Справа № 591/11336/23
Провадження № 2/591/1729/23
14 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.,
представника відповідача - Яковенка Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та свої вимоги мотивує тим, що 16 грудня 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 1350769.
17 травня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17052023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 17 травня 2023 року до Договору факторингу № 17052023 17 травня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимог до відповідача в сумі 19120 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9120 грн. - сума заборгованості за процентами.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 17 травня 2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄАПБ» за кредитним договором № 1350769 в розмірі 19120 грн.
16 січня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 3509993.
26 серпня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 26082021, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників
Відповідно до Реєстру боржників від 26 серпня 2021 року до Договору факторингу № 26082021 від 26 серпня 2021 року , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 36080 грн., з яких: 11000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25080 грн. - сума заборгованості за відсотками.
18 січня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем укладено кредитний договір № 10637-01/2021.
11 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та позивачем укладено Договір факторингу № 11082021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 11 серпня 2021 року до Договору факторингу № 11082021 11 серпня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22000 грн., з яких: 5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16500 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 11 серпня 2021 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всього заборгованість за договорами у загальному розмірі складає 77200,00 грн.
Посилаючись на обставини невиконання відповідачем обов'язків по погашенню заборгованості за вказаними договорами, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь з відповідача зазначену заборгованості у розмірі 77200,00 грн. за Кредитним договором № 1350769, за Кредитним договором № 3509993, за Кредитним договором № 10637-01/2021 та понесені судові витрати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 грудня 2023 року відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, справа призначена до розгляду на 29 січня 2024 року, об 11 год. 30 хв.
29 січня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 22 квітня 2024 року о 09 год. 40 хв. у зв'язку з неявкою відповідача.
22 квітня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 16 липня 2024 року о 16 год. 00 хв. у зв'язку з клопотанням представника відповідача.
01 травня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заву, в якому він просить залишити без задоволення зазначену позовну заяву та вважає викладенні у позовній заяві вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Зазначає, що договори позики за допомогою електронного підпису позивачем не підписувалися.
Позивачем не доведено факту укладання кредитних договорів, надання кредитних коштів за цими договорами, існування кредитної заборгованості у зазначеному позивачем розмірі, а також набуття позивачем права вимоги до відповідача.
Позивачем не доведено, за який конкретно період нараховано заборгованість за відсотками за вказаними договорами, яку просить стягнути позивач на свою користь, що унеможливлює перевірити їх нарахування в межах строків дії договорів та відповідно до узгодженої сторонами відсоткової ставки.
Надані позивачем до позовної заяви витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу, не є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги, оскільки містять підпис лише представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», який сформував цей витяг.
За відступлення права вимоги позивач повинен був передати ТОВ «ФК «Інвеструм», ТОВ «Авентус України», ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти (ціну продажу), проте доказів на підтвердження сплати цих коштів за отримання права вимоги до відповідача, позивачем надано не було.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 158-162).
06 травня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача, в якому він наполягає на задоволенні позовних вимог, та заперечує проти доводів відповідача. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.165-180).
16 липня 2024 року у зв'язку із зайнятістю судді Сидоренко А.П. в розгляді справи №591/1208/24, (провадження №2/591/199/24) за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, справа не слухалось та відкладена до 21 жовтня 2024 року, 15 год. 00 хв.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21 жовтня 2024 року витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, яка містить банківську таємницю.
21 жовтня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 23 січня 2025 року 16 год. 40 хв. у зв'язку з клопотанням представника відповідача та витребуванням доказів.
23 січня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 17 квітня 2025 року о 16 год. 00 хв. у зв'язку з не виконанням ухвали суду про витребування доказів.
17 квітня 2025 року у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою в Сумській області, розгляд спари відкладено до 24 липня 2025 року о 16 год 00 хв.
24 липня 2025 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 13 листопада 2025 року о 15 год. 00 хв. у зв'язку з клопотанням представника відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог з обставин зазначених у відзиві на позовну заяву.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Під час судового розгляду встановлено, що 16 грудня 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 1350769 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - кредитний договір № 1350769).
Відповідно до п 1.2 вказаного кредитного договору, сума кредиту складає: 10000,00 гривень.
Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.3).
Згідно п 1.4 Договору, тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:
1.4.1. Знижена процентна ставка становить 0,76% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (277,40 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів.
1.4.2. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:за стандартною ставкою 277,40% річних ,за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 693,50% річних (п.1.5) (т. І а.с.8-11).
17 травня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17052023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇ1 передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (т. І а.с.17-19).
Відповідно до Реєстру боржників від 17 травня 2023 року до Договору факторингу № 17052023 17 травня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимог до відповідача в сумі 19120 грн., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9120 грн. - сума заборгованості за процентами (т.І а.с.21).
16 січня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір № 3509993 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір №3509993), за умовами якого сума кредиту(загальний розмір) складає 11 000,00 гривень, строк кредиту 30 днів (п.1.3, 1.4 Договору)
Згідно п 1.5. вказаного кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Відповідно до п 1.5.1 - знижена процентна ставка 0,95 % в день застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (т. І, а.с. 28-31).
26 серпня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 26082021, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (т. І, а.с. 34-35).
Відповідно до Реєстру боржників від 26 серпня 2021 року до Договору факторингу № 26082021 від 26 серпня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 36080 грн., з яких: 11000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25080 грн. - сума заборгованості за відсотками (т. І, а.с.37).
18 січня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту № 10637-01/2021 (далі - кредитний договір № 10637-01/2021), за яким Товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 5500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором, строком на 30 днів, тобто до 16 лютого 2021 року (п.1.1, 1.2).
Згідно п.п.1.3. за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 438,0% річних від суми кредиту в розрахунку 1,20 % на добу.
Відповідно до п.п. 1.4 вказаного кредитного договору, для Клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01% на добу за умови повного повернення кредиту протягом 7 днів з моменту надання кредиту (т. І, а.с.44-45).
11 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 11082021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (т. І а.с.47-47а).
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 11 серпня 2021 року до Договору факторингу № 11082021 від 11 серпня 2021 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 22000 грн., з яких: 5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16500 грн. - сума заборгованості за відсотками (т. І а.с.49).
Відповідно до відповіді АТ КБ «Приват Банк» на ухвалу суду від 10 лютого 2025 року надано інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків, відкритих у банку, станом на 16 грудня 2020 року: 5169360009363734, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 (т. ІІ, а.с.1).
З виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 16 грудня 2020 року по 16 січня 2021 року встановлено зарахування грошових коштів в розмірі 10000 грн. 00 коп. 16 грудня 2020 року, №4731219615257122 за період з 16 грудня 2020 року по 16 січня 2021 року відповідач отримав зарахування переказу на суму 11 000 грн. 00 коп. 16 січня 2021 року, по рахунку № НОМЕР_2 , за період з 15 січня 2021 року по 18 лютого 2021 року - на суму 5500 грн. 00 коп. 18 січня 2021 року (т. ІІ а.с. 2-13).
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У пропозиції укласти кредитний договір зазначено, що позичальник ознайомився та погодився з кредитним договором, умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://alexcredit.ua/umovi).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, підписуючи пропозицію укласти договір (оферта) позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджує укладання між сторонами правочинів.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).
Отже, судом встановлено, що кредитні договори, укладені у формі електронного документу, із застосуванням одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори з відповідачем не були б укладені. Таким чином, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів, що спростовує доводи відповідача у цій частині.
Крім того договори та його умови в судовому порядку не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Матеріали справи не містять доказів та відповідачем не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитних договорів, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Не заслуговують також на увагу доводи відповідача про те, що він не отримував грошових коштів за вказаними вище кредитними договорами.
Так, на запит суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано відповідь про те, що станом на 16 грудня 2020 року у ОСОБА_1 наявні карткові рахунки, відкриті у банку: НОМЕР_9 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_10 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .
З виписки по рахункам за вказаними № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 встановлено, що 16 грудня 2020 року здійснено перерахування коштів в розмірі 10000 грн. 00 коп.,16 січня 2021 року здійснено перерахування коштів в розмірі 11000 грн. 00 коп. та 18 січня 2021 року - в розмірі 5500 грн. 00 коп., що відповідає розмірам кредитних коштів, які за умовами кредитних договорів надано позичальнику.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували вказані докази перерахування коштів за вказаними вище кредитними договорами.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо недоведеності факту оплати за відступлення права вимоги позивачем ТОВ «ФК «Інвеструм», ТОВ «Авентус України», ТОВ «Лінеура Україна» за укладеними договорами факторингами, оскільки такі доводи спростовуються наданим платіжними документами (т. І а.с. 200, 203, 208).
Також позивачем надані копії реєстрів боржників за вказаними договорами факторингу (т І а.с. 197-199, 201-203, 205-207), які належним чином доводять обставини передачі позивачу права вимоги за кредитними договорами до відповідача.
В той же час, поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Як вбачається зі змісту кредитного договору № 1350769 про надання споживчого кредиту від 16 грудня 2020 року сторони погодили, що кредитодавець надає клієнту гроші в розмірі 10000 грн. 00 коп. та погодили стандартну процентну ставку за користування кредитом в розмірі 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку кредиту, який становить 30 днів.
За умовами додаткового договору № до Договору № 1350769 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачем 15 січня 2021 року сторони погодили продовження строку користування кредитом з датою його повернення 15 лютого 2021 року (т. І а.с. 14)
Відомості про пролонгацію строку кредитного договору під час судового розгляду не встановлені.
Таким чином нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 16 лютого 2021 року не відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по процентам за період з 16 грудня 2020 року по 15 лютого 2021 року в розмірі 11400 грн. 00 коп. (10000 грн. 00 коп. х 1,90%х 60 днів).
Оскільки детального розрахунку за вказаним кредитним договором позивачем не надано, підлягає стягненню заявлений розмір заборгованості по процентам в сумі 9120 грн. 00 коп.
Згідно кредитного договору № 3509993 про надання споживчого кредиту від 16 січня 2021 року сторони погодили, що кредитодавець надає клієнту гроші в розмірі 11000 грн. 00 коп. та погодили стандартну процентну ставку за користування кредитом в розмірі 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку кредиту, який становить 30 днів.
Відомості про пролонгацію строку кредитного договору під час судового розгляду не встановлені.
Таким чином нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 15 лютого 2021 року не відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає сплаті сума заборгованості по процентам за період з 16 січня 2021 року по 14 лютого 2021 року в розмірі 6270 грн. 00 коп. (11000 грн. 00 коп. х 1,90%х 30 днів).
Як вбачається зі змісту договору № 10637-01/2021 про надання фінансового кредиту від 18 січня 2021 року сторони погодили, що кредитодавець надає клієнту гроші в розмірі 5500 грн. 00 коп. та погодили стандартну процентну ставку за користування кредитом в розмірі 1,20% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку кредиту, який становить 30 днів.
Відомості про пролонгацію строку кредитного договору під час судового розгляду не встановлені.
Таким чином нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 17 лютого 2021 року не відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає сплаті сума заборгованості по процентам за період з 18 січня 2021 року по 16 лютого 2021 року в розмірі 1980 грн. 00 коп. (5500 грн. 00 коп. х 1,20%х 30 днів).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики (кредиту) після спливу строку кредитування слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, за кредитним договором № 1350769 з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості в розмірі 19120 грн. 00 коп., що складається з 10000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9120 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором № 3509993 з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості в розмірі 17270 грн. 00 коп., що складається з 11000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6270 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором № 10637-01/2021 з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості в розмірі 7480 грн. 00 коп., що складається з 5500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1980 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;
Загальна сума заборгованості складає 43870 грн. 00 коп.(19120+17270+7480).
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1503 грн. 04 коп. (2684х56%).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 43870 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1503 грн. 04 коп.
В інші частині позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 .
Суддя А.П. Сидоренко