12 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/8485/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №160/8485/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №160/8485/25 за позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» задоволено.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів системи Електронний суд подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду: клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання та документу про сплату судового збору у розмірі 1 453,44 грн.
На виконання вимог зазначеної ухвал Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 року апелянтом подано клопотання, в якому, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору, він просить відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Перевіривши доводи клопотання в частині відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, перелік суб'єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку, обов'язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача в частині відстрочення сплати судового збору.
Також, на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт вказує на те, що ним постійно вживались заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством. З огляду на викладене, апелянт вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб'єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення.
Колегія суддів вважає, що в цьому випадку саме по собі подання відповідачем апеляційної скарги вдруге не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов'язків. Бездіяльність посадових осіб відповідача в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов'язку по сплаті судового збору з дня отримання копії рішення суду першої інстанції свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №540/493/19, від 10.06.2021 у справі № 320/2061/20.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
За таких обставин, підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У задоволенні клопотання Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відстрочення сплати судового збору на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №160/8485/25 - відмовити.
Апеляційну скаргу Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №160/8485/25- повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун