Єдиний унікальний номер справи: 650/4097/25 Головуючий в суді І інстанції Сікора О.О.
Номер провадження: 22-ц/819/1134/25 Доповідач Кутурланова О.В.
11 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач)Кутурланової О.В.,
суддів:Воронцової Л.П.,
Майданіка В.В.,
секретарОлійник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі,
У липні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-Агропродукт», ТОВ «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі.
В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0003, площею 8,9755 га, розташованої на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області. 21.06.2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037. 20.01.2015 року укладено додаткову угоду, згідно з якою новим орендарем земельної ділянки стало ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс». 28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» та ТОВ «ЮТС-Агропродукт» укладено додаткову угоду, якою визначено нового орендаря ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та викладено договір у новій редакції. Встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у сумі 308 539,66 грн та розмір орендної плати у 5,91% від цієї оцінки, що становить 18 234,69 грн на рік. Строк дії договору визначено до 31.12.2024 року.
Сума заборгованості з орендної плати за 2022-2023 роки становить 36 469,38 грн.
На початку 2024 року представники відповідача звернулися до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду з підвищенням розміру орендної плати та пообіцяли виплатити заборгованість за попередні роки. 18.03.2025 року укладено додаткову угоду, якою орендна плата встановлена у розмірі 7,3% від нормативної грошової оцінки - 22 523,39 грн на рік.
Станом на день подання позову виплату заборгованості не проведено. Відповідач не виходив на зв'язок та не повідомляв причин несплати. ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не сплатило орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, загальна сума боргу становить 58 992,77 грн.
З відкритих даних Державного реєстру прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» 17.04.2025 року уклало з ТОВ «Перемога-Плюс» договір №1704/25-17 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка позивача. За умовами цього договору до покупця переходять усі права та обов'язки орендаря щодо цих земельних ділянок.
Позивач зазначив, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та ТОВ «Перемога-Плюс» є взаємопов'язаними особами, навів дані про їх бенефіціарів та зв'язок з ПрАТ «Райз-Максимко».
ТОВ «Перемога-Плюс» не зареєстроване в ЄСІТС, що є обов'язковим для юридичних осіб приватної форми власності з 21.02.2024 року. Лист з копією позову, направлений на його офіційну адресу, повернувся з відміткою «адресат відсутній». Позивач вважає це підтвердженням фіктивності договору відчуження права оренди та намаганням затягнути судовий процес.
Від початку збройної агресії рф проти України відповідачі не повідомляли позивача про причини невиконання умов договору. Земельна ділянка не обробляється, перебуває у забур'яненому стані, що погіршує якісні властивості ґрунту та знижує його родючість. Це підтверджується листами-довідками Новорайської СВА від 03.03.2025 року №01-12/432/25 та від 05.05.2025року, у яких зазначено, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» з 24.02.2022 року не здійснює господарської діяльності на території громади, після розмінування земель обробіток не проводився, орендна плата громадянам не виплачується, пільг по сплаті податків не надавалось.
Із нотаріально посвідчених заяв працівників ТОВ «ЮТС-Агропродукт» вбачається, що відповідач у 2023-2024 роках здійснював господарську діяльність на території Бериславського району Херсонської області, що свідчить про свідоме невиконання ним умов договору оренди землі.
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати протягом строку дії договору, що є достатньою правовою підставою для його розірвання відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України та умов договору, а також на відсутність підстав для звільнення від орендної плати, представник позивача просив суд розірвати договір оренди землі від 21.06.2006 року №4АА002128-040671500037 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 18.03.2025 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31615477, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0003, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «Перемога-Плюс» від 17 квітня 2025 року №1704/25-17.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31 липня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Перемога-Плюс» та ТОВ «ЮТС-Агропродукт» витрати на судовий збір в розмірі 605,60 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журик А.Л., посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Ковальчук М.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, спросив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судових повісток на їх електронні адреси.
Адвокат Ковальчук М.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та представник ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журик А.Л. надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду обґрунтоване тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт», як попередній орендар, систематично не виконував обов'язок зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору та підставою, передбаченою законом, для його розірвання. При цьому суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що систематична несплата орендної плати була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ХС № 057724, виданого ОСОБА_1 , який мешкає у селі Степне Бериславського району Херсонської области, на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 05.03.2003 року № 133, у приватну власність передано земельну ділянку площею 8,98 га, що розташована на території Степненської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цей державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 79.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 01.07.2025 року на запит ОСОБА_2 , об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 8,9755 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Степненської сільської ради кадастровий номер ділянки: 6520686700:03:018:0003.
Право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права 14.05.2019 року, номер запису про право 31615448.
Крім того, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» зареєстровано право оренди земельної ділянки.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки №4АА002128-040671500037 від 21.06.2006 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» як орендарем, позивач передав в оренду зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до додаткової угоди від 20.01.2015 року до вказаного договору, укладеної між позивачем та ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс», сторони погодили зміну орендаря замість первісного орендаря визначено ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс».
Відповідно до додаткової угоди від 28.12.2017 року, укладеної між позивачем, ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» та ТОВ «ЮТС-Агропродукт», сторони погодили зміну орендаря на ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та виклали договір у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2024 року; встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 308 539,66 грн; розмір орендної плати 5,91% від нормативної грошової оцінки, що становить 18 234,69 грн на рік.
Відповідно до додаткової угоди від 18.03.2025 року, укладеної між позивачем та ТОВ «ЮТС-Агропродукт», розмір орендної плати встановлено у 7,3% від нормативної грошової оцінки, що становить 22 523,39 грн на рік.
Відповідно до зазначених умов договору, з урахуванням укладених до нього додаткових угод, відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт» повинен був сплатити 18 234,69 грн орендної плати за 2022 рік, 18 234,69 грн за 2023 рік та 22 523,39 грн за 2024 рік, загальною сумою 58 992,77 грн, за договором оренди від 21.06.2006 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0003.
Відповідно до договору №1704/25-17 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17.04.2025 року, укладеного між «ЮТС-Агропродукт» (як продавцем) та ТОВ «Перемога-Плюс» (як покупцем), відповідач передав покупцеві права оренди за низкою договорів оренди землі, у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0003.
Згідно з пунктом 2.3 зазначеного договору, до покупця переходять усі права та обов'язки орендаря щодо земельних ділянок за відповідними договорами оренди.
Відповідно до листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області № 01-12/432/25 від 03 березня 2025 року станом на 25 лютого 2025 року земельні ділянки, що перебувають в оренді «ЮТС-Агропродукт» не використовуються, їх обробіток не здійснюється.
Крім того, як зазначено у вказаному листі, протягом 2022-2024 років «ЮТС-Агропродукт» зверталося до Новорайської СВА із заявами про визнання орендованих земельних ділянок потенційно забрудненими, але у відповідь на таку заяву приймалось лише розпорядження про надання пільг з місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади. Такі ділянки комісією військової адміністрації не обстежувались та окремими розпорядженнями не визнавались забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважались такими, що потребують обстеження в зв'язку з тим, що громада тривалий час (вісім місяців 2022 року) перебувала в окупації військових російської федерації і на цих землях велись бойові дії.
Але, вже після деокупації, що відбулась 11 листопада 2022 року, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперними військами України та відновлення можливості використовувати їх за цільовим призначенням, ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на сьогоднішній день так і не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих ними земельних ділянок і, за наявною інформацією, орендна плата власникам земельних ділянок також не сплачується.
Відповідно до листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області № 01-12/1008/25 від 05 травня 2025 року, розпорядження Новорайської СВА № 163 від 31 жовтня 2023 року, № 29 від 06 лютого 2024 року та № 154 від 18 квітня 2024 року «Про надання пільг із місцевих податків та зборів ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не звільняють ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності, а також не звільняють від обов'язку сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Крім того, зазначеним листом підтверджено, що Новорайською СВА не здійснювались заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (або потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами, а також відповідна інформація не вносилась до Державного земельного кадастру.
Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», до відповідного переліку було включено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589), юридична адреса: вул. Промислова, буд. 3, с. Новорайськ, Новорайська сільська територіальна громада, Бериславський район. Зазначене розпорядження підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що прямо вказано в пункті 2 цього нормативного акта.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України порушення законів та звичаїв війни.
Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки зокрема автомобіль КАМАЗ на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації, що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.
Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ «ЮТС-Агропродукт». Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв'язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE). Внаслідок цих дій підприємство також втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до листа ТОВ «ЮТС-Агропродукт» від 29 травня 2025 року, направленого на адресу Головного управління ДСНС України у Херсонській області, товариство повідомило, що є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих, зокрема, на території Бериславського району Херсонської області. У зв'язку з військовою агресією російської федерації частина цих територій була тимчасово окупованою, на них велися активні бойові дії, а також здійснювалося масштабне будівництво фортифікаційних споруд.
У зверненні наголошено, що внаслідок збройного конфлікту значні площі земель ймовірно забруднені нерозірваними боєприпасами, мінами, вибуховими пристроями та їхніми уламками. Крім того, вибухи снарядів і військова діяльність призвели до вивільнення токсичних речовин і важких металів у ґрунт, що може спричинити деградацію ґрунту, зниження його родючості, а також загрозу для здоров'я людини в разі споживання вирощеної на таких ділянках продукції. Також зазначено, що пересування важкої військової техніки ймовірно спричинило ущільнення ґрунту, утворення вирв, порушення його структури та цілісності.
ТОВ «ЮТС-Агропродукт» вказало, що виконання будь-яких сільськогосподарських робіт на зазначених ділянках є вкрай небезпечним, а перебування працівників на цих територіях створює безпосередню загрозу для життя та здоров'я. Крім того, частина земель фактично використовується для оборонних потреб держави, зокрема для будівництва окопів, траншей, бліндажів, протитанкових ровів, що за законом унеможливлює їх використання за первинним цільовим призначенням. У таких умовах право користування земельною ділянкою є або призупиненим, або істотно обмеженим.
Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.
При цьому зазначено, що ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв'язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на данних територіях.
У зв'язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 6 березня 2023 року №101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.
Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-Агропродукт» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 20222023 роки», Товариству з обмеженою відповідальністю ««ЮТС-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.
У розпорядженні також зазначено, що земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування у визначений період. Вказано, що відповідні земельні ділянки не підлягають оподаткуванню на території Новорайської сільської територіальної громади в період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.
Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року № 154 «Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-Агропродукт» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року» № 29 від 06.02.2024 року», ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, а також з єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб на 2024 рік з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року. Пільги надані на земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, із зазначенням кадастрових номерів, з урахуванням наявності на території підприємства потенційної загрози забруднення вибухонебезпечними предметами.
Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11 лютого 2025 року № 58 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-Агропродукт» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025 рік», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання на період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме на відповідача у справі покладено обов'язок доказування відсутності вини у невиконанні зобов'язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж доведення факту виконання ним цього зобов'язання. Ані ТОВ «ЮТС-Агропродукт», ані ТОВ «Перемога-Плюс» не надали суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату протягом 2022, 2023, 2024 років у строки та на умовах, що встановлені договором оренди, не доведено відсутності вини у порушенні зобов'язання щодо внесення орендної плати та прийняття заходів щодо внесення орендної плати за договором оренди щороку. Порушення відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки позивач внаслідок такого порушення значною мірою позбавлявся того, на що він розраховував при укладенні договору.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, у відповідача у зв'язку з укладенням договору та прийняттям в користування об'єкта оренди виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗКУкраїни та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини 1 статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, установивши, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не виплачувало ОСОБА_1 орендну плату за 2023 та 2024 роки (тобто, після деокупації території, на якій розташована земельна ділянка) у строки, визначені умовами укладеного між ними договору та додатковими угодами про оренду землі, що відповідно до наведених норм права є суттєвими порушеннями умов договору, та такими, що позбавили позивача права на те, на що він розраховував погоджуючись на укладення договорів оренди (стаття 651 ЦК України). Отже, такі порушення утворюють системність порушень умов договору та дають підстави для розірвання договорів оренди.
Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022-2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений в договорі термін до 31 грудня поточного року, чого ним зроблено не було.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4статті 263 ЦПК України.
Зокрема, такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, за яким підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ТОВ «ЮТС-Агропродукт» визнало факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому представник відповідача посилався на те, що заборгованість по орендній платі за 2022-2024 року виникла виключно з обставин, пов'язаних з військовою агресією рф проти України, що стало підставою для введення військового стану з 24 лютого 2022 року.
За своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов'язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не за виконання договірного зобов'язання. Тому стаття 617 ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов'язання (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі №757/58385/16-ц).
Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі №180/1735/16-ц).
У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі №913/20/21».
З початку 2014 року мала місце збройна агресія російської федерації, яка розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності. І на даний час російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації. […] Зазначений факт розглядається як загальновідомий для обох сторін. Факт військової агресії визнаний на національному рівні, в тому числі в Законах України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», «;Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції», Постановах Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої агресії російської федерації проти України», «;Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором», «;Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», Рішеннями Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» тощо ( постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 липня 2019 року у справі № 911/1897/18).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається, сторони у пункті 13.1 додаткової угоди домовились, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Тобто будь-яких обставин, які сторони вважають форс-мажорними, вони у договорі оренди не визначили.
Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення в доводах апеляційної скарги посилається на те, що відсутність сплати орендної плати Відповідачем у період окупації та до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які він не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період.
Так, в листі від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, розміщеному на офіційному сайті, Торгово-промислова палата України на підставі статей 14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до статті 14-1 Закону України«Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно з наведеними положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник (у даному випадку орендар ТОВ «ЮТС-Агропродукт») посилається на причину невиконання зобов'язання на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконанні зобов'язань.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислової палати в Україні із засвідченням таких обставин.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: несвоєчасного виконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Повно та всебічно дослідивши обставини у справі та надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення позивачу орендованих земельних ділянок.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що в 2023-2024 роках підприємство не могло використовувати орендовану земельну ділянку позивача через її можливе замінування і через це було звільнене від оподаткування за вказаний період часу, оскільки за наявними у справі доказами, позивачем доведено, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» з 24.02.2022 року і по теперішній час не здійснює господарської діяльності на орендовані земельній ділянці, навіть після проведення розмінування земель сільськогосподарського призначення, при цьому підприємство не зверталося з відповідними зверненнями до військової адміністрації, та не повідомляло орендаря про неможливість виконання своїх обов'язків. Звільнення відповідача від оподаткування на певний період часу жодним чином не звільняє його від виконання обов'язків, покладених умовами договору оренди (лист-довідка Новорайської СВА Бериславського району від 05.05.2025 року).
Відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання за цільовим призначенням.
Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що відповідач здійснював дії щодо, наприклад, звернення до компетентних органів з приводу обстеження та розмінування земельних ділянок з метою усунення перешкод у користуванні ними, звернення з листами до позивача про наявність вказаних перешкод та звільнення відповідача у зв'язку з цим від сплати орендної плати тощо, що могло б свідчити про здійснення відповідачем дій щодо доведеності наявності дійсних обставин щодо неможливості виконання зобов'язання, що, в свою чергу, могло б розглядатися як підстава для застосування частини шостої статті 762 ЦК України.
Відповідачем не доводилося, що в межах реалізації Закону України« Про протимінну діяльність в Україні», товариство зверталося до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки), та повідомляло орендодавця про неможливість використання земельних ділянок та неможливості сплати орендної плати, а доданий до апеляційної скарги лист ГУ ДСНС України у Херсонській області, отриманий за зверненням відповідача після ухвалення рішення суду першої інстанції у сукупності з іншими обставинами, не містить в собі підстав для застосування ч.6 ст. 762 ЦК України, оскільки містить в собі інформацію про припущення щодо земельних ділянок.
Посилання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про те, що Новорайська сільська військова адміністрація Бериславського району не є уповноваженим органом, який наділений правом видавати листи-довідки зі спірних питань, колегія суддів визнає неприйнятними з огляду на приписи статті 4, 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», якими визначено повноваження військово-цивільних адміністрацій та їх керівників.
Що стосується доводів товариства про те, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» є неналежним відповідачем у справі з огляду на відчуження товариством права оренди земельної ділянки на користь ТОВ «Перемога-Плюс», колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене. Разом з тим, згідно з частиною п'ятою статті 6 зазначеного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
Отже, саме з моменту державної реєстрації переходу права оренди новий орендар набуває юридично значущих прав та обов'язків щодо користування земельною ділянкою.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, укладеного 17 квітня 2025року між ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та ТОВ «Перемога-Плюс», право оренди землі строком на один рік перейшло до ТОВ «Перемога-Плюс».
Оскільки виниклі між сторонами спірні правовідносини стосуються періоду 2022-2024 років, тобто часу, який передував відчуженню права оренди землі (квітень 2025року), то визначення співвідповідачами у справі ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (який мав висловити свої доводи та надати заперечення проти пред'явлених вимог) та ТОВ «Перемога-Плюс» (до якого лише тимчасово перейшли права та обов'язки орендаря), є процесуально виправданим.
Згідно пунктів 3, 7 частини третьої статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:
?справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
?суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., до ТОВ «ЮТС-Агропродукт», ТОВ «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі. Ухвалено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання у справі призначено на 17 липня 2025 року, а у разі незавершення розгляду справи у зазначену дату з підстав, визначених ЦПК України (у випадку несвоєчасного отримання відповідачем ТОВ «Перемога-Плюс» відповідних процесуальних документів, або повісток), визначено резервну дату проведення судового засідання - 31 липня 2025 року.
В даній ухвалі судом роз'яснено право відповідача протягом 15 днів подати суду відзив на позовну заяву, що спростовує твердження апелянта про відсутність надання судом такого строку.
Ухвалою суду від 31 липня 2025 року повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ «ЮТС-Агропродукт» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно частини другої, третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг і характер доказів у справі,в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Призначаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд першої інстанції врахував ціну позову, предмет спору та характер спірних правовідносин, які не свідчать про складність справи, не вимагають проведення підготовчого судового засідання для повного, об'єктивного та всебічного встановлення обставин справи. Суд зазначив, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи є найбільш доцільним та відповідає принципам ефективного судового розгляду з огляду на можливість розгляду справи з урахуванням наданих письмових доказів, позицій сторін, які можуть бути з'ясовані в межах судового засідання. При розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін суд не позбавлений можливості вирішувати клопотання, зокрема про витребування доказів, призначення експертизи, а учасники справи надати усні пояснення щодо своїх вимог і заперечень. Суд звернув увагу, що представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про призначені судові засідання, до суду не з'явився, заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подав, тобто фактично не скористався правом надавати усні пояснення, попри те, що таку позицію товариство декларує у своїй заяві. Суд послався на відсутність обставин, які б об'єктивно унеможливлювали розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Ураховуючи наведене та положення статей 274, 277 ЦПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Твердження ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про необхідність розгляду справи лише за правилами загального позовного провадження позбавленні правового обґрунтування, а посилання товариства на порушення судом приписів частини п'ятої статті 274 ЦПК України з огляду на подання підприємством зустрічного позову до ОСОБА_1 про зобов'язання привести належну йому на праві власності земельну ділянку у придатний для використання, шляхом надання доступу до ділянок на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі, з огляду на ухвалу суду від 31 липня 2025 року про повернення зустрічного позову, слід визнати неприйнятними.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» належним чином повідомлялося про день, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджено довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету товариства. При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, як підставу для скасування ухваленого у справі судового рішення, про неналежне повідомлення іншого співвідповідача ТОВ «Перемога-Плюс» про розгляд справи, адже ТОВ «Перемога-Плюс» апеляційна скарга не подавалася (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: систематичного (два і більше разів) невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Повно та всебічно дослідивши обставини у справі та надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди землі.
Керуючись статтями 374,375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2025 року.
Головуючий О.В.Кутурланова
Судді: Л.П.Воронцова
В.В.Майданік