13 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7739/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною, скасування вимоги та зобов'язаня вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 25.10.2019 за №Ф-41-52-у на суму 23785,08 грн.;
2) зобов'язати ГУ ДПС у Кіровоградській області здійснити корегування в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення з неї суми заборгованості, що виникла на підставі вимоги №Ф-41-52-у від 25.10.2019.
Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову. Заява обґрунтована тим, що, оскільки подання позовної заяви про скасування вимоги автоматично не зупиняє примусового стягнення грошових коштів позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав у випадку задоволення поданого позову.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із аналізу зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Разом з тим, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 р у справі №826/9263/17 (провадження №К/9901/44796/18).
Як встановлено судом, 09.09.2024 року Подільським ВДВС у м. Кропивницькому ПМУЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження АСВП: 75973058 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-41-52-У від 25.10.2019 року.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 10 вищевказаного Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст.26 того ж Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.
Пунктом 2 частини 1 статті 34, частиною 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа до розгляду питання по суті.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що подання позову та відкриття провадження у справі, відповідно до ч.4 ст.150 КАС України, не зупиняє дію вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-41-52-У від 25.10.2019 року, натомість вчинення дій із виконання даного рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав у випадку встановлення такого порушення рішенням суду, враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 , на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-41-52-У від 25.10.2019 року Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Кіровоградській області недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 23 785,08 грн.
Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 , на підставі вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2019 №Ф-41-52-У про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Кіровоградській області недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 23 785,08 грн., у виконавчому провадженні №75973058 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/7739/25
Копію ухвали негайно надіслати Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому ПМУЮ (м. Одеса) для виконання, а сторонам - до відому.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО