копія
"14" листопада 2025 р. Справа № 608/1935/25
Номер провадження2/608/986/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові, в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві вказала, що з відповідачем перебуває в шлюбі, який зареєстрований 08 серпня 1997 року у Сокиринецькій сільській раді Чемеровецького району Хмельницької області, актовий запис № 7. З відповідачем спільне життя не склалося. Сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть близько трьох останніх років. Фактично їх сім'я розпалася, існує лише формально, тому позивачка дійшла висновку про необхідність розірвання шлюбу. Просить шлюб розірвати та стягнути з відповідача в її користь судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1211,20 гривень та правничої допомоги - 5000 гривень.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Подав письмову заяву, згідно якої розгляд справи просить проводити без його участі. Позов в частині розірвання шлюбу визнає, однак заперечує щодо стягнення з нього судових витрат. Зокрема просить застосувати до вимоги про стягнення з нього судового збору положення ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, або зменшити їх розмір.
Оскільки, учасники справи не з'явилися в судове засідання, суд ухвалює рішення без фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, врахувавши думку сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 08 серпня 1997 року у Сокиринецькій сільській раді Чемеровецького району Хмельницької області, актовий запис № 7, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08.08.1997.
Протягом останніх трьох років відносини між подружжям погіршилися. У сторін були різні погляди на шлюб та сім'ю.
Сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Фактично їх сім'я розпалася, існує лише формально.
Судом сторонам надавався строк для примирення, яке не відбулося.
Збереження шлюбу між сторонами буде суперечити їхнім інтересам, а тому позов про розірвання шлюбу слід задовольнити.
Питання щодо відновлення дошлюбного прізвища позивач в позовній заяві не ставить.
Стосовно судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, вказану норму закону суд може застосувати до початку розгляду справи по суті. В даному випадку справа перебуває вже на стадії розгляду по суті. Тому прохання відповідача щодо повернення 50 відсотків судового збору позивачу з державного бюджету, суд не бере до уваги.
Отже, документально підтверджені судові витрати (квитанція до платіжної інструкції № ПН33 АТ «МІБ» Хмельницька регіональна дирекція від 19.08.2025) в сумі 1211,20 гривень підлягають стягненню з відповідача в користь позивачки.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співвмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
До матеріалів справи додано Договір про надання юридичних послуг та правової (правничої) допомоги від 18.08.2025, укладений між адвокатом Марцонь В. Б., опис наданих юридичних послуг на загальну суму 5000 гривень.
Однак, всупереч вимогам закону позивачем не надано доказу оплати послуг адвоката в даній справі (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).
Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача в користь позивача 5000 гривень витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 133, 137, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до ОСОБА_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , про розірвання шлюбу, задоволити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 08 серпня 1997 року у Сокиринецькій сільській раді Чемеровецького району Хмельницької області, актовий запис № 7.
Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцяти) гривень 20 копійок.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1935/25.
Рішення набирає законної сили « » р.
Суддя: Н. З. Коломієць
Копію рішення видано « » року
Секретар: