Дата документу 11.11.2025 Справа № 334/6107/25
Єдиний унікальний № 334/6107/25
Провадження №22-ц/807/1761/25
Головуючий в 1-й інстанції - Бредіхін Ю.Ю.
11 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.
суддів:Подліянової Г.С., Полякова О.З.,
секретарОстащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року, постановлену у м. Запоріжжі (повний текст ухвали складено 06 серпня 2025 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви за участю зацікавленої особи: Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради,-
У липні 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, у якій заявник просив здійснити забезпечення доказів шляхом витребування у КНП «Міська лікарня №9» даних про результати виконання вказівок, наданих за наслідками засідання клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 27.05.21, а саме: копія листа Міністерства охорони здоров'я України, яким ці вказівки було надано із обов'язковим зазначенням, кому було доручено їх виконання (аркуш із резолюцією, відповідний наказ, тощо); копії посадових інструкцій відповідних працівників КНП «Міська лікарня №9» ЗМР до чиїх посадових обов'язків входило виконання отриманих вказівок; копії наказів про прийом на роботу (чи переведення на відповідну посаду) працівників КНП «Міська лікарня №9» ЗМР до чиїх посадових обов'язків входило виконання отриманих вказівок; копію матеріалів службового розслідування (перевірки), які були покладені в обґрунтування наказу № 603 від 16.10.20; копію матеріалів службового розслідування (перевірки), які були покладені в обґрунтування наказу № 700 від 19.07.22; копію матеріалів службового розслідування (перевірки), які були покладені в обґрунтування наказу № 716 від 26.07.21; поіменний список осіб з числа працівників КНП «Міська лікарня №9» ЗМР», причетних до лікування ОСОБА_2 наприкінці травня 2020 року та відповідні посадові інструкції та робочі графіки з метою встановлення зони відповідальності кожного з них.
Заява обґрунтована тим, що в провадженні Запорозького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебував матеріал досудового розслідування № 12021082050000269 за фактом смерті ОСОБА_2 у КНП «Міська лікарня №9» ЗМР» 24.05.20. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України. На теперішній час справу закрито. Не зважаючи на висновки, яких дійшов орган досудового розслідування, ця справа відкрила ряд проблем у КНП «Міська лікарня №9» ЗМР», проте лікарня вперто приховує будь яку інформацію щодо цього. Оскільки розслідування справи розтяглось на невиправдано довгий строк, ОСОБА_1 мав можливість звернутися до Міністерства охорони здоров'я України та отримати висновки за результатами засідання клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України з розгляду питань клініко-експертної якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради від 27.05.21. Згідно отриманого висновку були встановлені не лише очевидні недоліки надання медичної допомоги, але й застосування застарілих протоколів лікування. Зважаючи на вищевикладене, а також те, що заявник вважає, що працівники лікарні мають намір приховати документи, просить суд задовольнити заяву.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року, відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів за участю зацікавленої особи комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення про задоволення вимог заяви.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що забезпечення доказів, про які просить заявник необхідно для повного та правильного формулювання майбутніх позовних вимог, так щоб вони охоплювали всі порушені права та стосувалися всіх осіб, що мають нести відповідальність. Крім того, докази, які просить забезпечити заявник можуть бути втрачені, що підтверджено представником лікарні в сенсі строку зберігання відповідних документів.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відмовляючи у задоволенні вимог заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не знає порушені чи не порушені його права діями комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9», а тому і не має до нього претензій правового характеру. Крім того, об'єктивних підстав вважати, що документи, про забезпечення яких просить заявник, будуть втрачені (наприклад, лист Міністерства охорони здоров'я України, який в тому числі має зберігатись і в Міністерстві, чи накази про прийняття працівників лікарні на роботу) немає.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Також, частиною 4 вказаної статті визначено, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Відтак, оскільки заявником подано заяву про витребування доказів до подання позову, то така заява підлягає вирішенню у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Частинами 1-5 статті 116 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Виходячи зі змісту заяви про витребування доказів, вбачається, що заявник ОСОБА_1 має намір подати позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, спричиненої діями посадових осіб КНП «Міська лікарня №9» ЗМР» і для подання позову з метою захисту своїх порушених прав та визначення кола учасників справи є необхідність у витребуванні певних доказів.
Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо). Суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об'єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню.
Вказані обставини, судом першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення доказів не з'ясовані.
При вищевикладених обставинах, допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової (передчасної) ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення питання) до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 14 листопада 2025 року.
Судді: С. В. Кухар
Г.С. Подліянова
О.З. Поляков