Справа № 336/3079/25
Пр. 2/336/2263/2025
14.11.25
14 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Безкровної Є.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), цивільну справу №336/3079/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
за відсутності сторін та їх представників, -
Представник позивача за довіреністю Мєшнік К.І. в інтересах позивача засобами поштового зв'язку 02.04.2025 звернувся до суду із зазначеним позовом, за змістом якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 23.08.2019 у сумі 112 369,04 гривень, яка наявна станом на 08.01.2025, а саме, заборгованість за тілом кредиту у сумі 112 369,04 гривень.
За змістом позову, відповідно до п.2.1 п.2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/ або мобільного додатка. Згідно з п. 5.3 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом. На виконання 2.1, 2.4, 2.5. п.2 Розділу ІІ Умов клієнту видається платіжна картка, яка активується ним у мобільному додатку шляхом додавання інформації з картки та з авторизацією за допомогою номеру телефону. Підписанням анкети-заяви сторони засвідчують укладання договору, який відповідно до ст. 628 ЦК України є змішаним, містить елементи договору банківського рахунка, про споживчий кредит (п.2.3 Розділу І Умов). Датою укладання договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна картка передається клієнту не активованою, активація здійснюється в мобільному додатку після ідентифікації клієнта. Кредитний ліміт є поновлювальним, може бути використаний для отримання готівкових коштів, здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари та послуги в межах кредитного ліміту (5.5 Розділу ІІ Умов).
Позивач зазначає, що на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Крім того, клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та у термін, зазначений в мобільному додатку, в іншому випадку нараховується штраф (п.5.9,5.11. Розділу ІІ).
Згідно з тарифами, пільговий період за карткою діє до 62 днів з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, за умови її погашення в повному обсязі, пільгова відсоткова ставка становить 0,00001% річних, базова відсоткова ставка - 3,1%, нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, у випадку прострочення заборгованості процентна ставка збільшена до 6,2% на місяць.
Як вказано у позовній заяві, п.5.15-5.19 Розділу ІІ Умов визначено відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання клієнтом за договором. Зокрема, у разі порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, на її залишок нараховується штраф згідно з тарифами, але не більше 50% від суми одержаного кредиту. Про істотне порушення умов договору, всі необхідні строки та умови користування клієнту надсилається повідомлення у мобільному додатку. У випадку, якщо істотне порушення зобов'язань не буде усунуто у строк до 120 календарних днів, Банк за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне погашення заборгованості, а також штрафних санкцій.
Позивач додатково зауважує, що згідно з п.5.22 п.5 Розділу ІІ Умов, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, Банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості та спрямувати цей ліміт на погашення вказаного платежу, відсотків та неустойки за прострочені платежі.
Так, 23.08.2019, як видно з позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, підписавши анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, встановивши мобільний застосунок monobank, отримав розрахункову картку НОМЕР_1 . Вказана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Позивач вказує, що, підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку та зобов'язується виконувати його. Відповідно до змісту анкети, все листування ведеться через мобільний додаток або інші дистанційні канали. Відповідачу встановлено кредитний ліміт на отриману платіжну картку, що становить 100 000,00 гривень.
Позивач стверджує, що виконав всі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, надавши можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах договору та в межах кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, не сплатив щомісячні мінімальні платежі, станом на 28.08.2024 відповідачем допущено істотне порушення умов договору, про що повідомлено позичальника. Сума та терміни сплати щомісячного мінімального платежу повідомляється клієнтам банку у мобільному додатку.
Оскільки відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, згідно з п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу» 26.09.2024, що відображено у наданому розрахунку та виписках з рахунка, тому з підстав, передбачених ст. 509, 525- 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач, скориставшись своїм правом на дострокове стягнення заборгованості, просить задовольнити позов у вказаній сумі, до якої входить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), що існує станом на 08.01.2025.
Ухвалою судді від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до провадження судді. Постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Згідно з ухвалою відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз'яснено, що відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, за змістом позовної заяви та на підставі клопотання, доданого до неї, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України просить розглядати справу без участі сторони позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі за відсутності відповідача, підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, викликався до суду шляхом надіслання судових повісток за адресою реєстрації особи, підтвердженою на запит суду, засобами смс-інформування за допомогою системи діловодства суду. Згідно з заявою представника відповідача адвоката Працевитого Г.О., вх.№ від 21.10.2025, представник просить відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України здійснювати розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
21.10.2025 суд, дослідивши заяви по суті справи, оголосив перерву перед дослідженням письмових доказів, після чого перейшов до стадії ухвалення рішення відповідно до положень ч.1 ст.244 ЦПК України.
07.05.2025 представник відповідача адвокат Працевитий Г.О. згідно з повідомленням, сформованим в системі «Електронний суд», отримав доступ до справи за допомогою Електронного кабінету.
23.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Працевитого Г.О. надійшов відзив, за змістом якого він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, поновити строк на подання даної заяви по суті справи.
За приписами ст.121-127 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Так, враховуючи зміст ухвали суду від 14.04.2025 (щодо встановлення строків на подання відзиву), наведене представником відповідача мотивування пропуску встановленого строку, незначний пропуск визначеного судом процесуального строку (1 день, який відраховується з наступного дня після ознайомлення із матеріалами справи, тобто, з 08.05.2025, який закінчується 22.05.2025), суд вважає обґрунтованим клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та постановляє ухвалу про продовження строку на подання стороною відповідача відзиву на позовну заяву.
Так, за змістом відзиву умовами заяви (договору) не передбачено права банку нараховувати проценти, штрафи та комісію на тіло кредиту, як і права банку на збільшення кредитного ліміту за рахунок нарахованих відсотків. Вважаючи додаток, вказаний в анкеті-заяві таким, що має бути у письмові формі, представник відповідача зазначає, що відповідний додаток про надання кредиту не підписувався в зв'язку з відсутністю бажання отримувати кредитний ліміт. Наголошено й на тому, що доказів підписання позичальником Паспорту споживчого кредиту до матеріалів справи не надано, відповідач не підписував Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал банк" в жодній редакції, яка змінюється банком в односторонньому порядку на сайті щомісяця. Крім того, позивачем не надається відповідна довідка чи протокол до електронного договору щодо його підписання за допомогою ЕЦП (електронного цифрового підпису). З урахуванням наведеного, на переконання сторони відповідача, положення ст.634 ЦК України до правовідносин у даній справі не можуть бути застосовані.
Стороною відповідача визнається, що він дійсно підписував анкету-заяву від 23.08.2019 та отримував карту «Монобанку» для особистих потреб та розрахунків, без встановлення кредитного ліміту, на його встановлення клієнт банку згоди не надавав.
Разом з цим, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Відповідно, ОСОБА_1 не погоджується з правом банку на нарахування відсотків, комісій та пені за договором, хоча і фактично користувався банківською карткою для власних потреб, в зв'язку з чим суду надається контррозрахунок заборгованості (витрат). Оскільки різниця між знятими та погашеними сумами становить 25 588,37 гривень, представник наголошує, що вказана сума і є фактичним боргом позичальника перед банком.
26.05.2025, тобто, із дотриманням п'ятиденного строку на подання даної заяви по суті справи, до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив за підписом представника позивача Мєшніка К.І. за допомогою системи «Електронний суд», тобто, у строк, встановлений судом в ухвалі суду від 14.04.2025.
Представник позивача у відповіді на відзив наголошує, що Умови, ознайомлення із якими спростовує сторона відповідача, опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення Договору між сторонами. На момент укладення договору чинною була редакція Умов від 23.08.2019, які доступні на сайті Банку з моменту набуття їх чинності. Вказані умови є офіційним документом, що затверджений Рішенням правління АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК», протокол № 33/1 від 22.08.2019 у якості Додатку №95 до Розпорядження №49 р від 22.08.2013. Зазначене узгоджується із положеннями си. ст. 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно з якими банк зобов'язаний мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті. Таким чином актуальність та дійсність інформації з сайтів банків обумовлена вимогами Закону. При цьому, Умови та Тарифи за карткою «Monobank», що наявні у матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, неодноразово оновлювались та доповнювались у відповідності з вимогами чинного законодавства. Актуальні редакції, згоду на які надано відповідачем, шляхом, зокрема, але не виключно, - проведення банківських операцій, доступні на постійній основі й у Мобільному додатку. В цьому контексті позивач наголошує й на п.2 підписаної відповідачем при відкритті банківського рахунку Анкети-заяви, яким передбачено, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Ознайомлення із даними умовами та іншими складовими договору споживач послуг банку підтвердив у п.3 анкети-заяви, тому заперечення відповідача не відповідають наданим позивачем доказам. У анкеті-заяві ОСОБА_1 також погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, що у сукупності спростовує доводи сторони відповідача щодо недосягнення сторонами договору згоди з приводу істотних умов договору.
Відповідно до пп.7.1 (Тарифи), розділу ІІ Умовах і правил в редакції, яка діяла на момент укладення Договору, як зазначено у відповіді на відзив, сторонами узгоджена Базова відсоткова ставка, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,2% на місяць (38,4% річних). А також передбачена збільшена відсоткова ставка у випадку наявності простроченої заборгованості - 6,4% на місяць (76,8 % річних). Щодо пені право її нарахування в разі Істотного порушення Клієнтом взятих на себе зобов?язань передбачено в пп. 4.19 Розділу ІІ. Крім того, впродовж дії договору з 01.09.2020 процентна ставка змінилась і становила 3,1 % в місяць (37,2 % річних).
Стосовно електронного підпису відповідача, у відповіді на відзив зауважено, що у п.6 Анкети-заяви відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою здійснення його дій згідно з договором. А також визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного / удосконаленого електронного підпису. )
Окремо представник позивача наголошує, що удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа. Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом. Отже, підписанням відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (02763c280d2847014f11098b58d3820a275ea6d296189c7f9345011 639cc093af7), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.
При цьому, на виконання ст. 9 Закону України “Про споживче кредитування» та ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів» першим кроком при реєстрації у мобільному додатку “Monobank» є ознайомлення споживача з умовами надання банківських послуг, для чого Банк надає особі примірники Умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які містять посилання на паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та тарифи.
Так, успішно пройшовши процедуру ідентифікації, відповідач 23.08.2019 успішно пройшов процедуру верифікації та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг MONOBANK | Universal Bank. З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Відповідно, сторона позивача спростовує доводи сторони відповідача, викладені у відзиві.
Крім того, як зазначає представник, використання кредитних коштів підтверджується випискою, наданою стороною позивача, а отримання відповідачем банківської картки та встановлення кредитного ліміту - відповідними довідками, що є належними, допустимими та достатніми доказами. При цьому, технічно відповідач, маючи можливість знизити кредитний ліміт, приймав встановлений кредитний ліміт та продовжував користуватись карткою, що вбачається з виписки, маючи змогу в мобільному додатку відслідковувати всі витрати та платежі, які підлягають сплаті, зокрема, відсоткову ставку. Наявна за рахунком відповідача заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 100 000 гривень та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 12 369,04 гривень. Так, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки. Розмір коштів, які вносились відповідачем, на чому наголошено представником позивача, був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд позичальника, відповідно, й виникла заборгованість. Крім того, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту.
Окремо стороною позивача зазначено, що, як вбачається із деталізованої виписки про рух коштів по картці, відповідачем оформлено 1 заяву на послуги «Покупка частинами» на загальну суму 14 499,00 гривень з метою придбання Товару в магазинах Партнера на строк, визначений у Заяві. Дана послуга оформлюється у мобільному додатку «Monobank» та затверджується електронним цифровим підписом. Відповідно до умов користування для списання щомісячного платежу, клієнт має поповнити карту на суму регулярного платежу, якщо на рахунку недостатньо коштів, то сума регулярного платежу списується в овердрафт, що також в даному випадку вплинуло на розмір заборгованості відповідача. В свою чергу, поповнення, які проводив відповідач, свідчать про те, що він усвідомлював, що винен Банку кошти, які використав з кредитного ліміту, отже, повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів.
Враховуючи наведене, представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі.
02.06.2025 до справи стороною відповідача скеровано заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими висловлені доводи в цілому тотожні змісту відзиву на позовну заяву.
правила змінюються кожні 1-3 місяці. На переконання сторони відповідача не є можливим для споживача банківських послуг кожного місяця ознайомлюватися з таким великим документом юридичного характеру, як Умови та Правила надання банківських послуг, для моніторінгу змін правил. Крім того, розмір відсоткової ставки, штрафні санкції, строк кредитування є істотними умовами кредитного договору, а тому повинні бути зазначені в тексті анкети-заяви, яку банк вважає кредитним договором. Надані стороною позивача скріншоти відповідно до тверджень адвоката Працевитого Г.О., не можуть вважатись належними та допустимими доказами по справі з огляду на те, що їх достовірність і відповідність обставинам, які виникли в 2019 році неможливо довести. Щодо заяви клієнта №20.30.0001247250 від 08.06.2020, вказана заява надана в електронному вигляді без підписів сторін, відповідно, не можна вважати, що при використанні такої послуги як покупка частинами, до відома ОСОБА_1 належним чином доведено існування місячної процентної ставки. Тому, сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За приписами ч.2-4 ст.174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне. Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені ст.278 ЦПК України.
Відповідно, за відсутності ухвали суду про дозвіл на надання додаткових пояснень, пояснення, скеровані 03.06.2025, за підписом представника позивача, суд не приймає та не аналізує.
Інших заяв по суті справи та клопотань (крім вкладення розгляду справи, що стосуються попередніх засідань) до матеріалів справи не надходило.
Підстав для відкладення судового розгляду та оголошення в ньому перерви судом не встановлено із урахуванням положень ст.223, 240 ЦПК України. Так, сторони обізнані із провадженням справи в суді, крім того, мали достатній час для подання заяв по суті справи, висловивши свої доводи та заперечення, заявили письмові клопотання про розгляд на їх відсутність, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення розгляду справи без участі сторін та їх представників.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
За приписами ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
За матеріалами справи, Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк». Так, на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» (протокол № 7-2021 від 21.12.2021) тип банку змінено на приватне акціонерне товариство та здійснено перейменування юридичної особи на Акціонерне товариство «Універсал Банк». Копія засвідченого витягу загальних положень статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Універсал Банк» міститься у матеріалах справи.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до анкети-заяви від 23.08.2019 підписано договір про надання банківських послуг. Згідно з цією анкетою-заявою, відповідач просить відкрити поточний рахунок на його ім'я, підтверджує отримання платіжної картки «Monobank» та просить встановити кредитний ліміт на ній на суму, вказану у мобільному додатку. Погоджується, підписавши анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, що ця заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, підтверджує ознайомлення із ними, а також, зобов'язується виконувати договір.
Враховуючи зміст анкети-заяви суд погоджується із твердженнями сторони позивача, висловленими у відповіді на відзив щодо наявності у вказаній заяві даних про відкритий ключ, який прирівнюється до підпису на документах на паперових носіях, що в належний спосіб не спростовано стороною відповідача.
Підписання цієї анкети-заяви стороною відповідача визнається, а користування послугами банку, зокрема, кредитними коштами, не спростовано належними та допустимими доказами.
Так, відповідних доказів сторона відповідача (в порушення свого обов'язку щодо доказування) на спростування алгоритму ознайомлення ОСОБА_1 як клієнта банку, докладно описаного та проілюстрованого стороною позивача, а також на спростування власне факту ознайомлення із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, - не надала. Доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 не підписував додатків до договору, не знаходять своє підтвердження під час розгляду справи. У анкеті-заяві йдеться саме про мобільний додаток, користування яким з боку ОСОБА_1 не заперечувалось. Зазначене свідчить також й про наявність у розпорядженні позичальника всіх складових договору, доступних для ознайомлення у будь-який час користування застосунком, що дозволяло слідкувати за змінами умов договору.
Суд зауважує, що у вказаній анкеті-заяві чітко передбачено, що ОСОБА_1 просить встановити кредитний ліміт на суму, вказану саме у мобільному додатку.
У анкеті-заяві зазначено й про беззастережну згоду з тим, що банк має право на збільшення або зменшення дозволеного кредитного ліміту на розсуд банку в односторонньому порядку та повідомлення про це у мобільному додатку.
Згідно з текстом вказаної заяви відповідач надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших його зобов'язань перед банком, що випливають з умов, зокрема, цього договору.
У вказаній анкеті відповідачем повідомлено паспортні дані, місце роботи, зазначено про розмір середнього доходу, а також підтверджено, що його електронний підпис є аналогом власноручного підпису на документах на паперових носіях.
Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, станом на 23.08.2019 сума ліміту - 10 000,00 гривень, яка поступово збільшувалась до 100 000,00 гривень 10.01.2022, з 27.02.2022 зменшена до 62 988,00 гривень та знову збільшена з 09.12.2022 до 100 000,00 гривень. Відповідач користувався «чорною карткою» банку, активною до 11/24, у національній валюті, що встановлено з довідки від 08.01.2025.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором від 23.08.2019 станом на 08.01.2025 загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 112 369,04 гривень, відсотки, пеня та комісія до стягнення не заявлені, як і не здійснено списання судового збору, який не врахований у сумі заборгованості. Наданий стороною відповідача контррозрахунок містить вибірковий перелік витрат, здійснених відповідачем, без належного обґрунтування даного переліку.
Протягом всього строку користування карткою банком нараховувались відсотки у розмірі 3,2 % на місяць, а також 3,1% на місяць, що у розрахунку наведені із розрахунку місячної відсоткової ставки за рік (за 12 місяців) користування кредитним лімітом. Суд окремо наголошує, що в разі незгоди позичальника із умовами кредитування, враховуючи тривалий строк використання платіжної картки - з 2019 по 2024 рік, він мав змогу розірвати договір, сплативши належні до повернення платежі, проте ОСОБА_1 продовжував користуватись карткою, зокрема, використовуючи кредитний ліміт, а також ініціювавши надання банком послуги «покупка частинами».
Суд також зауважує, що за простроченою процентною ставкою банком проценти не нараховувались та не списувались з карткового рахунка ОСОБА_1 протягом всього строку користування боржником платіжною карткою та кредитним лімітом. Крім того, суд зауважує, що протягом квітня-липня 2022 року відсоткова ставка становила 19,2% на рік (1,6% на місяць).
При цьому, наявним розрахунком дійсно підтверджено наявність заборгованості, що в повному обсязі та своєчасно не погашалась відповідачем.
Сума витрат позичальника з 23.08.2019 по 08.01.2025 (заборгованість банком стягується саме станом на 08.01.2025) дорівнює 393 279,64 гривень, зарахувань - 280 910,60 гривень. Залишок коштів, які не внесені позичальником дорівнює 112 369,04 гривень. Доводи, висловлені у відзиві, стосовно іншої суми заборгованості, в значно меншому розмірі, належними та допустимими доказами не підтверджені.
При цьому, за змістом виписки (рух коштів по картці від 26.05.2025) за вказаний вище тотожний період відображені лише витрати (в рахунок поновлювального кредитного ліміту), щомісячні списання в рахунок послуги «покупка частинами», а також зарахування (поповнення рахунку), списання щомісячних відсотків, останнє поповнення здійснено відповідачем 01.02.2024 у сумі 4 000,00 гривень. Інші наслідки порушень умов договору банком до боржника не застосовувались.
Також, як встановлено судом, згідно з заявою клієнта №20.30.0001247250 від 08.06.2020, ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання послуги «покупка частинами», ліміт кредиту - 14 499,00 гривень, розмір щомісячного платежу - 2 416,50 гривень, з метою придбання товару в торговій мережі «Citrus», що видно з дослідженої виписки, а також долучених стороною позивача заяв від імені позичальника, паспорту споживчого кредиту. Сума, необхідна позичальнику, щомісячно списувалась з рахунку позичальника на умовах невідновлювальної кредитної лінії, у безготівковий спосіб (паспорт споживчого кредиту доданий до відповіді на відзив), оскільки необхідна для здійснення чергового платежу сума ОСОБА_1 своєчасно не вносилась.
Суд також встановив, що за змістом п. 4.2.19 Умов та правил на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, ознайомлюватися із чинною редакцією Договору, що розташований за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в Мобільному додатку, з метою виконання умов Договору з урахуванням можливих змін до нього. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за анкетою-заявою від 23.08.2019, наводить посилання на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів мonobank, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід'ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Чорна картка мonobank».
Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, ст. 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України).
Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте, доводи представників сторін, наведені із посиланням на практику судів апеляційних інстанцій різних областей України, та аналіз зазначених судових рішень не є обов'язковими для суду.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Дійсно, враховуючи наведене, можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються АТ «Універсал Банк», як надавачем банківських послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції.
На переконання суду, у вказаній справі цю умову в повній мірі дотримано позивачем, тому до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовуються положення ст.634 ЦК України, з урахуванням наступного.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, за нормою ч.1 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У цій справі позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості по кредиту (його тіла), нарахованого з дати першої видаткової операції за картковим рахунком відповідача відповідно до розрахунка заборгованості, з урахуванням часу початку виникнення заборгованості, що не сплачена на час здійснення розрахунку й розгляду справи.
Як видно з матеріалів справи, з часу укладення кредитного договору Умови обслуговування рахунків фізичної особи, якими регулюється надання послуг банку з приводу укладеного договору, змінювались, відповідно, мали були доведені до відповідача з огляду на Умови та особливості використання мобільного застосунку.
З наданої позивачем виписки про рух коштів вбачається, що відповідач систематично користувався платіжною карткою, здійснював платежі, а у мобільному застосунку мав змогу ознайомитись із фінансовим станом рахунка, строками та розмірами платежів до сплати (з метою погашення кредитного ліміту) та зміною умов, невідкладно отримати виписку та переглянути тарифи, інші складові договору, укладеного між сторонами - в разі необхідності.
Крім того, наданою анкетою-заявою із підписом споживача кредитних послуг підтверджено отримання тарифів, надання при її підписанні згоди банку на збільшення ліміту на розсуд банку, без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших його зобов'язань перед банком, що випливають з умов договору, як встановлено під час розгляду справи та за результатами дослідження письмових доказів.
Так, у даній справі суд виходить з того, що договір, укладений в електронній формі, та такий, що становить різновид послуги через мобільний додаток, передбачає наявність у клієнта банку мобільного додатку до смартфону, який містить всі умови кредитування та дозволяє клієнтові мати у своєму розпорядженні всі відомості щодо розміру кредитного ліміту, відсотків, порядку їх нарахування та списання, виписки по рахунку тощо.
Відповідачем користування мобільним застосунком банку не спростовується.
Так, на відміну від звичайного договору, який укладається не з застосуванням електронної комерції, в даному випадку, з урахуванням дистанційного надання послуг клієнтам, інших Умов та правил не могло бути запропоновано. Тобто, специфіка цього різновиду договорів не властива для договорів у паперовому вигляді.
Крім того, у заповненій анкеті-заяві відповідач висловив свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримав відповідний електронний ключ (вказаний у анкеті-заяві) та електронний підпис.
Так, відповідач, як встановлено судом, зазначив у анкеті, що отриманий електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Також він підтвердив ознайомлення з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому, підписання зазначеної довідки здійснене саме шляхом накладання електронного підпису в мобільному додатку під час активації Платіжної картки.
Слід зважати на те, що відповідно до п.14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України" від 20.12.2023 №172 використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
До затвердження даного Положення діяла Постанова Правління НБУ від 14.08.2017 №78 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.02.2019 №42), якою затверджено Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, яким було передбачено тотожні правила (п.14 розділу ІІ).
Так, використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом установи, який укладається в письмовій формі (у формі паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованими ЕП сторін) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта установи відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Укладення окремого договору щодо використання кваліфікованого ЕП не вимагається.
З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18.
Відповідно, електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі (ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію").
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч. 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Так, у даній справі відповідач уклав договір саме з використанням мобільного додатку та, акцептувавши пропозицію банку, він, як позичальник, підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця і доступний в мобільному додатку на персональному прикладі відповідача.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний Договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Разом з цим, рух коштів по картці відповідача свідчить про те, що він був обізнаний про списання відсотків, позаяк зазначені відомості є у його вільному електронному доступі. Активне користування кредитною карткою з доступом до мобільного додатку не оспорюється відповідачем, доказів протилежного не надано, відповідно, свідчить про обізнаність щодо умов кредитування та правил користування послугою електронного банку.
Тому під час розгляду справи суд дійшов висновку про те, що АТ «Універсал Банк» виконало свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.08.2019, відкривши на ім'я відповідача картковий рахунок, видавши платіжну картку із встановленим лімітом, який використовував позичальник протягом строку користування карткою. Досліджена судом виписка є належним підтвердженням факту користування відповідачем кредитними коштами, тобто, факту надання кредиту.
Суд враховує правові висновки, здійснені Верховним Судом у постанові від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, пр.№ 61-9618св19.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час розгляду справи), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися у сукупності з іншими доказами.
Суд додатково наголошує, що користування мобільним застосунком дозволяло ОСОБА_1 , як клієнту банку, своєчасно відслідковувати й суму списаних відсотків, й процентну ставку за користування кредитними коштами та, в разі незгоди із нарахуваннями, скерувати заяву про розірвання договору.
Проте стороною відповідача не доведено, що ОСОБА_1 висловлювались заперечення з приводу процентної ставки, яка застосовувалась банком, натомість, боржник продовжував регулярно користуватись послугами банку, що свідчить про визнання ним суми заборгованості, зокрема, розміру процентів - на час їх списання з карткового рахунку.
Визначальним в даному контексті, є й те положення, висвітлене у анкеті-заяві, за підписом ОСОБА_1 , що він просить все листування щодо цього договору здійснювати з ним через мобільний додаток або інші дистанційні канали (п.11), про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє йому шляхом надіслання повідомлень в мобільний додаток (п. 3).
При цьому, на переконання суду, враховуючи згоду клієнта банку на отримання повідомлень через мобільний застосунок, в повній мірі дотримані й положення ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».
Вказаною нормою врегульовано, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Суд додатково враховує, що вказана заява-анкета не містить строку користування карткою, повернення кредиту, але, як видно з розрахунку, фактично використані позичальником кошти в межах встановленого банком ліміту в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» відповідачем повернуті не були.
З урахуванням наведених норм, та наданого позивачем розрахунку суд встановив, що станом на 08.01.2025 відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.08.2019 належним чином не виконав, сума тіла кредиту, що підтверджена розрахунком та дорівнює 112 369,04 гривень підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.
Із врахуванням норми ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення заборгованості за тілом кредиту у визначеній вище сумі.
Вимог про стягнення процентів, комісії або штрафів, грошових сум відповідно до ст.625 ЦК України позивач не пред'явив, а списання відсотків, які нараховувались протягом користування кредитними коштами ОСОБА_1 , внаслідок виходу позичальника з пільгового періоду та в межах узгодженої сторонами процентної ставки, саме за рахунок кредитного ліміту є правомірним.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За нормою ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з положеннями ч.1,2,3,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тому, дослідивши надані представником позивача на підтвердження позовних вимог письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.
Тому на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальній сумі 3 028,00 гривень, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
За приписами ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. П.1,2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Тому підстав для стягнення з позивача відповідних судових витрат на користь відповідача судом не встановлено.
Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.08.2019, що утворилась станом на 08.01.2025, а саме, за тілом кредиту у сумі 112 369,04 гривень (сто дванадцять тисяч триста шістдесят дев?ять гривень 04 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Судові витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката, - залишити за відповідачем.
Реквізити сторін: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код за ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 14.11.2025.
Суддя Л. А. Вайнраух