Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 листопада 2025 року Справа№200/6702/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості (надалі - Костянтинівський ЦЗ, відповідач), про:
- визнання незаконними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків компенсування сплаченого єдиного соціального внеску за найманих працівників ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347 з 1 вересня 2019 року по 10 квітня 2025 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків компенсування сплаченого єдиного соціального внеску за найманих працівників ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347 з 1 вересня 2019 року по 10 квітня 2025 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 по справі № 200/294/20-а позивачу виплачено компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі 108 359,75 грн, однак, при виплаті заборгованості не виплачена компенсація втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати при виплаті вищезазначених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі № 200/6702/25, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.
24 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця, діючим законодавством не визначено як дохід, який підлягає компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків його виплати. Виплата зазначеного виду компенсації не передбачена також Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 347 «Деякі питання реалізації статті 26 та частини другої статті 27 Закону України «Про зайнятість населення». Таким чином, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 року у справі № 200/294/20-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 200/294/20-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасовано, прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:
- визнано незаконним та скасовано наказ Костянтинівського міського центру зайнятості № НТ191205 про припинення ОСОБА_1 компенсування сплаченого єдиного соціального внеску за найманих працівників ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347.
- зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості поновити ОСОБА_1 компенсування сплаченого нею єдиного соціального внеску за найманих працівників ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347 з вересня 2019 року з виплатою недоотриманих сум з вересня 2019 року.
10.04.2025 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 року у справі № 200/294/20-а позивачу виплачено компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі 108 359,75 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 18 від 09.04.2025.
На звернення позивача від 11.04.2025 Костянтинівським міським центром зайнятості було надано відповідь про відсутність підстав для нарахування і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою компенсації роботодавцю щомісячних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач, вважаючи, що має право на компенсацію втраченої частини доходів, у зв'язку із порушенням строків їх виплати, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-III).
Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника (абзац другий частини другої статті 2 Закону №2050-III).
Аналогічна норма міститься в п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, згідно якому компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Отже, компенсація провадиться в разі затримки виплати пенсії, соціальних виплат, індексації, відшкодування шкоди, заробітної плати.
Компенсація втрати частини доходів є мірою відповідальності за несвоєчасну виплату грошових доходів, визначених Законом №2050-III та Порядком №159.
Суд встановив, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 року у справі № 200/294/20-а позивачу виплачено компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі 108 359,75 грн.
При цьому, в даній справі позивач вважає, що відповідачем має бути нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів через несвоєчасну виплату компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по найманим працівникам.
Суд з такими доводами позивача не погоджується та вказує, що компенсація за несвоєчасну виплату компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по найманим працівникам не віднесена до переліку грошових доходів, на які слід нараховувати компенсацію втрати частини доходів.
А отже, відповідачем правомірно не нараховано компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасну виплату компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по найманим працівникам.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже відсутні правові підстави для задоволення позову.
Враховуючи, що позивачу ухвалою від 08 вересня 2025 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, тому слід стягнути з позивача - ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, буд. 8, ЄДРПОУ 23119554), про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Судове рішення складено та підписано 14 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко