13 листопада 2025 року Справа 160/14891/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №160/14891/25 та клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- - Міністерства соціальної політики України за позовною заявою заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року у розмірі 86% від грошового забезпечення 36 442,20 грн., зазначеного у довідці №55/11/202-41 від 20.01.2025 року наданої Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, та з 01.01.2025 року без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року у розмірі 86% від грошового забезпечення 36 442,20 грн., зазначеного у довідці №55/11/202-41 від 20.01.2025 року наданої Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, та з 01.01.2025 року без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14891/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
13.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому, зокрема, відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №160/14891/25 до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/2229/25 на підставі п.9 ч.2 ст. 236, ч.1 ст.291 КАС України.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі № 320/2229/25 щодо визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1) в частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів.
Також разом із відзивом було подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України (ЄДРПОУ 37567866, вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601). В обґрунтування клопотання зазначено, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
При вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі, а також залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд керується таким.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пункт 5 частини 2 статті 236 КАС України передбачає, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї статті Кодексу сформована, зокрема, у постановах від 11 грудня 2018 року у справі №815/2032/16, від 20 грудня 2018 року у справі №826/12123/16, від 25 квітня 2019 року у справі №817/581/17 та від 23 лютого 2024 року у справі №320/8536/21.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №9901/314/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №800/330/17, та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 липня 2021 року у справі №160/9902/19.
У постанові від 10 серпня 2023 року у справі №804/7154/16 Верховний Суд сформував висновок, згідно з яким під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі і одночасно мають значення для вирішення цієї справи.
Предметом позову у цій справі є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення позивачу розміру виплачуваної пенсії з 01 березня 2025 року шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 постанови КМУ №1.
У той же час, предметом спору у справі №320/2229/25 є вимоги про визнання нечинним та протиправним абзацу першого пункту 1 постанови КМУ №1 в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Так, предмет спору у цій справі та №320/2229/25 фактично неподібні.
За сталою судовою практикою Верховного Суду оскарження в іншому провадженні положень нормативно-правового акта не може вважатися безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі.
Помилка скаржника полягає в хибному розумінні поняття «об'єктивної неможливості» розгляду справи у світлі положень статей 236 та 265 КАС України. Пункт 3 частини 1 статті 236 КАС України прямо застерігає, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Це означає, що потенційне рішення у справі №320/2229/25 про визнання абзацу першого пункту 1 постанови КМУ №1 нечинним матиме лише перспективну дію і не змінить ретроактивно правової оцінки дій відповідача, вчинених у період, коли постанова була чинною. Отже, між цими двома справами відсутній преюдиційний зв'язок, адже результат розгляду справи про законність окремого положення нормативного акта не встановить фактів, які б мали вирішальне значення для оцінки вже вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України дій.
Таким чином, суд має усі процесуальні та матеріально-правові інструменти для того, щоб самостійно вирішити справу у межах конкретних спірних правовідносин. Зупинивши провадження, суд фактично ухилиться від виконання свого прямого обов'язку, що суперечить завданню адміністративного судочинства і праву особи на розгляд її справи в розумний строк.
Отже, у цій справі судом не встановлені необхідні умови для зупинення провадження у справі, передбачені статтею 236 КАС України.
Таким чином, відсутні підстави зупинення провадження у справі на підставі ст. 236 КАС України.
Щодо питання залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики України як третю особу, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини 4 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 наведеної статті визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
За правилами частини 2 статті 51 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу, серед яких зокрема: подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб та інше.
Зі змісту викладених положень можна дійти висновку про те, що з метою недопущення ухвалення несприятливого судового рішення для третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, таких осіб наділено загальними правами сторін у справі для активної ролі у сприянні встановлення всіх обставин справи в судовому процесі.
Отже, необхідною умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є те, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Зі змісту поданого до суду клопотання слідує, що заявником не надано жодного доказу ймовірності впливу рішення у цій справі на права, свободи, інтереси або обов'язки особи яка має бути залучена у якості третьої особи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- - Міністерства соціальної політики України.
Керуючись ст. ст. 180, 236, 241, 243 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства соціальної політики України - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №160/14891/25 до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі №320/2229/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: О.М. Турова