Справа № 500/4145/25
14 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Василишин Костянтин Вікторович, звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), у якій просить суд ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС України у Тернопільській області: № 12899477/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 55 від 01.05.2025, № 12899479/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 59 від 02.05.2025, № 12899480/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 61 від 03.05.2025, № 12899478/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 05.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні: № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її направлення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на виконання договору купівлі-продажу № 01-10-22 від 03.10.2022 щодо поставки СГ ТОВ " Ідна" товару, а саме макухи соєвої, були виписані та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025.
Однак, реєстрацію вказаних ПН, на думку позивача, було протиправно зупинено у зв'язку із відповідністю операцій п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції та запропоновано надати пояснення з відповідними документами.
Вважає, що позивачем надано відповідачеві 1 всі передбачені законом та достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних документи на підтвердження реальності господарських операцій. Також наголошує, що контролюючим органом порушено норми Податкового кодексу України, що й стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представник вказав про наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки як вказано квитанції про зупинення реєстрації спірної накладної, обсяг постачання товару за кодом УКТЗЕД 2304 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Зазначив, що позивачем не надано первинно в повному обсязі усіх матеріалів щодо господарської операції з продажу зерна сої, з огляду на що комісією ГУ ДПС у Тернопільській області проінформовано позивача повідомленням про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Позивачем на виконання пропозицій, зазначених у повідомленні, надано комісії контролюючого органу додатково копії документів. Однак, на переконання відповідача, ним не надано того обсягу документів, який необхідний для розгляду питання про реєстрацію оскаржуваних податкових накладних, відтак контролюючий орган вважає, що оскаржувані рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025 винесені правомірно (арк. справи 222 - 250).
Разом із відзивом відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Представником позивача надіслано до суду відповідь на відзив, у якій він заперечує щодо викладених у відзиві доводів, в обґрунтування чого зазначив, що ФОП ОСОБА_1 на виконання договору купівлі-продажу № 01-10-22 від 03.10.2022 поставив СГ ТОВ "Ідна" товар, а саме "макуху соєву". Оплату проведено частково в сумі 700 315,00 грн. Заборгованість перед покупцем у позивача не може свідчити про ризиковість операції та слугувати підставою для відмови у реєстрації ПН. Власне така заборгованість і зумовлена діями контролюючого органу, адже контрагент позбавлений права отримати податковий кредит. Щодо постачання сої в кількості 21 тонни, а не в кількості 26 тон, як це заначено в інформаційній довідці підприємства, з якої виготовлено макуху та отриману виключно від ТОВ "Цезар", то контролюючому органу на розгляд надано достатню кількість первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних) як від ТОВ "Цезар", ПП "Імпульс", ТОВ "Смарт Агро Віледж", ФГ "Ярмола", ФОП ОСОБА_2 які засвідчують отримання такої кількості продукції - сої, з якої можливо виготовити макуху соєву, яка постачалась до СГ ТОВ "Ідна". А аналізувати одного постачальника і вказувати на невідповідність є не обґрунтованими доводами. З приводу договору поставки № 177/1 від 24.02.2025 за яким ФОП ОСОБА_1 закуповував сою у ПМП "Імпульс" та інших не істотних недоліках на які посилається відповідач 1, то в пункті договору вказано строк дії 31.12.2023, що є опискою, такий договір не визнаний судом не дійсним і містить всі необхідні істотні умови. Даний договір виконувався про що свідчать видаткові накладні та платіжні інструкції щодо перерахунку коштів (том ІІ, арк. справи 8).
Відповідачем 1 подано до суду додаткові письмові пояснення від Головного управління ДПС у Тернопільській області з додатками (том ІІ, арк. справи 9 - 19).
Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на його обґрунтування не скористався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 15.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 15.07.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачам через електронні кабінети 15.07.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", які містяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності "0.41 Виробництво олії та тваринних жирів" та є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника податку 281021651820.
Між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1-10-22 від 03.10.2022 за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар (макуху соєву) та оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору, прийнятих сторонами, а також змін та додатків до нього (арк. справи 26 - 29).
На виконання умов договору купівлі-продажу № 1-10-22 від 03.10.2022З, позивачем поставлено ТОВ "Ідна" товар, а саме: "макуху соєву" згідно з видатковою накладною:
- № 45 від 01.05.2025, в кількості 25 110 кг на загальну суму 414 315,00 грн, в тому числі ПДВ 69052,50 грн (арк. справи 85) товарно-транспортна накладна № Р1 01.05.2025 (арк. справа 104 - 105);
- № 53 від 02.05.2025, в кількості 34 940 кг на загальну суму 580 000,40 грн, в тому числі ПДВ 96 666,73 грн (арк. справи 86) товарно-транспортні накладні № Р2 02.05.2025, № Р1 02.05.2025 (арк. справа 106 - 109);
- № 57 від 03.05.2025, в кількості 25 310 кг на загальну суму 420 146,00 грн, в тому числі ПДВ 70 024,33 грн (арк. справи 87) товарно-транспортна накладна № Р1 03.05.2025 (арк. справа 110 - 111);
- № 58 від 05.05.2025, в кількості 36 300 кг на загальну суму 602 580,00 грн, в тому числі ПДВ 100 430,00 грн (арк. справи 88), товарно-транспортні накладні № Р1 05.05.2025, № Р2 05.05.2025 (арк. справа 100 - 103).
Згідно з наданими платіжними інструкціями на рахунок ФОП ОСОБА_1 від покупця СГ ТОВ "Ідна" фактично надійшло 700 315,00 грн. у якості оплати за поставлений товар. Водночас, відповідно до податкових накладних № 55, № 59, № 61, № 62 складених ФОП ОСОБА_1 у травні 2025 року, загальна сума операцій з реалізації макухи соєвої склала 2 017 041,40 грн.
З врахуванням правила "першої події" - дата відвантаження товарів, передбаченого пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025 виписані на СГ ТОВ "Ідна" з описом товарів/послуг продавця: "макуха соєва" на суму 414 315,00 грн, в т.ч. ПДВ 69 052,50 грн, 580 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 666,73 грн, 420 146,00 грн, в т.ч. ПДВ 70 024,33 грн, 602 580,00 грн, в т.ч. ПДВ 100 430,00 грн.
За наслідками подання позивачем на реєстрацію в ЄРПН спірних податкових накладних, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України позивачу направлено квитанцію, згідно з яких реєстрація податкових накладної зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2304 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
ФОП ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних.
На виконання вказаних вимог відповідача позивачем було надано пояснення (арк. справи 23) та ряд документів одним пакетом по всіх податкових накладних.
За результатами перевірки зазначених податкових накладних та пояснень щодо розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, відповідачем 1 направлено Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12899477/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 55 від 01.05.2025, № 12899479/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 59 від 02.05.2025, № 12899480/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 61 від 03.05.2025, № 12899478/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 05.05.2025.
Вважаючи, що такі рішення відповідача 1 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотивувальна частина
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, що подані фізичною особою-підприємецем ОСОБА_1 виписані на СГ ТОВ "Ідна" з описом товарів/послуг продавця: "макуха соєва" на суму 414 315,00 грн, в т.ч. ПДВ 69 052,50 грн, 580 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 666,73 грн, 420 146,00 грн, в т.ч. ПДВ 70 024,33 грн, 602 580,00 грн, в т.ч. ПДВ 100 430,00 грн.
Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області оцінку, оцінивши їх на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Метою зазначеного було покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць (див. зміст пояснювальної записки до проекту Закону).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї стані, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з пунктом 25 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як слідує зі змісту квитанції про зупинення реєстрації оспорюваної податкової накладної у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Так, відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних визначено те, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
З аналізу пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій слідує, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію податковому органу необхідно вказати обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, адже цього прямо вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Суд зазначає, що оскаржувані у межах даної судової справи податкові накладні № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025 виписані на СГ ТОВ "Ідна" з описом товарів/послуг продавця: "макуха соєва" на суму 414 315,00 грн, в т.ч. ПДВ 69 052,50 грн, 580 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 666,73 грн, 420 146,00 грн, в т.ч. ПДВ 70 024,33 грн, 602 580,00 грн, в т.ч. ПДВ 100 430,00 грн за обставин виконання продавцем умов договору купівлі-продажу № 01-10-22 від 03.10.2022.
Поряд з цим, із змісту квитанції про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної слідує, що підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, стало те, що обсяг постачання товару/послуги кодом УКТЗЕД 2304 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання (додаток 3 Порядку).
Однак, суд зазначає, що надіслана позивачу квитанція не містить жодного розрахунку вказаного Критерію за позиціями товарів згідно УКТЗЕД, хоча саме невідповідність цьому критерію стало підставою не реєстрації податкових накладних в автоматичному порядку.
Ознайомившись зі змістом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної суд зазначає, що така містить загальні фрази про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів, - вказана без конкретизації їх переліку.
Суд зауважує, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165 у сукупності із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Суд також враховує, що позивач, немаючи чіткого розрахунку встановленого Критерію ризиковості, опиняється у ситуації, в якій в нього також відсутній і чітко визначений перелік документів, які належить подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки такий перелік не визначено самим законодавцем, а тому, зупиняючи реєстрацію податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі цього критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.
За наведених обставин суд встановив, що надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025 не відповідають вимогам, що для неї імперативно встановлено пунктом 11 Порядку №1165, а саме: в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Верховний Суд у постановах від 20.12.2024 у справі №460/25901/22, від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, від 20.09.2023 у справі №260/2595/21, від 20.06.2023 у справі №200/6012/20-а, від 30.05.2023 у справі №500/889/21, від 23.05.2023 у справі №500/770/21, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 30.09.2022 у справі №380/7648/22, від 03.11.2022 у справі №360/2460/20, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а, від 20.12.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21 та ін., сформував послідовну вже усталену судову практику в даній категорії спорів, вказавши, що можливість надання платником податків «достатніх» документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної - прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
При цьому, суд вважає за доцільне врахувати позицію Верховного Суду викладену в постанові від 27.04.2023 справа №460/8040/20, у якій Верховний Суд оперуючи поняттям негативної дискреції, звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Отже, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованих позивачу квитанцій вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
За правилами пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 6 Порядку №520).
Суд зауважує, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.
За обставин цієї справи контролюючим органом у квитанції не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Разом з тим, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивач подав до комісії регіонального рівня разом з письмовими поясненнями копії документів, які стосуються господарських операцій, щодо яких її складено.
Так, в обґрунтування доводів відповідач 1 зазначив, що згідно з наданими платіжними інструкціями на рахунок ФОП ОСОБА_1 від покупця СГ ТОВ "Ідна" фактично надійшло 700 315,00 грн у якості оплати за поставлений товар. Водночас, відповідно до податкових накладних № 55, № 59, № 61,№ 62 складених ФОП ОСОБА_1 у травні 2025 року, загальна сума операцій з реалізації макухи соєвої склала 2 017 041,40 грн. Таким чином, наявна недоплата у розмірі 1 316 726,40 грн, що свідчить про відсутність повного виконання зобов'язань покупцем за відповідними операціями. Аналіз співвідношення між вартістю реалізованого товару та отриманими грошовими коштами свідчить про істотну невідповідність, яка не знайшла свого пояснення в поданих поясненнях позивача чи супровідних документах. Платником не подано жодних обґрунтувань які б пояснювали причину часткової оплати або різницю у вартості.
Такі доводи відповідача 1 щодо наявної заборгованості суд оцінює критично, оскільки відповідно до матеріалів справи, зокрема договору № 01-10/22 від 03.10.2022 пунктом 3.4 визначено строк оплати - протягом 3 (трьох) тижнів з дати поставки товару.
Заборгованість не може свідчити про ризиковість операції та слугувати підставою для відмови у реєстрації ПН. Власне така заборгованість і може бути зумовлена діями контролюючого органу, адже контрагент позбавлений права отримати податковий кредит.
Крім того, позивачем після прийняття контролюючим органом рішення про зупинення реєстрації податкових накладних подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, складених у відповідності до вимог законодавства, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентам господарських зобов'язань, зокрема: видаткові накладні № 45 від 01.05.2025, в кількості 25 110 кг на загальну суму 414 315,00 грн, в тому числі ПДВ 69052,50 грн товарно-транспортна накладна № Р1 01.05.2025; № 53 від 02.05.2025, в кількості 34940 кг на загальну суму 580 000,40 грн, в тому числі ПДВ 96 666,73 грн товарно-транспортні накладні № Р2 02.05.2025, № Р1 02.05.2025; № 57 від 03.05.2025, в кількості 25 310 кг на загальну суму 420 146,00 грн, в тому числі ПДВ 70 024,33 грн товарно-транспортна накладна № Р1 03.05.2025; № 58 від 05.05.2025, в кількості 36 300 кг на загальну суму 602 580,00 грн, в тому числі ПДВ 100 430,00 грн, товарно-транспортні накладні № Р1 05.05.2025, № Р2 05.05.2025.
На переконання суду, документи, надані позивачем разом з повідомленням про надання пояснень, засвідчують реальний фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з контрагентами.
З огляду на це суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарських операцій, за наслідками яких складено податкові накладні.
Проте, не дивлячись на те, що невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог комісії, останньою були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним
Позивачем надано на розгляд контролюючого органу для реєстрації податкових накладних документи, які складені з дотриманням вимог законодавства. Надіслані копії первинних та інших документів відображають господарські операції позивача та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, які зазначені у позовній заяві.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Ідна", а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у відповідача 1 не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації зазначених у позовній заяві податкових накладних.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Отож предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Окрім цього, щодо відсутності та дефектності, на переконання відповідача, певних первинних документів, якими документована господарська операція, то у даному разі суд вважає за необхідне навести наступні висновки Верховного Суду щодо правозастосування:
- наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер (постанова Верховного Суду від 22.05.2020 року, справа №804/9510/15);
- відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 року, справа №340/422/19).
Також суд звертає увагу на те, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містить мотивувальної частини із зазначенням конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є " ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".
Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 72 Закону № 2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
За приписом частини 3 статті 85 Закону № 2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов'язковою, такий акт скасовується.
Таким чином, відсутність у адміністративному акті мотивувальної частини, що встановлено судом у розглядуваній справі, є самостійною підставою для скасування цього акту, у даному випадку рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Варто зазначити, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
Ненаведення мотивів прийнятих рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
Спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позбавляють позивача як платника ПДВ права зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
Відтак, з урахуванням невідповідності спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних вимогам обґрунтованості та вмотивованості, а також з урахуванням реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, вони підлягають скасуванню.
Щодо обрання ефективного способу захисту прав позивача суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних судом не встановлено.
У даному випадку зобов'язання відповідача ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні датою їх фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та враховуючи межі заявлених позовних вимог, що викладені у прохальній частині позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових рішень, датою їх фактичного подання.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачі не довели правомірності оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12112,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.07.2025 № 1430.
У зв'язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує порівну з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 6056,00 грн за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Доказів понесення інших витрат суду надано не було.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС України у Тернопільській області: № 12899477/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 55 від 01.05.2025, № 12899479/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 59 від 02.05.2025, № 12899480/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 61 від 03.05.2025, № 12899478/2810216518 від 23.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 05.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: № 55 від 01.05.2025, № 59 від 02.05.2025, № 61 від 03.05.2025, № 62 від 05.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень, 00 копійок).
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень, 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідачф:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ: 44143637);
- Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 43005393).
Головуючий суддя Юзьків М.І.