14 листопада 2025 р. Справа № 480/7914/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність начальника ГУ ПФУ в Сумській області пов'язаної з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 включно;
2) стягнути з ГУ ПФУ в Сумській області на користь начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 заробітну плату у відносинах публічної служби за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 включно в сумі 42565 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять грн. 00 коп.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 №491-о “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 05 липня 2018 року. Після поновлення його на посаді за рішенням суду, відповідач не виплачував йому заробітну плату, при тому, що ним, як керівником Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області, було направлено до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке було правонаступником ліквідованого Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області, табелі обліку робочого часу, належним чином складені та оформлені.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №125-о “Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу». Однак на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 №332-о “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019. У період з 01.08.2024 по 31.08.2024 включно позивач регулярно приходив на роботу до Охтирського відділу обслуговування громадян №6 (сервісного центру) ГУ ПФУ в Сумській області та перебував на робочому місці з 08:00год до 17:15год. Однак за вказаний період ГУ ПФУ в Сумській області, як правонаступник всіх прав і обов'язків Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області, не здійснило нарахування та виплату йому заробітної плати.
Крім того позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою суду вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду у сторін було витребувано додаткові докази у справі.
Представник ГУ ПФУ в Сумській області подав відзив на позовну заяву (а.с.66-68), в якому просив відмовити у задоволенні вимог з огляду на те, що позивач не перебуває у трудових відносинах з ГУ ПФУ в Сумській області, а відтак у відповідача не виникає жодних обов'язків з виплати заробітної плати позивачу.
Зокрема, на момент поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області було припинено, а посада начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області була скорочена. Штатний розпис ГУ ПФУ в Сумській області не містять штатної посади “начальник Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області», Окрім того, у зв'язку з припиненням Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області 29.08.2018, штатний розпис та кошторис видатків на утримання цього управління у грудні 2018 року вже не діяли, а на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки не затверджувались.
Відповідно до штатного розпису ГУ ПФУ в Сумській області посада начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області відсутня, отже, позивач не є працівником ГУ ПФУ в Сумській області, а тому підстави для нарахування та виплати йому заробітної плати за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 відсутні, а її розрахунок з урахуванням положень постанови КМУ №391 є необґрунтованим, оскільки не відповідає умовам застосування такої постанови.
При цьому разом з відзивом, витребуваних судом ухвалою суду від 07.04.2023 надано не було. Водночас, у відзиві було повідомлено, що при передачі справ та майна Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, відповідно до актів прийому-передачі трудових книжок, особових справ, наказів з основної діяльності, з особового складу тощо, зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з ГУ ПФУ в Сумській області, трудова книжка ОСОБА_1 до відділу по роботі з персоналом ГУ ПФУ в Сумській області не передавалась.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2024 витребуваних доказів також надано не було. Однак позивач подав відповідь на відзив, в якій просив вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові.
Крім того, ухвалами суду від 20.06.2025 та від 03.07.2025 у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, на які органом Пенсійного фонду України були надані пояснення та відповідні докази. Також були надані додаткові пояснення позивачем.
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 57 від 01 серпня 1994 року був призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду.
Наказом № 31-о від 17.05.2002 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, а наказом № 1-о від 27.10.2011 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області).
04.07.2018 позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу».
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05.07.2018.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №135-о “Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був звільнений з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу».
Не погодившись з вказаним наказом, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку та рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, ГУ ПФУ в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України “Про звільнення ОСОБА_1 » від 05.04.2019 № 135-о, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019, стягнуто з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653 грн. 44 коп.
Вищевказані обставини встановлені рішеннями Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 та від 23.07.2019 у справі №480/1693/19, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрали законної сили, та в силу ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19, наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019 (а.с.31).
ОСОБА_1 , як начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу за серпень 2024 року (а.с.41, 85), що був направлений позивачем разом із заявою від 22.08.2024 до ГУ ПФУ в Сумській області, штатним розписом Охтирського об'єднаного УПФУ на 2024 рік, графіком відпусток Охтирського об'єднаного УПФУ на 2024 рік, заявами позивача від 20.08.2024 про наданням щорічної основної відпустки та про надання матеріальної допомоги на вирішення СПП (а.с.39-45, 83-84, 86-87), та отриманий відповідачем згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38).
Проте нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 відповідачем не була проведена. Заперечень з цього приводу відповідачем надано не було.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України “Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У частині першій статті 1 Закону України “Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України “Про оплату праці» у редакції чинній на час виникнення спірних правових відносин роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.
Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 №489 затверджені типові форми первинної облікової документації, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю обліку робочого часу.
Відтак, враховуючи вищевказані нормативні акти, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем як начальником Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 (а.с.41, 85).
Табель обліку використання робочого часу за серпень 2024 року був направлений та вручений представнику ГУ ПФУ Сумської області 23.08.2024 (а.с.38) разом із заявою позивача від 22.08.2024 до ГУ ПФУ в Сумській області, штатним розписом Охтирського об'єднаного УПФУ на 2024 рік, графіком відпусток Охтирського об'єднаного УПФУ на 2024 рік, заявами позивача від 20.08.2024 про наданням щорічної основної відпустки та про надання матеріальної допомоги на вирішення СПП (а.с.39-45, 83-87), однак відповідачем нарахування та виплата заробітної плати позивачу за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 не була проведена, що відповідачем не заперечується. Поряд з цим жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 відповідач суду не надав.
Згідно із ч.2 ст.50 Закону України “Про державну службу» у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення) (ч.1 ст. 50).
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України “Про державну службу» схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби (ч.ч.1,2 ст. 52 Закону України “Про державну службу»).
Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (із змінами та доповненнями), якою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.
02 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 89 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 і від 24.05.2017 року № 358", яка набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2022.
25 квітня 2023 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану", яка набрала чинності з дня її опублікування в Урядовому кур'єрі, тобто з 28.04.2023.
Відповідно до абзацу першого, четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" у редакції чинній на час виникнення спірних правових відносин, установлено, що на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок), визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Охтирська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 18.05.2022.
Постановою КМУ від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що у 2023 році з метою підготовки до впровадження у 2024 році єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби після набрання чинності законом щодо зміни моделі оплати праці державних службовців класифікація посад державної служби державними органами проводиться у місячний строк з дня набрання чинності цією постановою згідно з Алгоритмом проведення класифікації посад державної служби в умовах воєнного стану, затвердженим цією постановою.
Державним органам провести класифікацію посад державної служби із штатною чисельністю: до 100 посад - протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою; до 500 посад - протягом 15 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою; до 1000 посад - протягом 20 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою; понад 1000 посад - не пізніше ніж через місяць з дня набрання чинності цією постановою.
Абзацом першим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за Додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат передбачених законом України. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409 “Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ( далі - Постанова 1409).
Цією Постановою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.
Суд зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 480/2428/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025, яке набрало законної сили, встановлено обов'язок Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, на виконання вимог постанови КМУ від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», провести класифікацію посади державної служби - начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області станом на 01.01.2024, та з урахуванням проведеної класифікації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.01.2024 до 31.01.2024.
Таким чином, позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 згідно табеля обліку використання робочого часу за серпень 2024 року в сумі 42595грн (32304грн. посадовий оклад: 21536грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2023 р. № 1409 "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році" у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин * коефіцієнт в 1,5% згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану") + 30% надбавки за вислугу років 9691грн. (30% від окладу в 32304грн.) + надбавка до посадового окладу за 5 ранг - 600грн. (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15).
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч.2 ст.9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
ГУ ПФУ в Сумській області як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї бездіяльності щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.08.2024 до 31.08.2024.
При цьому, беручи до уваги, що ГУ ПФУ в Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітну плату з урахуванням постанови КМУ від 29 грудня 2023 р. № 1409 "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році", постанови КМУ від 25 квітня 2023 р. № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" з 01.08.2024 до 31.08.2024 саме у розмірі 42595,00 грн., доказів нарахування та виплати будь-яких виплат позивачу за серпень 2024р. відповідач суду не надав, суд з урахуванням вимог ст. 9 КАС України вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та стягнути з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача 42595,00 грн заробітної плати за період з 01.08.2024 до 31.08.2024.
У силу приписів податкового законодавства України, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; на податкового агента покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
За наведених обставин суд відзначає, що сума заробітної плати ОСОБА_1 підлягає виплаті позивачу із відрахуванням обов'язкових податків, зборів, платежів.
При цьому посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з Пенсійним фондом України, як на підставу не нарахування та не виплати заробітної плати, є помилковим, оскільки Пенсійним фондом України на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 був виданий наказ від 25.07.2019 № 332-о, яким ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФ України Сумської області (а.с.31).
Крім того, враховуючи, постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 5, а також те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» до головного управління було приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, в тому числі і Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області, а 18.06.2019 юридичну особу Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, саме ГУ ПФУ в Сумській області є правонаступником як Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так і Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що саме відповідач - ГУ ПФУ в Сумській області, не виплативши позивачу заробітну плату за спірний період, не дотримався вимог Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому належним способом захисту є визнання протиправної бездіяльності саме ГУ ПФУ в Сумській області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.08.2024 до 31.08.2024, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Що стосується заяви позивача про звернення рішення до негайного виконання, суд зазначає, що згідно із пунктом другим частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду у частині стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 42595грн. допустити до негайного виконання.
Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно абз.1 ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абз.2 ч.1 ст.382 КАС України).
Згідно ч.2 ст.382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Вказані вище положення не розкривають умови, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Втім, очевидно, що такими умовами можуть бути невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.
Позивач не навів обґрунтування необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення. При цьому це є правом, а не обов'язком суду, який при вирішенні такого питання враховує, в тому числі наявність належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідача від виконання прийнятого судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про імовірність ухилення відповідача від виконання цього судового рішення, позивачем таких доказів не надано, суд не вбачає підстав для застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення судового контролю за виконання рішення у цій справі.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.08.2024 до 31.08.2024.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 у розмірі 42 595 (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 42 595 (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 14.11.2025.
Суддя І.Г. Шевченко