Справа №521/14032/25
Провадження №2/521/6532/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 2187419 від 07 вересня 2024 року в розмірі 19140,00 гривень та судові витрати у розмірі 3028,00 гривень.
Позов обґрунтований такими обставинами.
07 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2187419.
14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №41 24 січня 2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2187419 від 07 вересня 2024 року в розмірі 19140,00 гривень.
В порушення умов Кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого, утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 274 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В позовній заяві міститься клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутність, щодо заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечував.
Представником відповідача було надано відзив, в якому позов визнала в частині тіла кредиту. Щодо стягнення процентів, пені та комісії зазначила, що відповідач є військовослужбовцем-контрактником, тому в силу приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом останньому не нараховуються.
Суд, вивчивши заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.
07 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2187419.
Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язуються передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https:/mycredit.ua/ru/ documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 3У «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики)
А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/ documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об?єм зобов?язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п. 5.2. п. 5 Договору позики)
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов?язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
З наданих позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не виконав умов договору.
14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №41 24 січня 2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2187419 від 07 вересня 2024 року в розмірі 19140,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики 187419 від 07 вересня 2024 року в розмірі 19140,00 гривень, з яких:
- 5800,00 грн. - заборгованість за основним боргом;
- 527,22 грн. - заборгованість за процентами;
- 0,00 грн. - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою;
- 11600,00 грн. - заборгованість за пенею.
- 1212,78 грн. - комісія за надання позики.
На теперішній час відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення вказаної заборгованості.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір.
У відповідності до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідачу, як військовослужбовцю штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
На підтвердження обставин поширення на відповідача положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей представником відповідача надано контракт на проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового, сержантського складу, укладений МВС України в особі Командира ВЧ НОМЕР_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 09.10.2021 року, посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.08.2024 року, військовий квиток серії НОМЕР_3 від 17.06.2021 року, посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.10.2021 року, довідку № 55/2023 від 20.11.2023 року про обставини травми (поранення контузії), довідку № 7212 від 14.08.224 року про перебування відповідача на військовій службі тощо.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Матеріали справи не містять відповідних документів як доказів звільнення ОСОБА_1 від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Надані представником відповідача копії вищезазначених документів є документами, що можуть підтверджувати наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та права на пільг відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з цим, вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
Таким чином, посилання представника відповідача на частину 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положення зазначеного закону стосуються виключно мобілізованих позичальників та за фактичних обставин у справі, на спірні правовідносини не поширюються, оскільки відповідач є військовослужбовцев-контрактником.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи виниклі між сторонами правовідносини, оцінюючи докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.08.2024 року, а тому відповідно до п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» має пільги щодо сплати судового збору.
Враховуючи те, що відповідач має пільги щодо сплати судового збору та звільненийвід сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, суд вважає за необхідне компенсувати позивачу судові витрати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 612, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, Київ, на р/р IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк» заборгованість за договором позики № 2187419 від 07 вересня 2024 року в розмірі 19140 (дев'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок, з яких:
- 5800,00 грн. - заборгованість за основним боргом;
- 527,22 грн. - заборгованість за процентами;
- 0,00 грн. - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою;
- 11600,00 грн. - заборгованість за пенею.
- 1212,78 грн. - комісія за надання позики.
Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого, рішення є підставою для повернення Державною казначейською службою України в Одеській області, адреса місцезнаходження: вул. Садова, буд. 1- А, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 37607526, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, Київ, на р/р IBAN № у АТ «ТАСкомбанк» з державного бюджету сплаченого судового збору у розмірі - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, який було сплачено на р/р UA028999980313141206000015757, отримувач: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101, ЄДРПОУ 37607526, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 125983 від 22 липня 2025 року.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева