Справа №739/2757/24
Провадження №2/592/1632/25
04 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев'язки К.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Коваля Я.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Козлова Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Північний лісовий офіс» про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
27.03.2025 року до суду надійшов вказаний позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача 250 000 грн моральної шкоди, заподіяної здоров'ю ОСОБА_2 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.06.2024 року, під час руху навантажувача "Урал", д.н.з. НОМЕР_1 із причепом під керуванням ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 , водій "Урал" зачепив причепом велосипедиста ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий в цей час в зустрічному напрямку рухався на велосипеді "Phoenix". Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, розчісаної рани, гематоми потилиці, множинних садин обох верхніх кінцівок та був доставлений до лікарні. За фактом ДТП Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270320000266. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "Урал", д.н.з. НОМЕР_1 , не була застрахована. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав травму голови, переломи кісток та понад двох місяців перебував лише на стаціонарному лікуванні, а також близько шести місяців відновлював своє здоров'я амбулаторно приймаючи лікарські препарати для зняття болю, також погіршився сон, апетит, мав постійне хвилювання за стан свого здоров'я, так як травми були небезпечними для його життя. Внаслідок цього ОСОБА_2 змушений був здійснювати зусилля, направлені на відновлення порушених прав, що призвело до необхідності отримання юридичних консультацій, до душевних страждань, позбавлення можливості вільно користуватись своїм часом та простором через постійне тривале лікування. Сторона позивача вказує, що ні страховик, ні відповідач, а ні водій не відшкодували позивачам заподіяну їм моральну шкоду.
27.03.2025 року справа надійшла до Ковпаківського районного суду м.Суми від Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області.
26.05.2025 року ухвалою суду витребувано від КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради інформацію, де лікувався ОСОБА_2 , завірених копій медичних документів, повну та вичерпну інформацію щодо періодів перебування ОСОБА_2 , на стаціонарному та/або будь-якому іншому лікуванні в закладі охорони здоров'я з 03.06.2024 року по 12.08.2024 року включно.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 28.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
23.06.2025 року суд закрив підготовче судове засідання і призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги із зазначених підстав у позові підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у зв'язку з їх необгрунтованістю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Крім того вказав, що кримінальне провадження за фактом ДТП за участю велосипедиста ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3 закрито постановою слідчого від 23.12.2024 у зв'язку із відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення. За відсутністю вини водія ОСОБА_3 немає підстав для задоволення позовних вимог. Також вказує, що при вирішенні питання про стягнення моральної шкоди необхідно враховувати і винну поведінку ОСОБА_2 , а саме останній порушив вимоги ПДР, внаслідок чого і трапилася ДТП. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог до підприємства у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до Договору про влаштування дитини на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї від 27.03.2024 року №1, укладеного між Семенівською міською радою Чернігівської області та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , останні приймають на виховання та спільне проживання дитину-сироту, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 .
03.06.2024 року, під час руху навантажувача "Урал", д.н.з. НОМЕР_1 із причепом під керуванням ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 , водій "Урал" зачепив причепом велосипедиста ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий в цей час в зустрічному напрямку рухався на велосипеді "Phoenix". Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, розчісаної рани, гематоми потилиці, множинних садин обох верхніх кінцівок та був доставлений до КНП «Семенівська ЦМЛ».
03.06.2024 року ОСОБА_2 було госпіталізовано у КНП “Семенівська центральна районна лікарня» з діагнозом: “Переломи численних ділянок обох верхніх кінцівок. Відкрита рана інших частин голови. Перелом нижнього кінця променевої кістки. Перелом інших п'ясткових кісток. Струс головного мозку. Перелом кісток носа. Травма кон'юнктиви та садно рогівки без згадки про стороннє тіло». За час лікування ОСОБА_2 було надано наступне лікування: первинну хірургічну обробку ран.
10.06.2024 року ОСОБА_2 було направлено в КНП “Чернігівська обласна дитяча лікарня» з діагнозом: “Переломи численних ділянок обох верхніх кінцівок. Відкрита рана інших частин голови. Стан після ПХО. Перелом нижнього кінця променевої кістки. Перелом інших п'ясткових кісток. Струс головного мозку. Перелом кісток носа. Травма кон'юнктиви та садно рогівки без згадки про стороннє тіло». За час лікування ОСОБА_2 було надано наступне лікування: хірургічні операції: 18.06.24 - накістковий металоостеосинтез променевої кістки ліва сторона; 20.06.24 - накістковий металоостеосинтез кісток кисті права сторона відкрита репозиція, МОС гвинтами; призначено медикаментозне лікування.
29.07.2024 року ОСОБА_2 було госпіталізовано у КНП “Чернігівська обласна дитяча лікарня» з діагнозом: “Основний діагноз: М40.1 Вторинний кіфоз на фоні травми верхніх кінцівок(10.06.2024р). Супутній діагноз: Плоско-вальгусна деформація ступней». За час лікування ОСОБА_2 було надано наступне лікування: реабілітаційні втручання, ЛФК у формі ЛГ - індивідуальні та групові заняття, механотерапія, лікувальна ходьба, лікувальний масаж, ерготерапія, фізіотерапія, медикаментозне лікування.
За фактом ДТП Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270320000266.
23.12.2024 слідчим Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270320000266 від 03.06.2024 закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Так, дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачу завдано шкоди, сталася за участю автомобіля "Урал", д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого на дату ДТП було Державне Спеціалізоване Господарське товариство «Ліси України» в особі філії «Новгород-Сіверське лісове господарство» під керуванням водія ОСОБА_3 , який на момент цієї пригоди перебував у трудових відносинах з Філією та керував транспортним засобом, належним цьому підприємству.
Відповідно до наказу генерального директора ДП «Ліси України» від 18 жовтня 2024 року №1835 «Про припинення філії «Новгород-Сіверське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»» припинено філію «Новгород-Сіверське лісове господарство» (код ВП 44911992) шляхом її закриття (термін припинення до 31 січня 2025 року).
У результаті реорганізації філії «Новгород-Сіверське лісове господарство «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», усі майнові та немайнові права, інтереси та обов'язки перейшли до правонаступника філії «Північний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Отже, у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про закриття кримінального провадження не звільняє відповідача від обов'язку доказування своєї невинуватості.
Крім того, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено.
Суд зазначає, що доводи представника відповідача щодо умисного характеру дій потерпілого є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами. Матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про наявність умислу неповнолітнього потерпілого на заподіяння собі шкоди або створення ситуації, що призвела до ДТП. Тому посилання відповідача на такі обставини є безпідставними і не впливають на обсяг його відповідальності.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 25.08.2020 року у справі №372/3192/18, сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Мотивуючи свої висновки щодо розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд бере до уваги, що відшкодування шкоди в цивільному законодавстві - це інститут, який забезпечує реакцію суспільства на порушення норм права та виконує відновлювальну функцію, спрямовану на приведення морально-психологічного стану потерпілого до стану, що існував до правопорушення.
Так, суд установив, що внаслідок ДТП, яка трапилася 03.06.2024 року з участю водія ОСОБА_3 , неповнолітній ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, розчісаної рани, гематоми потилиці, множинних садин обох верхніх кінцівок. У результаті отриманих травм позивач переніс значний фізичний біль та страждання, витратив багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, переніс сильний емоційний стрес через отримані травми, було порушено звичний ритм життя позивача, значно погіршився його психологічний та фізичний стан, що додає моральних страждань.
Відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача 200 000 грн., такий розмір є цілком сумірним до пережитих позивачем моральних та фізичних страждань, їх тривалості, обсягу та інших факторів, які вплинули в цілому на зміну звичного життя позивача.
За п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави належить стягнути з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-82, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Північний лісовий офіс» на користь ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітньої прийомної дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Північний лісовий офіс» на користь держави судовий збір у розмірі 2000 грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Північний лісовий офіс», м.Суми, вул.Засумська, 12-Д, код ЄДРПОУ 45456197.
Повний текст рішення виготовлено 13.11.2025 року.
Суддя Галина КОРОЛЬОВА