14 листопада 2025 року справа №320/43947/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС №8302612/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №3 від 05.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС №8302613/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №4 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС №8302614/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №5 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є платником податку на додану вартість та здійснює господарську діяльність, зокрема у сфері вантажних автомобільних перевезень, що підтверджується наявністю відповідного коду КВЕД 49.41. У межах цієї діяльності між позивачем та ТОВ "Агропартнер" було укладено договір надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТР-378-АП від 12.10.2022. Для виконання умов зазначеного договору позивач залучив Приватне підприємство "Ред Бул" як суборендаря транспортних засобів, що оформлено договором суборенди №05-22 від 05.08.2022. Майно, передане в суборенду, належить ТОВ "CETTI" та було орендоване ПП "Ред Бул" на підставі окремого договору.
Позивач стверджує, що на виконання договірних зобов'язань були фактично надані послуги з перевезення вантажів, що підтверджується первинними документами, зокрема: договорами, актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, заявками, рахунками на оплату, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, виписками з банківського рахунку, формою 20-ОПП тощо. На підставі здійснених господарських операцій позивачем були складені та подані на реєстрацію податкові накладні №3, №4 та №5, однак їх реєстрацію було зупинено, а згодом - відмовлено.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, як зазначає позивач, було вказано на необхідність надання пояснень та копій документів, однак без конкретизації переліку таких документів. Позивач надав пояснення та документи, які, на його думку, підтверджують реальність господарських операцій, однак комісія ДПС не врахувала ці матеріали та винесла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, посилаючись на неможливість ідентифікації транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення.
Позивач наголошує, що така підстава не була зазначена у квитанціях про зупинення реєстрації, а отже, рішення про відмову ґрунтується на нових обставинах, які не були предметом попереднього повідомлення. Крім того, позивач звертає увагу на те, що за аналогічною господарською операцією з тим самим контрагентом та набором документів податкова накладна №1 була зареєстрована, що свідчить про непослідовність у діях контролюючого органу.
Позивач вважає, що контролюючий орган не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтованості та вмотивованості рішень, не надав вичерпного переліку документів, які необхідно було подати для підтвердження реальності операцій, та не врахував надані документи, що підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності. На думку позивача, це призвело до необґрунтованого обмеження його права на податковий кредит та порушення принципу правової визначеності.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати рішення комісії ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, скасувати їх та зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних у день їх подання на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від позивача та відповідачів.
01.07.2025 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому Головне управління ДПС у Чернігівській області та Державна податкова служба України заперечують проти розгляду позовної заяви ТОВ "Лошакова Гута" по суті та просять суд залишити її без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, 01.07.2025 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача також надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким Головне управління ДПС у Чернігівській області та Державна податкова служба України не визнають позовні вимоги ТОВ "Лошакова Гута" та вважають їх необґрунтованими, посилаючись на правомірність прийнятих рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Відповідачі зазначають, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми прийнято постанову КМУ від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкових накладних. Згідно з цим Порядком реєстрація податкової накладної підлягає зупиненню в разі, якщо платник податку або господарська операція відповідає критеріям ризиковості, визначеним у нормативному акті.
Відповідачі стверджують, що за результатами автоматизованого моніторингу податкових накладних №3, №4 та №5, складених позивачем, було встановлено наявність ознак ризиковості, зокрема неможливість ідентифікації транспортного засобу, яким здійснено перевезення, а також відсутність реєстрації податкової накладної на оренду транспортного засобу від ПП "Ред Бул". У зв'язку з цим комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних, що оформлено протоколом засідання комісії від 21.02.2023 №31.
Контролюючий орган наголошує, що платнику податку було надано можливість подати письмові пояснення та копії документів, необхідні для підтвердження реальності господарської операції. Однак, на думку відповідачів, позивач не надав повного пакету документів, передбаченого пунктом 5 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну №520 від 12.12.2019, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також документів, що підтверджують факт оренди техніки з екіпажем. Відповідачі вважають, що надані документи не відповідають вимогам бухгалтерського обліку та не дозволяють достовірно встановити факт здійснення господарської операції.
У відзиві також зазначено, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містить усі реквізити, передбачені пунктом 11 Порядку №1165, зокрема номер та дату податкової накладної, критерій ризиковості, а також пропозицію щодо надання пояснень та копій документів. Відповідачі заперечують доводи позивача щодо необхідності конкретизації переліку документів, оскільки чинне законодавство не передбачає обов'язку контролюючого органу визначати для платника податку індивідуальний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної.
Крім того, відповідачі звертають увагу суду на дискреційний характер повноважень комісії контролюючого органу, яка має право самостійно оцінювати достатність наданих документів та приймати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної. Відповідачі посилаються на правові позиції Верховного Суду, зокрема постанову від 06.04.2021 у справі №К/9901/388/19, в якій зазначено, що втручання суду в дискреційні повноваження органу влади є неприпустимим, якщо законом передбачено декілька варіантів управлінського рішення.
Відповідачі також зазначають, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії, прийнятим у межах повноважень, у спосіб та на підставі, визначених чинним законодавством, з дотриманням вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості. Відповідачі вважають, що позивач не навів належного правового обґрунтування протиправності дій контролюючого органу, а твердження про порушення процедури не підтверджуються матеріалами справи.
У зв'язку з викладеним, відповідачі просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позовну заяву в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Ухвалено протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.
06.11.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху), дослідивши яку суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 02.09.2025 та усунення недоліків позовної заяви в повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №320/43947/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались. З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" (ідентифікаційний код: 40337115, місцезнаходження: 17010, Україна, Козелецький р-н, Чернігівська обл., село Лошакова Гута, вулиця Волкова, будинок, 77) зареєстроване 11.03.2016 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 10461020000000980.
Види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.10 Складське господарство; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.49 Розведення інших тварин; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" є платником податків на загальних підставах, взято на облік 11.03.2016 за №250816041794 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, Козелецька ДПІ (Козелецький р-н).
05.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" та Приватним підприємством "Ред Бул" було укладено договір №05-22 суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем. Згідно з умовами договору ПП "Ред Бул" передає в строкове платне користування ТОВ "Лошакова Гута" транспортні засоби, а саме: тягач марки DAF FT 105.460, державний номер НОМЕР_1 , з водіями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тягач марки DAF FT 105.460, державний номер НОМЕР_2 , з водієм ОСОБА_4
12.10.2022 ТОВ "Лошакова Гута" уклало договір №ТР-378-АП про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропартнер". Предметом договору є перевезення зернових культур з елеватора ТОВ "Агропартнер" (м. Прилуки, вул. Заводська, 1) до порту м. Чорноморськ.
У період з 01.11.2022 по 10.11.2022 ТОВ "Лошакова Гута" здійснило три окремі перевезення вантажу (пшениця, кукурудза, ячмінь) загальною масою 120 тонн. За результатами кожного перевезення були оформлені: товарно-транспортні накладні (ТТН) серії ЧГ №000123, №000124, №000125; акти приймання-передачі послуг №АП-1, АП-2, АП-3; податкові накладні: №1 від 02.11.2022; №3 від 05.11.2022; №4 від 10.11.2022; №5 від 10.11.2022.
Податкові накладні були подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних через електронний кабінет платника податків 11.11.2022.
Водночас 25.11.2023 реєстрацію податкових накладних №1, №3, №4 та №5 було зупинено податковим органом відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №?1 контролюючим органом зазначено критерій ризиковості - "невідповідність платника податку ознакам безумовної реєстрації", а також запропоновано надати пояснення та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції.
Позивач 14.02.2023 та 15.02.2023 подав через електронний кабінет пояснення та необхідні документи щодо реальності здійснення господарської операції до податкових накладних, реєстрація яких була зупинена.
Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області 20.02.2023 прийнято рішення №?8296570/40337115 про реєстрацію податкової накладної №?1.
Водночас 21.02.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області прийняла рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних №8302612/40337115 щодо податкової накладної №3; №8302613/40337115 щодо податкової накладної №4; №8302614/40337115 щодо податкової накладної №5. У зазначених рішеннях як підставу для зупинення реєстрації вказано: "неможливо ідентифікувати транспортний засіб, яким здійснено перевезення".
Позивачем 07.03.2023 подано скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
14.03.2023 Державна податкова служба України прийняла рішення за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної: №26008/40337115/2 - залишити скаргу без задоволення та рішення №8302612/40337115 без змін; №25939/40337115/2 - залишити скаргу без задоволення та рішення №8302613/40337115 без змін; №25962/40337115/2 - залишити скаргу без задоволення та рішення №8302614/40337115 без змін.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1 - 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9 - 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Водночас положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7 - 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10 - 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).
Як встановив суд вище, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 25.11.2022 зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, коли обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у ЄРПН.
Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №380/2365/21.
Натомість, надіслана позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Тобто, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Так, податкові накладні №?3 від 05.11.2022, №?4 від 10.11.2022 та №?5 від 10.11.2022 були складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №?ТР-378-АП від 12.10.2022, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропартнер".
Суд бере до уваги, що у поясненнях, поданих позивачем до контролюючого органу через електронний кабінет платника податків, було зазначено, що спірні податкові накладні складені на підставі фактично наданих послуг з перевезення вантажів, здійснених у межах вказаного договору. На підтвердження цього позивач надав: копію договору надання послуг №?ТР-378-АП від 12.10.2022; копії заявок на перевезення вантажів; рахунки на оплату послуг; акти надання послуг; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення та банківські виписки, що підтверджують надходження коштів; копії податкових накладних №?3, №?4, №?5 та відповідні квитанції про зупинення їх реєстрації; копії повідомлень про подання пояснень та самі пояснення; копії договору суборенди транспортних засобів з екіпажем №?05-22 від 05.08.2022, укладеного з ПП "РЕД БУЛ", та додатки до нього; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; форму 20-ОПП щодо об'єктів оподаткування; інші первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до вимог законодавства.
У поясненнях позивач також зазначив, що контролюючий орган не конкретизував, які саме документи визнано ненаданими або недостатніми, що, на думку позивача, свідчить про формальний підхід до розгляду поданих матеріалів.
Крім того, суд бере до уваги, що в межах того ж договору №?ТР-378-АП була складена податкова накладна №?1 від 02.11.2022, яка пройшла аналогічну процедуру моніторингу та була зареєстрована контролюючим органом на підставі аналогічного пакета документів. Позивач вважає, що підстави для зупинення реєстрації податкових накладних №?3, №?4 та №?5 є ідентичними до тих, що були застосовані до податкової накладної №?1, а тому пояснення та документи, надані до контролюючого органу, охоплюють усі зазначені операції в межах одного договору з одним контрагентом.
У рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючий орган послався на неможливість ідентифікації транспортного засобу, яким здійснено перевезення, однак позивач надав документи, що підтверджують суборенду транспортних засобів, їх реєстрацію, а також фактичне здійснення перевезень.
У той же час відповідачем не надано оцінку вказаним доводам платника податків.
Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Таким чином, у Головного управління ДПС у Чернігівській області були відсутні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної позивача.
Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний ("може включати") перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку не може бути застосована.
Водночас, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, у розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зі змісту спірних рішень вбачається, що підставою для їх прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Водночас, оскаржувані рішення не містять конкретизації, яких з перелічених документів не надано позивачем. У графі "Додаткова інформація" позначки відсутні.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, Київській області та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацами 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено причини неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операції, на підставі яких сформовано податкові накладні та неврахування наданих позивачем копій необхідних первинних документів (у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), договори, засвідчені банківські виписки та інші документи, що беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції за вищевказаною податковою накладною.
Суд відхиляє доводи відповідачів, наведені у відзиві, про те, що позивачем не надано документів, які б надали можливість встановити реальність здійснення господарської операції, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Надаючи оцінку наведеному, суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації податкової накладної не повинен доводити реальність господарської операції, а висловлені ГУ ДПС у м. Києві зауваження стосуються договірних відносин сторін.
Суд вважає, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 19.07.2023 у справі №420/7850/22.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.07.2023 №4 за умови ненаведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Окрім цього, при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати надалі свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довели правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у ТОВ "Лошакова Гута" передбачених чинним законодавством України документів, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій з перевезення вантажів автомобільним транспортом між ТОВ "Лошакова Гута" (виконавець) та ТОВ "Агропартнер" (замовник), у межах договору №?ТР-378-АП від 12.10.2022, Головне управління ДПС у Чернігівській області не мало правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №?3 від 05.11.2022, №?4 від 10.11.2022 та №?5 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області №8302612/40337115 від 21.02.2023, №8302613/40337115 від 21.02.2023, №8302614/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №3 від 05.11.2022, №4 від 10.11.2022, №5 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання таких накладних на реєстрацію, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору в разі повного задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДПС №8302612/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №3 від 05.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію; визнання протиправним та скасування рішення комісії ДПС №8302613/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №4 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію; визнання протиправним та скасування рішення комісії ДПС №8302614/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №5 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію - є однією позовною вимогою.
Позовна заява містить три позовні вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою до суду становить 2 684,00 грн х 3 = 8 052,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 052,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.06.2023 №375, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Враховуючи задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 8 052,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №8302612/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 05.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 05.11.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Лошакова Гута" (ідентифікаційний код 40337115) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №8302613/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 10.11.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Лошакова Гута" (ідентифікаційний код 40337115) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №8302614/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
7. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 10.11.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Лошакова Гута" (ідентифікаційний код 40337115) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію.
8. Стягнути з Головного управління ДПС у Чернігівській області (ідентифікаційний код 44094124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лошакова Гута" (ідентифікаційний код 40337115) судовий збір у розмірі 8 052,00 грн (вісім тисяч п'ятдесят дві грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.