14 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15502/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, прохальна частина якого містить наступні позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №216 від 02.08.2025 року в частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу військової частини;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до облікових даних щодо ОСОБА_1 , привівши їх у відповідність до його фактичного правового статусу та виключити його з військового обліку громадян України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Ясиновському І.Г.
Також, до позову додано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд:
заборонити Військовій частині НОМЕР_1 в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на переміщення, переведення або передачу для проходження служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до іншої військової частини або підрозділу до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними наказів та зобов'язання вчинити певні ДІЇ.
заборонити Військовій частині НОМЕР_1 в особі її командира та іншим компетентним особам вносити або включати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у будь-які бойові розпорядження, списки на виконання бойових (спеціальних) завдань або залучати його до виконання бойових (спеціальних) завдань до набрання законної сили рішення СУДУ У справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними наказів та зобов'язання вчинити певні дії.
заборонити Військовій частині НОМЕР_1 в особі її командира та іншим компетентним особам переміщувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зону бойових дій або допускати його до виконання бойових завдань чи операцій до набрання законної сили рішення СУДУ У справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними наказів та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову регламентовані статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних відносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У цій справі позивач заявив окремі позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що сукупно не є основною та похідною позовною вимогою, не пов'язані між собою підставою їх виникнення або поданими доказами.
Так, позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 стосуються зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 та підстав для його виключення з такого складу.
Натомість позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 стосуються наявності підстав для внесення змін до відомостей з військового обліку громадян України стосовно ОСОБА_1 , що не пов'язані з фактичним проходження ним військової служби у складі Військової частини НОМЕР_1 .
Позивач не навів посилань на наявність системного взаємозв'язку між сукупністю позовних вимог, що б викликало логічну необхідність спільного розгляду ініційованих питань.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремі позови до різних відповідачів, що стосуються різних періодів та різних фактичних обставин, одним з яких стосується проходження позивачем військової служби, а інший правил військового обліку.
А тому сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно ускладнить та призведе до затягування вирішення спору по суті, оскільки подані на обґрунтування позовних вимог документи не є пов'язаними між собою, відповідачі різними, предмет доказування різний та обставини спірних правовідносин є окремими.
Приписи частини другої статті 21 КАС України у спірних відносинах незастосовні, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії не є пов'язаними між собою.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Ухвалою суду від 14.11.2025 вирішено позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.
Пунктом 2) частини 8 статті 157 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову, вжитті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі повернення позовної заяви.
Враховуючи, прийняття судом ухвали від 14.11.2025 про повернення позовної заяви, то підстав для вжиття заходів позову не має, оскільки навіть вжитті заходи забезпечення позову мають бути скасовані судом в такому випадку.
Відповідно до положення частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
За приписами положень частини 7 статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення без розгляду заяви про забезпечення позову.
Роз'яснити заявнику його право на звернення із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову до суду у разі повторного звернення ним до суду із відповідними позовними заявами або позовною заявою (у разі зменшення позовних вимог).
Керуючись статтями 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський