14 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4638/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Кропивницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 58, код ЄДРПОУ 40799069)
про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - Кропивницьке РУП ГУНП в Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивував тим, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , з якою у нього виник спір щодо спільного майна та місця проживання дитини. 28.08.2024 року між ними та їхніми родичами стався конфлікт, у зв'язку з яким був викликаний наряд поліції. Тоді ж інспектор сектору протидії домашньому насильству Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , який прибув на виклик, виніс щодо нього як кривдника терміновий заборонний припис серії АА №621050 від 28.08.2024 року про вчинення ним психологічного насильства щодо його дружини ОСОБА_2 . Про цей припис позивач дізнався у червні 2025 року, коли продовжував дію дозволу на зберігання зброї. Позивач стверджує, що не вчиняв домашнього (психологічного) насильства щодо ОСОБА_2 , натомість між ними мав місце майновий конфлікт, а фізичну агресію до нього застосовували родичі його дружини. Поліцейський, який склав терміновий заборонний припис, порушив процедуру винесення припису, не провів оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, не зібрав докази вчинення домашнього насильства, не роз'яснив позивачу його права. Тож позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №621050 від 28.08.2024 року, винесений інспектором сектору протидії домашньому насильству Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Філіпчиком О.О.;
- зобов'язати Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області зняти його з профілактичного обліку категорії кривдник, про що внести відомості до інформаційної підсистеми Облік кривдника інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України.
Ухвалою судді від 11.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. На стадії відкриття провадження у цій справі суд не вирішував питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду позовом.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими зокрема тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки отримав спірний припис в день його винесення 28.08.2024 року.
Позивач подав відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Розглядаючи справу, суд установив, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Предметом спору є законність термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №621050, винесеного 28.08.2024 року інспектором сектору протидії домашньому насильству Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області у зв'язку із скоєнням кривдником ОСОБА_1 домашнього (психологічного) насильства стосовно постраждалої особи - ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
У статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" наведені такі норми щодо термінового заборонного припису стосовно кривдника:
1. Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
2. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
3. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
4. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
5. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
6. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
7. Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
8. Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства протягом однієї доби з моменту винесення термінового заборонного припису у спосіб, передбачений законодавством.
9. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.
10. Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.
11. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
Зняття кривдника з профілактичного обліку здійснюється уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, який взяв його на профілактичний облік, автоматично після завершення встановленого строку, якщо інше не передбачено законодавством.
Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника затверджується Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" постраждала особа та кривдник мають право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 року за №965/32417, затверджений Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (надалі - Порядок №654).
У розділі ІІ Порядку №654 унормована така процедура винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника:
1. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
2. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
3. Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
4. Припис може містити такі заходи:
- зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
5. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
6. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
7. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
8. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком(ами) (за наявності) та кривдником.
У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим.
9. Припис у паперовій формі складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.
10. Під час винесення припису в ньому зазначаються:
- у рядку "тип, назва населеного пункту" - тип, назва населеного пункту;
- у рядку "посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника" - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) (повністю, без скорочень);
- у рядку "згідно зі статтею 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно" - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
- у рядку "особу встановлено" - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
- у рядку "чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності" - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
- у рядку "у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства" - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
- у рядку "стосовно постраждалої особи" - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (повністю, без скорочень) з підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої, третьої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а в разі винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою ступінь спорідненості з кривдником обирається із запропонованого класифікатора;
- у рядку "заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника" - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
- у рядку "Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком" - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
- у рядку "Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду" - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, якій винесено припис;
- у рядку "Підпис працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника" - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис;
- у рядку "Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника" - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (її представника);
- у рядку "Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано" - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) кривдника;
- у рядку "Кривдник від підпису відмовився в присутності" - підписи, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
11. Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
12. У разі відмови кривдника підписати припис працівник уповноваженого підрозділу поліції у рядку "Кривдник від підпису відмовився в присутності" ставить власний підпис та пропонує підписати постраждалій особі (її представникові) та свідку(ам) (у разі наявності).
13. Особа, стосовно якої винесено припис, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту припису та пояснення по суті правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його, які додаються до копії припису працівника уповноваженого підрозділу поліції.
14. Якщо домашнє насильство вчинено кількома особами, працівник уповноваженого підрозділу поліції виносить припис стосовно кожного кривдника окремо.
15. Якщо від домашнього насильства постраждало декілька осіб, працівник уповноваженого підрозділу поліції виносить припис кривднику щодо кожної постраждалої особи.
16. Припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.
17. Припис виноситься строком до 10 діб.
18. Дія припису припиняється в разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
19. Кривдник, стосовно якого винесено припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції за місцем учинення домашнього насильства.
20. Повідомлення кривдника до уповноваженого підрозділу поліції про місце свого тимчасового перебування фіксується в журналі реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування кривдника, якому винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 3).
21. Працівники уповноваженого підрозділу поліції можуть в установленому чинним законодавством України порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
22. Особа, стосовно якої винесено припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виносив припис.
Суд зазначає, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника - це спеціальний захід протидії домашньому насильству, який виноситься кривднику працівником уповноваженого підрозділу поліції у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи.
Припис виноситься щодо кривдника (особи, яка вчинила домашнє насильство) і може містити такі адресовані йому заходи/вимоги: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Форма припису наведена в додатку 1 до Порядку №654.
Припис складається працівником уповноваженого підрозділу поліції у паперовій формі в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі (її представнику), друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.
Встановлені приписом обмежувальні заходи діють протягом терміну дії припису. Такий термін встановлюється у приписі працівником уповноваженого підрозділу поліції і не може перевищувати 10 днів. Після закінчення терміну дії припису всі обмеження, покладені на кривдника цим приписом, втрачають свою юридичну силу.
Невиконання/порушення кривдником припису або неповідомлення ним уповноваженого підрозділу поліції про місце свого тимчасового перебування у разі винесення такого припису є адміністративним правопорушенням.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції, є підставою для поставлення кривдника на профілактичний облік, з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства.
Особа (кривдник), стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до адміністративного суду як рішення суб'єкта владних повноважень (адміністративний акт).
У спірних правовідносинах терміновий заборонний припис щодо позивача винесений 28.08.2024 року працівником Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, який виявив факт вчинення ОСОБА_1 домашнього (психологічного) насильства щодо дружини ОСОБА_2 . Припис складений за адресою їхнього спільного місця проживання: АДРЕСА_2 , у присутності позивача і вручений йому під підпис. Цим приписом щодо позивача застосовані такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , заборона на вхід та перебування в місці її проживання, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 . Терміновий заборонний припис стосовно позивача винесений строком на 5 діб. Позивачу під підпис роз'яснено положення КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції, а також про право оскарження термінового заборонного припису до суду. Позивач тоді не висловлював зауважень щодо змісту припису. Він повідомив Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області про місце свого тимчасового перебування, як це передбачено приписом.
Цей припис діяв з 12 год. 30 хв. 28.08.2024 року до 12 год. 30 хв. 02.09.2024 року.
Упродовж терміну дії припису позивач не порушував його вимоги і до адміністративної відповідальності не притягувався.
У зв'язку з винесенням цього припису позивач 04.09.2024 року був взятий на профілактичний облік у Кропивницькому РУП ГУНП в Кіровоградській області і відомості про нього внесені до інформаційної підсистеми "Облік кривдника" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України". Позивач знятий з профілактичного обліку автоматично 29.08.2025 року.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем є день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині 2 статті 122 КАС України твердження "особа повинна була дізнатися" слід розуміти як презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Незнання особи про порушення прав через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд установив, що позивач отримав спірний припис 28.08.2024 року. Отже вже тоді він знав про це рішення суб'єкта владних повноважень, яке прийняте щодо нього. Також позивач знав про обставини правопорушення, у зв'язку з яким винесений цей припис, про застосовані до нього заходи впливу та про правові наслідки припису (тимчасове обмеження його прав та покладення виконання обов'язків).
Вважаючи цей припис (правовий акт індивідуальної дії) протиправним/незаконним та таким, що порушує його права, свободи або інтереси, позивач мав право оскаржити його до адміністративного суду у встановлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк. Такий строк для нього розпочався 28.08.2024 року, а закінчився 28.02.2025 року.
Втім, цей позов про визнання припису протиправним та його скасування позивач подав лише 04.07.2025 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Позовна вимога про зобов'язати відповідача зняти позивача з профілактичного обліку заявлена у позові як похідна від основної вимоги про скасування спірного індивідуального акта.
Та обставина, що у червні 2025 року позивач дізнався про те, що він перебуває на профілактичному обліку, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав спірним приписом і, вважаючи його незаконним, мав право оскаржити його до суду.
Отримання позивачем у липні 2025 року копії припису від відповідача на заяву позивача від 27.06.2025 року свідчить лише про час, коли той почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. Позивач не надав доказів того, що до того часу він мав якісь перешкоди щодо отримання інформації про цей припис та його правові наслідки.
У заяві від 20.10.2025 року позивач просив поновити йому строк звернення до суду з цим позовом та посилався на обставини події, яка мала місце 28.08.2024 року, на особисті проблеми у нього та його родичів, на подальші судові спори з ОСОБА_2 про стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини.
Суд вважає, що такі причини не є поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивно непереборних та нездоланних обставин, які не залежали від волі позивача і дійсно перешкоджали йому своєчасно звернутися до адміністративного суду з позовом за захистом та відновленням порушеного права, та у зв'язку з якими він зволікав з поданням цього позову до липня 2025 року.
Наведені позивачем аргументи не є переконливими свідченнями того, що він не мав реальної, об'єктивної можливості вчинити активні дії щодо звернення до суду з цим позовом у встановлений законом шестимісячний строк, і не дають суду підстав для поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, якою установлено таке:
3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
4. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За правилами пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, а підстави, наведені у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ