Справа № 587/4322/25
13 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участі секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сад-2018» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути із ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сад-2018» заборгованість по внескам та платежам співвласників об'єднання у загальній сумі 13229,37 грн за період з березня 2019 року по липень 2025 року, судовий збір в розмірі 3028,00 грн та 4000,00 грн витрат на правничу допомогу. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку «Сад-2018» квартири АДРЕСА_1 . 01 жовтня 2018 року загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сад-2018» було встановлено внесок на утримання будинків, споруд та прибудинкової території (з розрахунку на 1 кв.м загальної площі квартири, що належить власнику/співвласнику): для власників квартир - 2,82 грн/м2 в місяць; для власників нежитлових приміщень 2,30 грн/м2 в місяць. Кошторис та розмір внеску починає діяти з 01 жовтня 2018 року та діє до прийняття нового рішення. Загальна сума боргу за нежитловим приміщенням 4 за особовим рахунком НОМЕР_1 , яка виникла з березня 2019 року по липень 2025 року, складає 6605 грн 83 коп. Загальна сума боргу за нежитловим приміщенням 5 за особовим рахунком НОМЕР_2 , яка виникла з березня 2019 року по липень 2025 року, складає 6623,54 грн. Загальна сума боргу відповідача складає 13229,37 грн. Відповідач внески, встановлені рішеннями загальних зборів, не сплачує, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, тому з метою стягнення вказаної заборгованості позивач звертається до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Судом встановлено, що згідно з пунктом 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Сад - 2018», затвердженого рішенням Загальних зборів співвласників від 01 жовтня 2018 року, метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (а.с. 14-15).
Відповідно до положення статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень №4,5 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 37,3 кв.м та 37,4 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна та відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1812964 від 24 вересня 2025 року (а.с. 10-11, 27).
З витягу з протоколу № 1 загальних зборів ОСББ «Сад-2018», складеного 16 жовтня 2018 року, вбачається, що 01 жовтня 2025 року загальними зборами Об'єднання було вирішено затвердити кошторис об'єднання відповідно до додатку №4 до протоколу загальних зборів. Встановити розмір внеску, що спрямовується на утримання будинків, споруд та прибудинкової території (з розрахунку на 1 кв.м. загальної площі квартири, що належить власнику/співвласнику): для власників квартир - 2,82 грн/м2 в місяць; для власників нежитлових приміщень - 2,30 грн/м2 в місяць. Кошторис та розмір внеску починає діяти з 01 жовтня 2018 року та діє до прийняття нового рішення. Кожен співвласник зобов'язаний сплачувати на утримання будинку внески щомісячно до 25 числа на рахунок об'єднання. Також був створений загальний ремонтний фонд з щомісячною сплатою до нього до 25 числа кожного місяця 0,35 грн/м2 (з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, що належить власнику/співвласнику). Ремонтний фонд починає діяти з 1 жовтня 2018 року і діє на постійній основі до внесення змін. Доручено управлінню об'єднання здійснити встановлення одного спортивного елементу на прибудинковій території (спортивному майданчику), за умови що загальна вартість робіт не повинна бути більше, ніж 13000,00 грн. Для реалізації вказаного заходу правлінню об'єднання створити ремонтний фонд з цільовим призначенням «Облаштування прибудинкової території», який починає діяти з 01 жовтня 2018 року з щомісячною сплатою до нього 0,68 грн/м2 (з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, що належить власнику/співвласнику), сплата до фонду нараховуєтеся до 01 травня 2019 року (а.с. 7-9).
Згідно з довідкою про операції по особовому рахунку 204 - н.п.4 за адресою: АДРЕСА_2 по внескам та обов'язковим платежам заборгованість за період з 31 березня 2019 року по 31 липня 2025 року становить 6605,836 грн (а.с. 12).
Згідно з довідкою про операції по особовому рахунку НОМЕР_2 - н.п.5 за адресою: АДРЕСА_2 по внескам та обов'язковим платежам заборгованість за період з 31 березня 2019 року по 31 липня 2025 року становить 6623,54 грн (а.с. 13).
Частиною 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відносини з приводу створення та діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних об'єднань регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», їх статутом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 4. ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово - комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, та згідно зі ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 22 зазначеного Закону для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Наявна заборгованість на момент звернення до суду відповідачем не погашена.
При цьому, судом не встановлено оскарження та визнання недійсними рішень позивача, оформлених зазначеним протоколом, проте встановлено відсутність доказів оплати відповідачем суми основного боргу за спірний період.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту. Сума заборгованості у загальному розмірі 13229,37 грн. за період з березня 2019 року по липень 2025 року підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно не співмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19 лютого 2020 року: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».
Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pactasuntservanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд при розгляді справи № 910/13071/19.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 2 422,40 грн покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сад-2018» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сад-2018» заборгованість по внескам та платежам співвласників об'єднання за період з березня 2019 року по липень 2025 року у загальному розмірі 13229 (тринадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) гривень 37 копійок, сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей