Постанова від 14.11.2025 по справі 300/7235/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/7235/24 пров. № А/857/29932/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі №300/7235/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції - Матуляк Я. П.,

дата ухвалення рішення - 25 жовтня 2024 року,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому з квітня 2024 року доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 грн; зобов'язати з квітня 2024 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної йому на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №520 від 31 травня 2021 року, виходячи з 83% грошового забезпечення, з урахуванням індексацій, надбавок, доплат, щомісячної надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до розміру пенсії в сумі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 квітня 2024 року нарахування та виплату щомісячної доплати до розміру пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року та внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача основний розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн, а тому права на встановлення відповідної доплати позивач не має. Вказує, що у цій справі предмет позову щодо нарахування та виплати доплати до пенсії визначеної пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року є відмінним від предмету позову, який підпадає під висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22. З врахуванням наведеного вище просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 2007 року отримує пенсію за вислугу років (31 рік, в календарному обчисленні 25 років), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.33-36).

З 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача в розмірі 70% грошового забезпечення, виходячи із таких його складових: посадовий оклад - 4930,00 грн; оклад за військове звання - 1410,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50%) - 3170,00 грн, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою №008218 (МВС) (зворотній бік а.с.38).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №300/2149/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести новий перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру 83% грошового забезпечення і виплатити недоотриману різницю починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.

Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №300/2149/19, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №300/2145/19 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести новий перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру 83% грошового забезпечення і виплатити недоотриману різницю починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум та ухвалено у названій частині постанову, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру 83% грошового забезпечення і виплатити недоотриману різницю, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 січня 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У решті постанову залишено без змін.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на виконання зазначеного судового рішення, 01 травня 2020 року здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2018 року, виходячи із розрахунку 83% грошового забезпечення, що включає: посадовий оклад - 4930,00 грн; оклад за військове звання - 1410,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50%) - 3170,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) склав 7893,30 грн, що підтверджується матеріалами пенсійної справи №008218 (МВС) (зворотній бік а.с.39).

Згідно з матеріалів пенсійної справи №008218 (МВС) позивачу не нараховувалась та не виплачувалась з липня 2021 року щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн до розміру його пенсії, передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713 (а.с.41).

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №300/3429/21 (а.с.7-14), відповідачем 01 грудня 2021 року проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 31 травня 2021 року за №520 із розрахунку 70% таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4930,00 грн; оклад за військове звання - 1410,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50%) - 3170,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі премія - 9192,00 грн (а.с.42-43).

Відповідно до розрахунку за пенсійною справою №008218 (МВС) (а.с.45) 01 червня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, виходячи з 83% відповідних сум грошового забезпечення, встановленого у довідці №520, виданої 31 травня 2021 року державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2022 року у справі №300/8563/21, що набрало законної сили 19 травня 2025 року.

На адвокатський запит представника позивача від 09 вересня 2024 року щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідач, згідно з листом від 13 вересня 2024 року за №0900-0202-8/49305 повідомив, що оскільки розмір пенсійної виплати позивача внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі №300/3429/21 збільшився більше ніж на 2000,00 грн, відтак з грудня 2021 року ОСОБА_1 втратив право на встановлення щомісячної доплати відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 1 Постанови №713 (а.с.15).

Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся у суд з метою захисту своїх прав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати позивачу з 01 квітня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 є протиправними, оскільки дія положень Постанови №713 поширюється на позивача, і з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 квітня 2024 року. Щодо позовних вимог у частині проведення перерахунку та виплати пенсії з квітня 2024 року на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 31.05.2021 за №520, виходячи з 83% грошового забезпечення, з урахуванням індексацій та надбавок, то у задоволенні таких відмовлено, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Колегія суддів зазначає, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, тому з врахуванням ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Даючи правову оцінку висновку суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає, що такий відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон №2262-XII.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову №713.

За змістом п.1 Постанови №713 з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII станом на 1 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року №2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Здійснивши аналіз пункту 1 Постанови №713 у сукупності з приписами статті 63 Закону №2262-XII, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, дійшов таких висновків:

- з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-XII до 01 березня 2018 року (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначено (поновлена) після 01 березня 2018 року (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;

- доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв'язку з прийняттям після 01 березня 2018 року уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону №2262-XII, та обов'язково мало здійснюватися після 01 березня 2018 року, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01 березня 2018 року або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01 березня 2018 року;

- метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;

- виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01 березня 2018 року відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону №2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;

- якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01 березня 2018 року або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її припинення;

- водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01 березня 2018 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку).

За висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у зв'язку з тим, що положення Постанови №713 припинення або зміну розміру щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн пов'язують з переглядом (перерахунком) пенсії, при цьому не вказуючи правову та фактичну підставу такого перегляду, але вказують на мету виплати такої доплати (поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій) та підстави припинення її виплати (збільшення пенсії більше аніж на 2000,00 грн), то перерахунок пенсії у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мав наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 Постанови №713 пов'язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Матеріалами справи стверджується, що позивачу не нараховувалась та не виплачувалась з липня 2021 року щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн до розміру його пенсії, передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713, оскільки, як стверджує пенсійний орган, розмір пенсійної виплати позивача внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі №300/3429/21 збільшився більше ніж на 2000,00 грн, відтак у позивача відсутнє право на встановлення щомісячної доплати відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 1 Постанови №713 (а.с.15).

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22 дійшов висновку про те, що оскільки зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45 з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №2262-XII, то здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який в особи виникло після 01 березня 2018 року, за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення (у разі підвищення розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн) або зменшення розміру (у разі підвищення розміру пенсії менш ніж на 2000,00 грн) щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713.

Крім того, необхідно нагадати, що відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб, яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016- 2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає близько 2000,00 грн Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій залежно від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2000,00- 2700,00 грн

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з 01 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія відповідним особам переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року. Тобто такі доплати є тимчасовими.

Отже, системний аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови №713, а саме: зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 01 березня 2018 року), передбачені Постановою №713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови №704 в редакції з 29 січня 2020 року.

Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2025 року у зразковій справі №400/6254/24 зробила такий узагальнений висновок: перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.

Колегія суддів зазначає, що вищевказаний перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі не є таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме: через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), а тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати позивачу з 01 квітня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 є протиправними, оскільки дія положень Постанови №713 поширюється на позивача, і з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 квітня 2024 року.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі №300/7235/24 в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується в апеляційному порядку, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог у частині їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі №300/7235/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді А. Р. Курилець

М.А. Пліш

Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.

Попередній документ
131800728
Наступний документ
131800730
Інформація про рішення:
№ рішення: 131800729
№ справи: 300/7235/24
Дата рішення: 14.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (20.01.2025)
Дата надходження: 20.09.2024
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій