Справа № 587/4188/25
13 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
01 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 21 серпня 2025 року №Х 08/25-50, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 серпня 2025 року у приміщенні 5 лікарні м. Суми стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення № Х 08/25-50 водієм взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Проте доказів того, що останній визначений наказом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 уповноваженою особовою та має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, матеріали справи не містять. Крім того, у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості щодо юридичної особи ІНФОРМАЦІЯ_3 . Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , який зазначений на відтиску печатки оскаржуваної постанови, належить ІНФОРМАЦІЯ_4 , а оскаржувану постанову винесено відповідачем, тобто не уповноваженою особою. Крім того, протокол складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, адже у протоколі від 11 серпня 2025 року не вказано дату та місце вчинення адміністративного правопорушення, не розкрито суб'єктивну сторону порушення, тобто коли саме не з'явився по повістці. Повістку на 29 червня 2025 року йому не вручали, акт відмови при ньому не складали, поштою повістка не надходила. В оскаржуваній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не наведено обставин того, яким чином встановлено факт вчиненого ним порушення та саме з якої дати, не встановлено, чи є він військовозобов'язаним, виключений чи перебуває на військовому обліку, якщо так, то в якому ТЦК та СП. Тому вважав постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову за необґрунтованістю та безпідставністю. Зазначив, що наразі в Україні діє воєнний стан. За змістом ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення персональних даних о 09 год. 00 хв. 29 червня 2025 року, шляхом надсилання повістки № 3950271, сформованої 16 червня 2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, котре повернулося до відправника із відміткою дільниці кур'єрської доставки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується даними тренінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» за № 0610260883057, у визначені дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки, передбачених п. 23 Порядку № 560 і документально підтверджених, у встановленому порядку не сповістив.Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_6 вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на оповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 11 серпня 2025 року уповноваженою особою - водієм взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старшим солдатом ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністртивне правопорушення №Х 08/25-50 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено суть вчиненого порушення (неявка за викликом до ТЦК та СП), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП;надано можливість висловити пояснення з приводу обставин вчиненого проступку; зафіксовано факт відсутності будь-яких заяв, пояснень, клопотань і зауважень;відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП повідомлено про подальший розгляд справи, призначений на 14 год. 30 хв. 21 серпня 2025 року (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки ОСОБА_1 не з'явився на розгляд справи, 21 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № Х08/25-50, якою визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено адміністирвне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Зазначив, що ОСОБА_1 , як порушника законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, котрий протягом дня 29 червня 2025 року не з'явився за виклликом до ТЦК та СП і не сповістив про поважність причин неявки, було виявлено 10 липня 2025 року, коли і складено протокол. Відтак, всі елементи складу адміністртивного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено 10 липня 2025 року. Відповідно до норм чинного законодавства у відповідача є всі належні повноваження на винесення постанов.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи із таких підстав.
Відповідно до ст. 244 КАС України під час прийняття рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як то пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 11 серпня 2025 року складено протокол № Х 08/25-50 про адміністративне правопорушення за те, що 11 серпня 2025 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_3 , для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів на 09 год. 00 хв. 29 червня 2025 року, шляхом надсилання повістки №3950271, сформованої 16 червня 2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, котре повернулося до відправника із відміткою дільниці кур'єрської доставки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується даними трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта», у визначені дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки, передбачених п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затверженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, у встановленому порядку не сповістив. До протоколу додається послужна картка, довідка про доставку, копія водійського посвідчення, електронна повістка № НОМЕР_2 , електронне направлення на ВЛК № НОМЕР_3 (а.с. 8).
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 в графі підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності, підписався та другий примірпник протоколу отримав (а.с. 8).
21 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 за наслідками розгляду зазначеного протоколу винесено постанову № Х 08/25-50, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн (а.с. 7).
Зазначена постанова Х 08/25-50 надіслана позивачу засобами поштового зв'язку 21 серпня 2025 року на адресу АДРЕСА_4 (а.с. 10, а.с. 36 зв.б.).
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. До матеріалів справи відповідач надав довідку №93121, Витяг із наказу командувача сухопутних військ ЗСУ (по особовому складу) №930 від 31 серпня 2024 року (а.с. 26-27).
18 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 на адресу Сумського районного відділу державної виконапвчої служби у м. Суми Східного МУЮ було направлено постанову про адміністративне правопорушення щодо накладення адміністртивного стягнення відповідно до ч. 3 ст. 210 (210-1) КУпАП №Х 08/25-50 (а.с. 38).
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом ПрезидентаУкраїни №65/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч. ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно зі ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, розглядаючи справи про адміністративне правопорушення від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з метою своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, повинні, крім іншого, вирішити питання, визначені ст. 278 КУпАП, а саме: чи належить згідно з ст. 235 КУпАП до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол згідно зі ст. 256 КУпАП та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи згідно зі ст. 277-2 КУпАП, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. При розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381.
Відповідно до пункту 2 Розділу 1 вищезазначеної Інструкції уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. У вказаному випадку протокол складав водій взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_9 старший солдат ОСОБА_3 , який є уповноваженою особою на складання такого протоколу.
Зазначені обставини встановлюються відповідно до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (Закон № 3543-XII) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Частиною 3 цієї норми Закону визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 34 Порядку передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/ задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Відповідно до підпункту 2 п. 41 Порядку моментом належного оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку також є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Позивач не з'явився до відділення АТ «Укрпошта» для отримання відправлення № 0610260883057, яке відповідно до опису вкладення містило повістку № 3950271 від 16 червня 2025 року про виклик ОСОБА_1 , отже АТ «Укрпошта» повернуло його відповідачеві з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою», що також підтверджується трекером відправлення № 0610260883057, долученим до матеріалів справи відповідачем (а.с. 35).
Тому позивач вважається належними чином повідомленим про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативнорятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян під час мобілізації з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Позивачем не було виконано вимоги пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року, відповідно до якого, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані (тобто з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року). В той час як метою виклику позивача до відповідача було саме уточнення його персональних даних адреси фактичного проживання, номерів засобів зв'язку, електронної пошти.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо надання достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, викладеною у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №357/10134/17 (провадження № К/9901/32368/18).
На думку суду відповідачем надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, які не спростовані позивачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд погоджується з позицією відповідача щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та вважає оскаржувану постанову законною.
При цьому, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, розтлумачено сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи вищевикладені вимоги закону, а також беручи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений у повістці строк не з'явився до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тим самим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В свою чергу відповідачем дотримано процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, а саме: після повернення повістки про виклик, 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 був затримай та доставлений до ТЦК та СП, у подальшому повідомлено позивача для розгляду справи про адміністративне правопорушення і вже після неявки позивача відповідачем було винесено постанову про притягнення до адмінстративної відповідальності.
Крім того, суд звертає увагу, що диспозиція ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за будь-яке порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що охоплює не лише неявку за викликом, а й невиконання вимог нормативно-правових актів, які передбачають такий обов'язок, про що також зазначено в оскаржуваній постанові.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не підлягає задоволенню.
Згідно із положеннями ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 6, 9, 73-79, 90, 121, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей