04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/1826/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 р. (суддя Калугіна Н.Є) в адміністративній справі №160/1826/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та скасувати рішення № 046350000575 від 02 січня 2025 р. про відмову у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» починаючи з 17 грудня 2024 р.
В обгрунтування позовних вимог вказала, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У грудні 2024 р. звернулася із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», однак їй відмовлено. Вважає, що у неї наявний необхідний стаж державної служби, вона досягла відповідного віку, а отже має право на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким заявлені нею позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що нею не дотримані всі умови, які визначені п.10,12 Розділу XI Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-УІІІ для призначення їй пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
В поданому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовому відзиві на апеляційну скаргу вказано, що її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування
судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 червня 2018 р. 27 грудня 2024 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою про переведення з пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказана заява відповідно до екстериторіального принципу передана Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, який рішенням № 046350000575 від 02 січня 2025 р. в переведенні ОСОБА_1 відмовив, оскільки у заявниці відсутній необхідний стаж роботи 10 років на посадах віднесених до посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 на дату набрання чинності Закону №899.
Не погоджуючись із діями та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не дотримані всі умови, які визначені пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 травня 2016 р. набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 р., підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 р. по 30 вересня 1959 р.
Як вбачається із копії наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в період з 19 липня 2006 р. по 09 грудня 2024 р. перебувала на державній службі (загальний стаж - 18 років 4 місяці 21 день).
Станом на 01 травня 2016 р. - дати набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, ОСОБА_1 ще не досягла, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", віку 60 років або, із урахуванням його зменшення, 58 років, та її стаж роботи на державній службі становив - 09 років 09 місяців 13 днів.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачка не відповідає вимогам, визначеним пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для призначення їй пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 р. в адміністративній справі №160/1826/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 04 листопада 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий