Справа № 591/3036/25
Провадження № 2/591/620/25
14 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.
представника позивачки - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_3 25 березня 2025 року звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та свої вимоги мотивує тим, що 14 серпня 2009 року між сторонами укладений шлюб, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає ті обставини, що у нас відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вказує на втрату почуття любові та поваги один до одного. Протягом останніх років відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, постійно виявляє до позивачки неповагу, вчиняє сварки. З відповідачем на даний час разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. У подальшому вона не бажаю продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб, укладений між ними.
Позивачка вказує, що угоди про добровільну сплату аліментів між нею та відповідачем не укладено. Він працює головним енергетиком в ТОВ Агрофірма «Косівщинська» та в Комунальному підприємстві «Шляхрембуд» Сумської міської ради. Його середньомісячний заробіток становить близько 25000 грн.., інших дітей у нього немає, стягнень по виконавчим документам не проводиться.
Вважає, що дитині має бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального її розвитку, та який не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.
Посилаючись на вказані обставини, просить розірвати шлюб, укладений між сторонами; стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Просить допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць, а також стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 квітня 2025 року вказана позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2025 року продовжено позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 01 квітня 2024 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 травня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання на 31 липня 2025 року о 15 год. 00 хв.
31 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не заперечує проти розірвання шлюбу. Що стосується стягнення аліментів, зазначає, що спільний син - ОСОБА_5 - наразі проживає з відповідачем та знаходиться на його утриманні, тож підстави для присудження сплати ним аліментів відсутні. Позивачка в позовній заяві власне підтверджує, що із відповідачем (та сином) разом не проживає. зазначає, що фактичне проживання дитини разом з батьком, знаходження її на утриманні батька, дають законні підстави для звільнення його від сплати аліментів і для стягнення аліментів з матері дитини. Просить відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Протокольною ухвалою суду 31 липня 2025 року відкладено судове засідання до 12 листопада 2025 року 09 год. 30 хв. за клопотанням позивачки.
В зазначеному судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просить стягнути на користь позивачки аліменти на утримання дитини з 01 вересня 2025 року, підтверджуючи обставини проживання спільної дитини сторін з відповідачем до вказаного часу. Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з 01 вересня 2025 року.
Позивачка про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Норми ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлюють обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони 14 серпня 2009 року уклали шлюб, який зареєстрований виконкомом Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області за актовим записом №02 (а.с. 5), та мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються свідоцтвом про народження (а.с. 6).
Згідно вимог ст. ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і рішення про розірвання шлюбу суд постановляє, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя чи інтересам дітей сторін.
Наразі шлюбні відносини між сторонами припинені і сім'я фактично розпалася. Сторони не підтримують сімейних відносин, перспективи поновлення сімейних відносин відсутні. Так як відповідач визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу, примирення між подружжям та збереження їх сім'ї є неможливим, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
За ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За нормами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, інші особи, які перебувають у нього на утриманні, відсутні.
З вказаного вбачається, що відповідач має об'єктивну можливість виплачувати аліменти на утримання малолітнього сина, в розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Такий розмір аліментів на утримання дитини буде розумним і співмірним з матеріальними можливостями відповідача та не призведе до погіршення його матеріального становища.
За ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Зазначений позов поданий до суду 25 березня 2025 року. В той же час, оскільки представником позивача в судовому засіданні заявлено про те, що такі аліменти необхідно стягувати з 01 вересня 2025 року, оскільки до цього часу спільний син сторін проживав з батьком, з чим погодився відповідач, суд приходить до висновку про те, що стягненню аліменти з відповідача підлягають з 01 вересня 2025 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позову про стягнення аліментів, оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору при подачі позову, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142, 264, 265, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований виконкомом Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області за актовим записом №02.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів доходів відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01 вересня 2025 року.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Повернути на користь ОСОБА_3 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 25 березня 2025 року за ID транзакцією 1473624870 в сумі 1211 грн. 20 коп., тобто в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.П.Сидоренко