Іменем України
13 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 638/14696/25
провадження № 22-ц/818/4789/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
розглянувши у порядку ст.369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошової компенсації, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року, постановлену суддею Невеніциним Є.В.,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернуласяся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без руху у зв'язку з несплатою суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру, що становить 12112 грн 00 коп.
На виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху представником позивача надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 7267 грн 20 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя повернуто заявнику, оскільки представником позивача не усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі, а саме замість сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн., сплачено судовий збір у розмірі 7267,20 грн.
Не погодившись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року, представник позивача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального закону. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду .
В обґрунтування скарги зазначив, що ухвалою суду позовну заяву про поділ майна подружжя було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. У зв'язку з вищезазначеним позивач подав до суду в строк докази сплати судового збору в сумі 7267,20 грн. Стверджує, що саме такий розмір судовго збору підлягає сплаті, оскільки за положеннями пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», які регулюють оплату судового збору за подання позовної вимоги про поділ майна при розірванні шлюбу, максимальний розмір судового збору становить 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням ч.З ст.4 Закону України «Про судовий збір», складає 3028 х 3 х 0,8 (коефіцієнт за подання позовної заяви в електронній формі) = 7267,20 грн. Вважає, що у даному випадку суд першої інстанції при визаченні розміру судового збору в сумі 12112грн. за подання позовної заяви про поділ майна подружжя помилково керувався положеннями п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру. На думку апелянта «поділ майна при розірванні шлюбу» означає саме поділ майна подружжя, набутого під час шлюбу чи за час фактичних шлюбних відносин, а не сплату судового збору у разі об'єднання позовних вимог, оскільки питання обчислення і сплати судового збору у разі об'єднання позовних вимог (наприклад, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя) врегульовано ст.6 Закону України «Про судовий збір».
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, без сумніву порушується право позивача на звернення до суду. Зазначає, що як свідчить усталена практика ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Повертаючи вказану позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , не сплативши судовий збір за подання заяви майнового характеру, не виконала ухвалу суду від 01.08.2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у статтях 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, за правилами ч. 4 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
За правилами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлюється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.08.2025 року позовна заява була залишена без руху з підстави несплати судового збору та надано позивачу термін протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Згідно матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.09.1989 по 10.01.2012 та з 19.09.2012 по 09.10.2018.
З позовом про поділ майна подружжя ОСОБА_1 звернулася до суду 31.07.2025. Таким чином, шлюби у справі розірвано до подання даного позову про поділ майна подружжя.
На підставі зазначеного суд першої інстанції вважав, що ставка судового збору за подання позовної заяви про поділ майна подружжя після розірвання шлюбу має застосовуватися в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривні. 1% від ціни даного позову перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру в розмірі 21670000,00 грн., сума судового збору за позов про поділ майна подружжя, який подано після розірвання шлюбу, становить 15140,00 грн. (5х3028). З урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосування понижуючого коефіцієнту у розмірі 0,8 при поданні позову в електронній формі сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позову ОСОБА_1 становить 12112,00грн.
Позивачем на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху було надано докази сплати судового збору у сумі 7267 грн. 20 коп. Вважав, що при розрахуванні ставки судового збору в даному випадку необхідно керуватись пунктом 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», який регулює оплату судового збору за подання позовної вимоги про поділ майна при розірванні шлюбу. Максимальний розмір судового збору становить 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням ч.З ст.4 Закону України «Про судовий збір», складає 3028 х 3 х 0,8 (коефіцієнт за подання позовної заяви в електронній формі) = 7267,20 грн.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовийзбір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Приписами пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, положеннями цієї норми врегульовано ставку судового збору при поданні позову одночасно із двома вимогами: про розірвання шлюбу і про поділ майна.
За правилами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.
Відтак, вимоги п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовуються до позовних заяв про поділ майна при розірванні шлюбу, а не позовних заяв про поділ майна подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано, чи після його розірвання. Зазначена норма прописана законодавцем так, що менші ставки судового збору встановлені для позивачів, які подають позов про поділ майна одночасно при розірванні шлюбу, в одному провадженні. В інших випадках застосовуються ставки судового збору, визначені п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.09.1989 по 10.01.2012 та з 19.09.2012 по 09.10.2018. З позовом про поділ майна подружжя ОСОБА_1 звернулася до суду 31.07.2025. Відтак, шлюби у справі розірвано до подання даного позову про поділ майна подружжя.
Позовна заява про поділ майна подружжя є позовом майнового характеру, оскільки стосується визначення частки у спільній сумісній власності, що має матеріальну вартість.
Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що для розрахунку ставки судового збору за подання заяви про поділ майна подружжя, яку подано після розірвання шлюбу необхідно керуватись положеннями п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», якими визначено розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, що становить 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, висновки суду про неусунення позивачем встановлених недоліків позовної заяви відповідають обставинам справи.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляцій суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна