м. Вінниця
13 листопада 2025 р. Справа № 120/12661/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернулася його представниця до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що її довіритель ОСОБА_1 30 серпня 2024 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (як військовозобов'язаний, який має матір з інвалідністю І групи).
Проте повідомленням від 06 вересня 2024 року заявника повідомлено, що за результатами розгляду його звернення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 03 вересня 2024 року прийняла рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу у зв'язку з відсутністю підстав відповідно до абзацу 13 частини 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Представниця позивача не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Водночас ІНФОРМАЦІЯ_1 слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою від 01 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
20 листопада 2024 року представницею позивача подано до суду заяву про забезпечення позову.
Того ж дня представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання; для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження).
Як зазначає представник відповідача далі, 30 серпня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До вказаної заяви позивачем долучено наступні документи: копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , копію військово-облікового документа "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 807353 ОСОБА_2 , копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 521378 ОСОБА_3 , копію рішення суду про розірвання шлюбу (справа № 489/4519/24), заяву ОСОБА_4 від 29 серпня 2024 року, копії виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6683/558, № 5557/714, копію виписки з рентгенкабінету, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12 червня 2024 року, заяву відповідно до додатку 15 Порядку № 560.
З наданих позивачем документів слідує, що дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та рідною сестрою позивача є ОСОБА_4 , яка відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є невійськовозобов'язаною особою. При цьому відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
За приписами статті 203 Сімейного кодексу України дочка, син крім сплати аліментів, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Згідно зі статтею 206 Сімейного кодексу України у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.
Відтак, на переконання представника відповідача, сестра позивача ОСОБА_4 має обов'язок доглядати та утримувати свою матір ОСОБА_5 , що виключає право позивача на надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За наведених обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
02 грудня 2024 року представницею позивача подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 04 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідною заявою, до якої долучив всі необхідні документи.
Зокрема разом із заявою подано наступні документи: копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , копію військово-облікового документа "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 807353 ОСОБА_2 , копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 521378 ОСОБА_3 , копію рішення суду про розірвання шлюбу (справа № 489/4519/24), заяву ОСОБА_4 від 29 серпня 2024 року, копії виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6683/558, № 5557/714, копію виписки з рентгенкабінету, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12 червня 2024 року, заяву відповідно до додатку 15 Порядку № 560.
За результатами розгляду звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано позивачеві повідомлення № 362/5182 від 06 вересня 2024 року, у якому зазначено, що за результатами розгляду заяви позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" протокольним рішенням від 03 вересня 2024 року № 24 комісія відмовила у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з відсутністю підстав відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Як слідує із витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 24 від 03 вересня 2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, а саме: довідки МСЕК за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я.
Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд враховує наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 106 Конституції України передбачено, що Президент України зокрема приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який наразі триває.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні триває, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_3 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_3), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють ІНФОРМАЦІЯ_3 за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_3, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), ІНФОРМАЦІЯ_3 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями ІНФОРМАЦІЯ_3 є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (ІНФОРМАЦІЯ_3 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні ІНФОРМАЦІЯ_3), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні ІНФОРМАЦІЯ_3, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено підстави, за яких надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, Порядком №560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов'язаним та прийняття рішень ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак військовозобов'язаний вправі подати до комісії районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.
Додатком 5 Порядку № 560 передбачено перелік документів, що підтверджують право на відстрочку.
Так, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, є: для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд враховує те, що позивач звертався до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
Разом із такою заявою подав необхідні документи, що визначені Додатком 5 Порядку № 560.
Зокрема позивач долучив до заяви копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , копію військово-облікового документа "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 807353 ОСОБА_2 , копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 521378 ОСОБА_3 , копію рішення суду про розірвання шлюбу (справа № 489/4519/24), заяву ОСОБА_4 від 29 серпня 2024 року, копії виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6683/558, № 5557/714, копію виписки з рентгенкабінету, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12 червня 2024 року.
Також позивач на виконання вимог Порядку № 560 подав заяву ОСОБА_5 (матері позивача) за формою, встановленою додатком 15 до Порядку № 560, якою матір позивача засвідчила, що із двох дітей обирає ОСОБА_1 для здійснення свого утримання (догляду).
За результатами розгляду поданих документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період протоколом від 03 вересня 2024 року № 24 відмовлено позивачеві в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з огляду на відсутність документів, що підтверджують неможливість інших осіб, крім позивача, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи.
Проте, на переконання суду, такі доводи відповідача є необґрунтованими, зважаючи на таке.
Оцінюючи спірне рішення, суд зауважує, що відповідно до пунктів 59, 60 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць регулює Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів".
Згідно з частиною 8 статті 5 вказаного вище Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_3, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, зокрема, персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста (стаття 7 Закону про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів).
Відповідно до статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Отже, з аналізу наведених вище положень Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" слідує, що інформацію, яку не надав позивач, відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен перевірити за необхідності від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді, чого зроблено не було.
Суд зазначає, що ані Законом № 3543-XII, ані Порядком № 560 не передбачено перелік документів, які має подати особа, яка має намір реалізувати своє право на отримання відстрочки, для підтвердження неможливості інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які зобов'язані за законом утримувати особу з інвалідністю І та ІІ групи.
При цьому в ході розгляду справи судом встановлено, що батьком позивача та колишнім чоловіком матері позивача є ОСОБА_3 , який відповідно до довідки МСЕК серії 12ААГ № 521378 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 липня 2024 року у справі № 489/4519/24 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Відтак із долучених до заяви позивача документів про надання відстрочки слідує, що шлюб між ОСОБА_5 (матір'ю позивача) та ОСОБА_3 (батьком позивача) було розірвано, що виключає існування в останнього обов'язку здійснювати догляд за ОСОБА_5 .
Більше того, батько позивача ОСОБА_3 сам є особою з інвалідністю ІІ групи, що виключає можливість здійснювати ним догляд за матір'ю позивача ОСОБА_5 .
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 є рідною сестрою позивача та донькою ОСОБА_3 і ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 523300 ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІІ групи до 01 жовтня 2026 року.
При цьому частиною першою статті 201 Сімейного кодексу України визначено імперативний обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
В контексті наведеного, зважаючи на норми згаданих вище нормативно-правових актів, обов'язок утримання особи з інвалідністю І чи ІІ групи (батька чи матері) в силу закону покладений виключно на працездатних дітей.
Разом із тим відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" під непрацездатними громадянами розуміються особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону;
Відтак, оскільки сестра позивача ОСОБА_4 є особою з інвалідністю, а тому з урахуванням наведеної вище норми є непрацездатною особою, що свідчить про відсутність за таких обставин у неї обов'язку здійснювати утримання матері ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що долучених до заяви про надання відстрочки документів було цілком достатньо для надання позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, адже такі документи підтверджують як наявність матері, що є особою з інвалідністю І групи, так і те, що матір позивача не має інших невійськовозобов'язаних осіб, які зобов'язані за законом її утримувати, а тому рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 03 вересня 2024 року № 24, про відмову в наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, прийняте відповідачем рішення є протиправним виключно в частині, що стосується відмови в наданні відстрочки позивачеві, а тому саме в цій частині таке рішення і належить скасувати.
Зі змісту наданого протоколу № 24 від 03 вересня 2024 року слідує, що на засіданні комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період 03 вересня 2024 року розглядалися заяви й інших військовозобов'язаних осіб щодо надання відстрочки від призову на військову службу, а тому прийняте рішення слід визнати протиправним та скасувати лише в частині, що стосується відмови в наданні відстрочки саме позивачеві.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, то тут слід врахувати наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведені вище приписи узгоджуються з положеннями пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки відповідачем протиправно відмовлено позивачеві в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, які є необґрунтованими, а інших підстав для відмови не вбачається, тому, виходячи з обставин цієї справи, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача надати позивачеві відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ.
Водночас відсутні підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, адже надання такої відстрочки є ефективним захистом порушеного права та не потребує повторного розгляду відповідної заяви.
Обираючи саме такий спосіб судового захисту, суд керується приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На переконання суду, у спірному випадку з метою ефективного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані представницею позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 25 вересня 2024 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на часткове задоволення позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 605,60 гривень, що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що оформлене у формі протоколу засідання комісії від 03 вересня 2024 року № 24, в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_5 )
Повний текст рішення суду складено 13.11.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович