працівником поліції повідомлено водію, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи слідує, що водій ОСОБА_1 станом на 19.06.2025 дійсно проходив військову службу у Збройних Силах України, проте не був військовослужбовцем строкової служби.
За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.
Крім того, у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтею 130 КУпАП мають право складати лише:
1) уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції;
2) уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.
Здійснювати дії щодо тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265-1 КУпАП) мають право виключно поліцейські.
При цьому, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Також слід зазначити, що окремий порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які:
- виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин;
- перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Тобто, процедура огляду на стан сп'яніння, що визначена у ст. 266-1 КУпАП не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами, порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП, за якої такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази того, що військовослужбовець ОСОБА_1 19.06.2025 у місті Добропілля виконував безпосередні обов'язки військової служби або перебував на території військової частини або вчинив таке правопорушення, не будучи водієм транспортного засобу, відповідно, працівники поліції, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, правомірно застосували до останнього загальний порядок проходження огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що узгоджується з приписами ст. 255 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку позиції захисника про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння.
Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що водій ОСОБА_1 мав явну ознаку алкогольного сп'яніння, водій підтвердив, що вчора (18.06.2025) вжив банку пива, тому поліцейський мав всі підстави пред'явити вимогу водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте водій, не наводячи належного та об'єктивного обґрунтування, відмовився виконувати законні вимоги поліцейського, що суперечить приписам п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи захисника про те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366299 від 19.06.2025, адміністративне правопорушення, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння мало місце 19.06.2025 о 09:35 годині, в той час як на відеозаписі зафіксована відмова о 08:28 годині 19.06.2025, тобто більше ніж за годину до часу, визначеного у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366299 від 19.06.2025, суддею не приймаються.
Так, дійсно, відповідно до матеріалів відеозапису, ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом о 08:26 годині.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції відбулося 19.06.2025 о 09:57 годині, тобто після спливу певного часу з моменту його зупинки, що підтверджується відеозаписом та відомостями, відображеними безпосередньо в протоколі.
Як убачається із матеріалів відеозапису, вказаний час був витрачений на встановлення особи водія, виявлення ознаки сп'яніння, пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, роз'яснення змісту вчиненого правопорушення, а також на отримання пояснень від ОСОБА_1 про те, що він вживав банку пива.
Внесення відомостей до фабули вчинення правопорушення здійснюється працівниками поліції після вчинення правопорушення, при цьому є логічним, що працівник поліції на момент зупинки транспортного засобу не має наміру складати протокол та такі підстави працівник поліції встановлює під час спілкування із водієм.
Тому помилка у зазначенні точного часу керування транспортним засобом жодним чином не впливає на встановлені судом фактичні обставини справи, а саме: на факт керування транспортним засобом, наявність ознаки алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 та його відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння, що утворило в його діях склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що з наявного в матеріалах справи відеозапису неможливо встановити факт складання майором поліції Толмачовим Д.В. матеріалів відносно ОСОБА_1 не впливають на оцінку судді щодо процедури виконання водієм ОСОБА_1 приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху, зважаючи на те, що матеріалом відеозапису у відповідності до ч. 3 ст. 266 КУпАП зафіксована пропозиція водія пройти огляд на стан сп'яніння та його відмова виконувати таку вимогу поліцейського.
Доводи захисника про те, що відеозапис працівника поліції не міститься в собі обставини адміністративного правопорушення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366299 від 19.06.2025, відсутній факт керування транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 , є необґрунтованими, виходячи з наступного.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов'язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу.
За таких обставин доводи захисника щодо відсутності саме відео-фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , чи його зупинки, складання матеріалів, є необґрунтованими, оскільки факт руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 доведений сукупністю доказів, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, оцінку яким надано в цій постанові.
Суддя вважає, що наявний матеріал відеозапису в достатній мірі, з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП та вимоги ст. 266 КУпАП, зафіксував процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а саме: відмову водія ОСОБА_1 пройти такий огляд у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.
Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутній факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння о 09:35 годині 19.06.2025 спростовуються сукупністю доказів, визначених в ст. 251 КУпАП: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився як продувати газоаналізатор на місці, так і проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, який не має зауважень ОСОБА_1 щодо його змісту; зі змісту даного протоколу слідує, що водій ОСОБА_1 власноруч надав пояснення наступного змісту: «19.06.2025 керував авто, в наркологію не поїду, Драгер не буду дути»; змістом направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2025, який фіксує як факт не проходження ОСОБА_1 , який мав ознаку сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, огляду на місці, так і його відмову прибути до проходження огляду в Добропільській ЛІЛ; змістом акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що у водія ОСОБА_1 була виявлена ознака алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру Драгер «Алкоформ 508», про що свідчить підпис ОСОБА_1 .
Докази захисника про те, що відсутні докази керування ОСОБА_1 19.06.2025 о 09:35 годині, суддею не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 19.06.2025 зафіксовано, що 19.06.2025 о 09:35 годині водій ОСОБА_1 в Донецькій області Покровський район у місті Добропілля по вул. Матросова, буд. 100, керував автомобілем «Nissan Navara», н.з. НОМЕР_3 . Водій ОСОБА_1 не скористався своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не вніс до вказаного протоколу зауважень з приводу керування ним транспортним засобом, підписавши протокол без зауважень. Зі змісту даного протоколу слідує, що водій ОСОБА_1 власноруч надав пояснення наступного змісту: «19.06.2025 керував авто, в наркологію не поїду, Драгер не буду дути».
Крім того, з матеріалу відеозапису поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом. ОСОБА_1 не ставив під сумнів факт керування транспортним засобом.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконав.
При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов'язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу або для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин доводи захисника щодо відсутності саме відео-фіксації руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , чи його зупинки, є необґрунтованими, оскільки факт руху транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 доведений сукупністю доказів, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, оцінку яким надано в цій постанові.
Крім того, слід зазначити, що за клопотанням захисника, до суду були викликані в якості свідка працівник поліції ОСОБА_2 , який здійснював огляд ОСОБА_1 в порядку ст. 266 КУпАП, фіксацію правопорушення та оформлення адміністративного матеріалу.
У судовому засідання працівник поліції ОСОБА_2 , допитаний як свідок, пояснив, що підставою зупинки водія ОСОБА_1 під час керуванням транспортним засобом «Nissan Navara», н.з. НОМЕР_3 , був факт руху без паска безпеки. ОСОБА_1 повідомив, що він військовослужбовець, не наполягав на виклику ВСП. ОСОБА_1 повідомив, що їхав забрати посилку, він не слідував на бойову позицію. Також автомобіль під керуванням ОСОБА_1 їхав виляючи. Відеозапис здійснювався на портативну відеокамеру, зміст відео не коригувався. ОСОБА_1 повідомив, що вжив алкоголь - пиво, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Крім того, за клопотанням захисника судом отриманий лист від 03.09.2025 за підписом начальника Покровського РУП ГУНП в Донецькій області полковника С.Загурського та копія журнал обліку, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації, з яких слідує, що 19.06.2025 наряд поліції Покровського РУП у складі поліцейського офіцера громади СВзГ майора поліції ОСОБА_3 та начальника сектора взаємодії з громадами підполковника ОСОБА_4 отримував портативний відеореєстратор.
На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов'язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.
Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання службових обов'язків військовослужбовця, у зв'язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко