Справа № 766/8413/25
н/п 2-а/766/295/25
03 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Пуляєва Наталія Сергіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить поновити йому строк на оскарження постанови №310125 від 31.01.2025 року; скасувати постанову №310125 від 31.01.2025 року, винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_1 , закрити. Вимоги обґрунтував тим, що 31.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №310125 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучі належним чином оповіщенним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на вказаний виклик не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а тому постановлено притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Вищевказану постанову позивач не отримував, що підтверджується відсутністю підпису про отримання у оскаржуваній постанові. Про існування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №310125 від 31.01.2025 року, ОСОБА_1 дізнався з застосунку Дія 21.05.2025 року. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. За даними оскаржуваної постанови позивач не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до повістки. Проте, позивач не отримував повістки про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 , від її вручення він не відмовлявся, а отже не був обізнаний про обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , дані уточнено вчасно, має номер в реєстрі Оберіг, пройшов ВЛК. Разом з тим, відповідачем не надано будь-яких відеозаписів доведення акта відмови від отримання повістки до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Доказів ведення відеофіксації із застосуванням технічних приладів під час вручення повістки позивачу відповідачем також не надано, посилань на здійснення такої відеофіксації не наведено. Крім того, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач жодних повідомлень про місце і час розгляду справи від відповідача не отримував, що підтверджується відсутністю особистого підпису позивача у оскаржуваній постанові. За таких обставин, відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові №310125 від 31.01.2025 року, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
Ухвалою від 04.06.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14.07.2025 року представник відповідача надав до суду відзив, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_6 вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки рішення про притягнення до адміністративної відповідальності було прийнято у цілковитій відповідності до норм матеріального права та з дотриманням адміністративної процедури. 30.01.2025 року уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 , будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки до ТЦК, на вказаний виклик не з'явився, в зв'язку з чим був оголошений в розшук, доки був доставлений національною поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Гр-ну ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 31.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується його власним підписом. При складанні протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, що вину фактично визнає, не прибув за повісткою, так як не було можливості, бо був за містом. На підставі складеного протоколу, 31.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на гр. ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. ОСОБА_1 вважається таким, що належно оповіщений про виклик до ТЦК і у нього виник обов'язок з'явитися до ТЦК, передбачений ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 7 ч. ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але він його проігнорував, що вказує на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку, вчинене в умовах особливого періоду Будь якої інформації від гр-на ОСОБА_1 про поважність не прибуття за викликом до ТЦК не надавалось, тому при винесені оскаржуваної постанови начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 керувався саме його поясненнями та документами реєстру системи «Оберіг», згідно яких повістка була вручена гр-ну ОСОБА_1 мобільною групою оповіщення. У відповідності до протоколу від 30.01.2025 року ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд справи відбудеться 31.01.2025 року, що підтверджується його власним підписом. Постанова від 31.01.2025 року була направлена ОСОБА_1 12.05.2025 року поштою, хоча він повинен був знати про її наявність і мав активно використовувати свої права, а не чекати арешту своїх рахунків виконавчою службою. Згідно ухвали Херсонського міського суду, позов ОСОБА_1 надійшов до суду в червні 2025 року, хоча 10 денний строк на оскарження постанови сплив 11.02.2025 року і позивач достеменно знав або повинен був знати про наявність цієї постанови. В зв'язку із вищевикладеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову або позовну заяву залишити без розгляду.
Позивач та представник позивача Пуляєва Н.С. в судове засідання не з'явилися, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог. Зазначила, що позивач оскаржувану постанову отримав 21.05.2025 року через застосунок Дія, до суду звернувся 30.05.2025 року, тобто в термін передбачений чинним законодавством, тому сторона позивача вважала, що строк на оскарження постанови не пропущений.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надав до суду відзив.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до протоколу №4/591 про адміністративне правопорушення, складеного 30.01.2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , будучи військовозобов'язаним, в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_8 на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, до 30.01.2025 р., коли був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 31.01.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи належним чином оповіщений повісткою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК, на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд до 31.01.2025 року, коли був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується даними реєстру «Оберіг» та виявлено протоколом від 31.01.2025 року.
Згідно витягу з програми «Резерв+», позивач оновив свої дані 17.02.2025 року, ВЛК пройшов 04.04.2025 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Аналізуючи наведені положення законодавства суд робить висновок, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч.3 ст.210-1 КУпАП, здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, що є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2025 року, так само і в оскаржуваній постанові, не зазначено дату належного підтвердження оповіщення військовозобов'язаного. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2025 року взагалі не вказано коли саме (дату та час) позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак відповідачем не доведено те, що позивач був належно оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд звертає увагу учасників справи, що сам по собі опис адміністративного правопорушення, що міститься в оскаржуваній постанові, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а відповідно постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Матеріали адміністративної справи не містять належних і допустимих доказів того юридичного факту, що позивач був належним чином, тобто у порядку, передбаченому КУпАП, повідомлений про день та час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, а саме на 31.01.2025 року.
Матеріали справи не містять ані копії повістки із особистим підписом позивача про її отримання, ані зворотного повідомлення від установи поштового зв'язку про її надсилання.
У зв'язку зі встановленими судом порушеннями відповідачем норм права, які у сукупності свідчать про те, що позивач підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не на підставі і в порядку, встановленому законом.
Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вищезазначені вимоги КУпАП.
Що стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім'я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи будь-які відомості про направлення повістки ОСОБА_1 , а також її отримання останнім, відсутні.
Позивач стверджує, що будь-яких повісток від відповідача не отримував, також в постанові відсутнє посилання на офіційний документ, який направлявся позивачу для явки до органів ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.
Тобто, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Також згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. На думку суду, позивачем був пропущений строк на оскарження вказаної постанови з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову позивач отримав 21.05.2025 року через застосунок Дія, до суду звернувся 30.05.2025 року. Тому суд поновлює пропущений процесуальний строк як пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 162, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 9, 210-1 ч.3, 245, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, суд
вирішив:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №310125 від 31.01.2025 року.
Скасувати постанову №310125 від 31.01.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан