14 листопада 2025 р. № 400/5062/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій, бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням суду від 31.03.2025 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 08.09.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний, тимчасовий характер, премія), враховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням, що визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 08.09.2022 по 19.05.2023. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.11.2025 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,0 грн.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 ст. 143 КАС України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, законодавцем визначено чіткий строк, протягом якого учасник справи може звернутися до суду з заявою щодо відшкодування за рахунок іншої сторони витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а саме до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому учасник справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду зобов'язаний надати суду докази (договори, рахунки, детальний опис виконаних робіт тощо) на підтвердження розміру таких витрат.
Вимоги ч. 7 статті 139 КАС України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, підлягають застосуванню і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати не проводяться.
Як встановлено судом, до ухвалення рішення суду (31.03.2025), ні позивач, ні представник позивача не повідомили суд про наявність судових витрат позивача на правничу допомогу, не вказали розміру таких витрат з наданням доказів понесення витрат на правничу допомогу, не заявили про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення у справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Керуючись ст. 132, 139, 143, 252, 256, 294 КАС України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 400/5062/24 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Н.О. Бульба