14.11.2025 Справа №607/22870/25 Провадження №2-а/607/836/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гуменного П.П.,
секретаря с/з Захарчич Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців Ольга Ярославівна до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №6033430 від 28.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
за участю: представника відповідача Дживри С.І., -
1.Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №6033430 від 28.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з вищевказаною постановою не погоджується, посилаючись на те, що він ніяких адміністративних правопорушень не вчиняв. Вважає, що його було зупинено безпідставно. Також вказав, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у статті 35 ЗУ «Про національну поліцію», що зроблено не було.
З огляду на вказане, просить скасувати постанову серії ЕНА №6033430 від 28.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити справу у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
2. Рух справи.
2.1. Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців Ольга Ярославівна до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №6033430 від 28.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
2.2. 10.11.2025 на адресу суду надійшов письмовий відзив від Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить відмовити у його задоволенні.
Зокрема вказано, що28.10.2025 по в м. Тернополі по вул. Протасевича, 14 працівниками поліції було здійснено зупинку автомобіля MERCEDES - BENZ 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Після чого на Н/К №477474 ( додано до матеріалів справи ) поліцейський представився та повідомив причину зупинки де зазначав, що позивач керує транспортним засобом та проїжджаючи через блокпост був зупинений для перевірки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а саме якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху, в період часу з 11 год. 13 хв по 11 год. 14 хв.
Тому у працівників поліції були правові підстави вимагати у позивача посвідчення водія відповідної категорії, та реєстраційний документ на транспортний засіб, оскільки керований ним ТЗ був зупинений у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Позивач не заперечував факту, що він керував ТЗ ( виконував функції водія ).
В період часу з 11 год. 53 хв. по 11 год. 56 хв., було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення по факту не пред'явлення позивачем документів зазначених в п. 2.1 ПДР України. Ознайомлено зі ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, після чого водія було ознайомлено з оскаржуваною постановою, позивач отримав копію постанови. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач жодних заяв, клопотань та пояснень не заявляв.
Отже, всі твердження позивача не знаходять свого підтвердження, суперечать собі та в повній мірі спростовуються наявними по справі доказами, маючи на меті лише уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
3. Позиція сторін у судовому засіданні.
3.1. Позивач ОСОБА_1 та його представника - Гриців О.Я. у судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява, у якій вона просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.
3.2. Представник відповідача Дживра С.І. у судовому засіданні просив у задоволенні позовної заяви відмовити.
4. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КУпАП України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.4 (а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: a) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов'язаний на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України « Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Згідно п. 3 Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2021 № 1455, блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в'їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
У відповідності до п. 1) п. 20 вищевказаного Порядку, 20 заходи з контролю в'їзду/виїзду включають: 1) на блокпостах: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.
5. Установлені судом факти, необхідні для вирішення позовної заяви.
5.1. 28.10.2025 о 12:06 інспектором 2 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Катрусяком Т.В. було винесено постанову серії ЕНА №6033430 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 28.10.2025 об 11:47:31 в м. Тернополі по вул. Протасевича, 14, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MERCEDES - BENZ 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив на законну вимогу документи зазначені в п. 2.1 ПДР України, чим порушив п. 2.4 ПДР України.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.
5.2. На відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції №477474, 473071 (що були додані до відзиву на позовну заяву) відображено, що транспортний засіб MERCEDES - BENZ 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено на блокпості.
Відображено на відеозаписі об 11:13:38, що відповідальний працівник поліції повідомив водієві причину зупинки, а саме, що його зупинено відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Також відображено, що водій вказаного транспортного засобу відмовляється пред'явити працівникам поліції у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
6. Висновки суду.
Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що 28.10.2025 об 11:47:31 в м. Тернополі по вул. Протасевича, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES - BENZ 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , тобто був водієм вказаного транспортного засобу. У подальшому керований транспортний засіб був зупинений працівниками поліції на підставі п.7 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», про що було повідомлено водія. Надалі слідувала законна вимога працівника поліції пред'явити документи зазначені в п. 2.1 ПДР України.
Однак водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.4 ПДР України не пред'явив для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.
З огляду на вказане, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ЕНА №6033430 від 28.10.2025 винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті.
Таким чином, зважаючи на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6033430 від 28.10.2025 відповідає вимогам чинного законодавства, суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та в задоволенні позову слід відмовити.
У випадку відмови у задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 10, 245, 252 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців Ольга Ярославівна до Управління патрульної поліції в Тернопільської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №6033430 від 28.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса місця знаходження: м. Тернопіль, вул. І. Котляревського, 24, 46003, email: public@patrol.police.gov.ua.
Головуючий Гуменний П.П.