14 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/11425/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року в адміністративній справі № 160/11425/25 за позовом Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (Metinvest B.V.) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
28.10.2025 до суду надійшла апеляційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року в адміністративній справі № 160/11425/25 за позовом Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (Metinvest B.V.) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 вищевказану апеляційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду заяви з належним обґрунтуванням, підтвердженим достатніми доказами, щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року в адміністративній справі № 160/11425/25.
10.11.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій прокурор виклав на його позицію наявні підстави для представництва інтересів держави в суді.
Означена заява обґрунтована тим, що строк на оскарження судового рішення у справі №160/11425/25 спливав, а отже прокурор не міг зволікати із належним захистом інтересів держави у належний процесуальний спосіб. Також у заяві зазначено, що податковий орган неналежно, на думку прокурора, здійснює захист інтересів держави, оскільки вивчивши зміст апеляційної скарги податкового органу, в ній не наведено актуальні правові позиції міжнародних судових установ у подібних правовідносинах.
Колегія суддів, перевіривши доводи заяви доходить висновку, що апеляційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає поверненню з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.
Питання, пов'язані з участю прокурора у судовому процесі, врегульовані статтею 53 КАС України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Однак у кожному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду.
Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.
Враховуючи викладене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі № 806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Частиною 3 статті 23 Закону № 1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Зміст вказаної норми Закону свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
При цьому «нездійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Як свідчать матеріали апеляційного провадження у справі №160/11425/25, 28.10.2025 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків через підсистему «Електронний суд» на спірне рішення суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі та витребувано із Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/11425/25.
Таким чином податковий орган у цій справі здійснює захисту інтересів держави.
Посилання прокурора на те, що на день подання ним апеляційної скарги строки спливали, є безпідставними, оскільки нормами КАС України визначений строк оскарження судових рішень, а подання учасникам справи скарги у будь-який день до закінчення строку не може свідчити про нездійснення захисту інтересів держави.
Щодо посилання прокурора на здійснення захисту неналежним чином податковим органом, колегія суддів зазначає, що даний термін перш за все полягає в активній поведінці суб'єкта владних повноважень (сукупності його дій та рішень).
Проте, «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Доводи прокуратури про можливо неналежний захист податковим органом інтересів держави по суті зводяться до надання правової оцінки змісту апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Проте такі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ні прокурор, ні суд апеляційної інстанції на стадії відкриття апеляційного провадження, не можуть надавати оцінку доводам апеляційної скарги.
З урахуванням наведених законодавчих норм, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин, колегія суддів доходить до висновку, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було належно дотримано та виконано свої процесуальні обов'язки при поданні апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 в адміністративній справі №160/11425/25, а отже звернення прокурора із відповідною апеляційної скаргою в інтересах контролюючого органу у даному випадку - є безпідставним.
Підсумовуючи встановлене, суд апеляційної інстанції вважає, що Дніпропетровською обласною прокуратурою не наведено підстав звернення до суду апеляційної інстанції в інтересах держави в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 в адміністративній справі № 160/11425/25, як того вимагають приписи ст. 53 КАС України та ст. 23 Закону №1697-VII.
Відповідно до п. 7 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у разі відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно п.1 ч.4 ст.298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
На підставі наведеного, зважаючи на те, що Дніпропетровською обласною прокуратурою не підтверджено наявність у нього адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 296, 298, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року в адміністративній справі № 160/11425/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (14.11.2025) відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак