Справа № 766/13557/25
н/п 2/766/12021/25
03 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Вимоги обґрунтовував тим, що позивач звернувся 05.08.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про роз'яснення щодо невиплати повного розміру успадкованої від батька - ОСОБА_3 недоотриманої пенсії у розмірі 74 418,57 грн за період з 01.06.2022 року по 30.11.2024 року. Листом від 19.08.2025 року № 7255-6857/М-02/8-2100/25 відповідач повідомив позивача про те, що відсутні підстави для виплати залишку невиплаченої недоотриманої, пенсії, за період з 01.04.2023 року по 30.11.2024 року, в сумі 52 245,00 грн. Прийняте відповідачем рішення у формі листа від 19 серпня 2025 року №7255-6857/М-02/8-2100/25 є незаконним, а дії щодо відмови у виплаті позивачу залишку невиплаченої недоотриманої пенсії, успадкованої від батька, є протиправними. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Україна, Херсонська область, Нижньосірогозький район, село Нижні Торгаї. 05.02.2025 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 73599010. Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81878914 від 16 липня 2025 року спадкоємцем після ОСОБА_3 зазначено - ОСОБА_1 . Приватним нотаріусом надіслано на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області запит №07/02-14 від 05.02.2025 року щодо повідомлення про наявність та суму недоотриманої пенсії громадянином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30.06.2025 року відповідач надіслав на адресу приватного нотаріуса довідку № 2100-0401-8/5464 від 13.02.2025 року про те, що ОСОБА_3 мав право отримати пенсію у сумі 74418,57 грн. за період з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2024 року. Станом на 13.02.2025 року дана виплата неотримана у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 . 16.07.2025 року приватним нотаріусом видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №293 про те, що спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у розмірі 74 418,57 грн. за період з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2024 року. 17.07.2025 року позивач звернувся до сервісного центру відповідача щодо виплати успадкованої пенсії, згідно вищевказаного свідоцтво про право на спадщину за законом. 04.08.2025 року відповідач виплатив позивачу частину успадкованої недоотриманої пенсії у розмірі 22 173,57 грн. за період з 01.06.2022 року по 31.03.2023 року. Залишок невиплаченої недоотриманої пенсії склав 52 245,00 грн. Листом від 19.08.2025 року №7255-6857/М-02/8-2100/25 відповідач повідомив позивача про те, що відсутні підстави для виплати залишку невиплаченої недоотриманої пенсії за період з 01.04.2023 року по 30.11.2024 року в сумі 52 245,00 грн. Також, відповідач повідомив про те, що пенсія гр. ОСОБА_3 з 01 квітня 2023 року по 30 листопада 2024 року не нараховувалась на підставі припинення виплат пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Дане ствердження не узгоджується із довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 2100-0401-8/5464 від 13 лютого 2025 року, яку надано приватному нотаріусу до матеріалів спадкової справи. Позивач є сином та єдиним спадкоємцем померлого пенсіонера, на день смерті не був членам його сім'ї (не проживав разом та не перебував на утриманні померлого) та не належав до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Отже, після смерті батька, він має право, як єдиний спадкоємець, на отримання невиплачених сум пенсії, що належали за життя його батькові. Позивач успадкував право на належну спадкодавцю суму недоотриманої пенсії за віком на підставі статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець ( ОСОБА_3 ) мав право на їх виплату на момент смерті. Дата звернення спадкоємця до відповідача не повинна впливати на розмір виплат та не надає відповідачу права на обмеження цих виплат. Видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому зазначено розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, на підставі довідки відповідача від 13 лютого 2025 року № 2100-0401-8/5464, є підставою для задоволення позову про стягнення залишку невиплаченої недоотриманої пенсії у розмірі 52245,00 грн. Відмова відповідача щодо виплатити позивачу недоотриманої пенсії позивачем за період з 01 квітня 2023 року по 30 листопада 2024 року, в частині залишку у сумі 52 245,00 грн., яка є успадкованою позивачем, є протиправним позбавленням права власності. У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. № 6) на свою користь недоотриману за життя його батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсію в розмірі 52 245,00 грн., що входить до складу спадщини.
Ухвалою від 04.09.2025 року відкрито проводження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
15.09.2025 року представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду відзив, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується. У контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, особливість пенсійних (публічно правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов'язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов'язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об'єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям. Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону. Водночас, недоотримана, у зв'язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058). Батько позивача - ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Конституційного суду України від 03.06.1999 №5-РП/99 передбачено, що до кола членів сім'ї особи належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Головне управління наголошує, що ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786. За матеріалами пенсійної справи, пенсіонер обрав спосіб виплати пенсії з доставкою додому через національного оператора поштового зв'язку. Відповідно до постанови №162 пенсія ОСОБА_3 , починаючи з червня 2022 року (за даними звіту АТ «Укрпошта» пенсія не виплачена) по березень 2023 року перераховувалась на поточний рахунок в АТ «Ощадбанк». Виплату пенсії ОСОБА_3 було припинено з 01.04.2023 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 1058 у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Відповідно до постанови № 162, суми пенсії, зараховані на поточний рахунок, відкритий за зверненням Пенсійного фонду України, повертаються банком Пенсійному фонду України не пізніше ніж наступного операційного дня від дня закінчення шестимісячного строку з дати відкриття такого рахунка, якщо протягом цього строку одержувачем не укладено договір банківського рахунка. Кошти за період з 01.06.2022 по 31.03.2023 повернуті на рахунок Пенсійного фонду. 17.02.2025 року від приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Живцової Н.М. надійшов запит від 05.02.2025 зареєстрований 17.02.2025 вих.№ 1118/8 в якому просив: “повідомити про наявність та суму недоотриманої пенсії. гр. ОСОБА_3 , що на момент смерті мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На відповідний запит Головним управлінням була надана довідка від 13.02.2025 № 2100-0401-8/5464 щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_3 в розмірі 74418,57 грн за період з 01.06.2022 по 30.11.2024, на підставі якої видано Свідоцтво про право на спадщину. Головне управління зазначило, що вище зазначена довідка була складена до набрання чинності Постанови № 299. З часу припинення виплати пенсії ОСОБА_3 із заявою про поновлення виплати та повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку не звертався. У період з червня 2022 року по березень 2023 року ОСОБА_3 , відповідно до вимог чинного законодавства, здійснювалось нарахування пенсії, яку пенсіонер не отримав. Оскільки ОСОБА_3 з 01.06.2022 по 31.03.2023 фактично не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, його недоотримана пенсія виплачена позивачу за період з 01.06.2022 по 31.03.2023 у сумі 22173,57 грн. З огляду на зазначене, пенсія ОСОБА_3 з 01.04.2023 по 30.11.2024 не нараховувалась на підставі припинення виплат пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058. Сума пенсії ОСОБА_3 за період з 01.04.2023 по 30.11.2024 складала 52245,00 грн. Зважаючи на вищевикладене, Головне управління зазначило, що оскільки ОСОБА_3 після припинення виплат пенсії із заявою про поновлення виплати та повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку не звертався, то у позивача відсутні підстави для виплати залишку пенсії з 01.04.2023 по 30.11.2024 в сумі 52245,00 грн. Позивач звернувся з заявою від 05.08.2025 № 6857/М-2100-25 до відповідача у якій просив: «надати роз'яснення, щодо недоотриманої виплати пенсії батька». На вищезазначену заяву Головним управлінням було надано лист-роз'яснення від 19.08.2025 вих. №7255-6857/М-02/8-2100/25, виключно інформаційного характеру. Таким чином, фактично не отримана пенсія батька позивача - ОСОБА_3 з 01.06.2022 по 31.03.2023 у сумі 22173,57 грн, була виплачена ОСОБА_1 , відповідно до положення статті 52 Закону № 1058, однак відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 та п. 10 Порядку №299 підстави для виплати залишку пенсії з 01.04.2023 року по 30.11.2024 року в сумі 52245,00 грн у позивача відсутні. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими нормами чинного законодавства, а відтак задоволенню не підлягають, оскільки Головним управлінням, жодних рішень відносно вищевказаного питання не приймалося, жодних дій чи бездіяльності не вчинено та не допущено. У зв'язку з цим, представник відповідача просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, подану позовну заяву підтримав, щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області викладених у відзиві заперечував і вважав їх необґрунтованими та незаконними.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №918787-2021 від 19.11.2021 року, позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - с.Нижні Торгаї Нижньосірогозький район Херсонська область Україна. Місце проживання - АДРЕСА_2 .
Згідно актового запису про смерть №81, складеного 09.01.2025 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: Україна, Херсонська область, Нижньосірогозький район, село Нижні Торгаї.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №81878914 від 16.07.2025 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. заведено 05.02.2025 року спадкову справу №01/2025, номер у спадковому реєстрі 73599010, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. надіслано на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області запит №07/02-14 від 05.02.2025 року щодо повідомлення про наявність та суму недоотриманої пенсії громадянином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки № 2100-0401-8/5464 від 13.02.2025 року, виданої Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Херсонській області, ОСОБА_3 мав право отримати пенсію у сумі 74418,57 грн. за період з 01.06.2022 року по 30.11.2024 року. Станом на 13.02.2025 року дана виплата неотримана у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.07.2025 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за № 293 про те, що спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії ОСОБА_3 у розмірі 74 418,57 грн. за період з 01.06.2022 року по 30.11.2024 року. Належність зазначеного майна спадкодавцю підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області №2100-0401-8/5464 від 13.02.2025 року.
05.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про роз'яснення щодо невиплати повного розміру успадкованої від батька - ОСОБА_3 недоотриманої пенсії у розмірі 74418,57 грн за період з 01.06.2022 року по 30.11.2024 року. Також, зазначив, що 04.08.2025 року позивач отримав частину успадкованої недоотриманої пенсії у розмірі 22173,57 грн за період з 01.06.2022 року по 31.03.2023 року. Залишок невиплаченої недоотриманої пенсії склав 52 245,00 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19.08.2025 року №7255-6857/М-02/8-2100/25, повідомлено, що гр. ОСОБА_3 з 01.06.2022 року по 31.03.2023 року фактично не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, його недоотримана пенсія виплачена ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 року по 31.03.2023 рік у сумі 22173,57 грн. З огляду на зазначене, пенсія гр. ОСОБА_3 з 01.04.2023 року по 30.11.2024 рік не нараховувалась на підставі припинення виплат пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Сума пенсії гр. ОСОБА_3 за період з 01.04.2023 року по 30.11.2024 роу складала 52245,00 грн. Зважаючи на вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило про відсутність підстав для виплати залишку пенсії 3 01.04.2023 року по 30.11.2024 рік в сумі 52245,00 грн.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно вимог до ч. 1 ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Положеннями ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правовідносини у сфері спадкування регулюються нормами глави 84 ЦК України. Так, положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, за нормами ст. 1217 ЦК України.
До складу спадщини, як встановлено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, провадження № 61-11268сво20 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Таким чином, спірні правовідносини регулюються саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого до нього перейшло право власності на недоотриману пенсію за життя його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 74 418,57 грн. за період з 01.06.2022 року по 30.11.2024 року, яка була нарахована спадкодавцю згідно довідки Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області №2100-0401-8/5464 від 13.02.2025 року.
04.08.2025 року позивач отримав частину успадкованої недоотриманої пенсії після смерті батька у розмірі 22173,57 грн за період з 01.06.2022 року по 31.03.2023 року. Залишок невиплаченої недоотриманої пенсії склав 52 245,00 грн.
Відповідачем установлені судом обставини не спростовані доказами в порядку ч. 5 ст. 82 ЦПК України, а отже для цієї справи є преюдиційними фактами.
Таким чином, до позивача як спадкоємця, який набув право на спадкування нарахованої, однак не виплаченої пенсії після батька ОСОБА_3 , перейшло право на отримання сум такої пенсії.
Як указано у висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 428/3413/17, згідно з яким обов'язок з виплати недоотриманої пенсії спадкодавця покладається на Управління ПФУ. Верховний суд зауважив, що відповідно до статті 1227 ЦК України право на одержання сум заробітної плати, пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. За загальним правилом зазначеної норми, ці грошові кошти до складу спадщини не включаються, а підлягають виплаті особам, зазначеним у цій статті або в інших (спеціальних) законам, і лише за відсутності таких осіб зазначені кошти включаються до складу спадщини. Звернення з вимогою про виплату пенсії, яка належала померлому пенсіонерові, має надійти до органу Пенсійного фонду не пізніше 12 місяців після смерті пенсіонера. За відсутності такого звернення впродовж зазначеного строку належна до виплати пенсія включається до складу спадщини і спадкується на загальних підставах.
У постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 463/3724/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).
Також суд ураховує, що положення п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачають, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
За ч. 2 ст. 49 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Статтею 46 Закону № 1058-IV встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Водночас доказів, які б підтверджували наявності вини померлого ОСОБА_3 у неотриманні пенсії, стороною відповідача не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємці, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, мають право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
Обмеження у три роки на виплату нарахованої пенсії за минулий час, передбачені частиною першою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуються тільки за наявності вини пенсіонера у несвоєчасному отриманні пенсії, тоді як належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність вини спадкодавця у неотриманні пенсії за життя, відповідачем не надано.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Норми ЦК України не визначають строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Отже, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Разом з тим, оскільки право позивача на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину, яке в контексті положень ст. 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано. За таких обставин, сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, визначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину.
Відтак, сума пенсії, невиплаченої позивачу в розмірі 52 245,00 грн, визначена довідкою Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області №2100-0401-8/5464 від 13.02.2025 року на запит нотаріуса та листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19.08.2025 року №7255-6857/М-02/8-2100/25, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, внаслідок чого позовні вимоги є такими, що підлягає задоволенню.
Позивач успадкувала право на належні батьку ОСОБА_3 суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому ОСОБА_3 мав право на їх виплату на момент своєї смерті; дата звернення спадкоємиці до органу Пенсійного фонду України не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат; припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не підтверджених доказами, не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє її спадкоємців можливості спадкувати право на її отримання.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.07.2023 року
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. № 6) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , недоотриману за життя його батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в розмірі 52 245,00 грн., що входить до складу спадщини.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в дохід держави судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан