Справа № 308/16428/25
1-кс/308/6545/25
13 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження № 42025072210000290 від 02.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 368 КК України,
встановив:
12.11.2025 до провадження слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження № 42025072210000290 від 02.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 368 КК України.
Слідчий клопотання мотивує тим, що 11.11.2025 в порядку ст. 277,278 КПК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено та повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 368 КК України.
11.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, в помешканні ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone SE» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук марки «ACER» серія NHQR4EN0oH5120974B400; флеш накопичувач марки «Kingston».
В ході досудового розслідування встановлено, що за допомогою вказаних пристроїв ОСОБА_5 вчиняв дані кримінальні правопорушення, а саме здійснював пересилання файлів із маршрутами та перекидання неправомірної вигоди на крипто-гаманці.
Зазначає, що вказані вилучені речі постановою слідчого визнано речовими доказами у даному кримінальному проваджені.
В органу досудового розслідування виникла необхідність у зверненні з клопотанням про накладенні арешту на вилучені речі, з метою збереження речових доказів, так як вони містять відомості про факт вчинення правопорушення, а також є предметом злочину.
Прокурор в судове засідання не з'явився. Однак подав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився. Про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Від його захисника - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд клопотання за їх відсутності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України неявка прокурора та власника майна в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна, а тому суд, виходячи з вимог вказаної статті, вирішує клопотання за наявними в матеріалах справи доказами.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив таке.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №42025072210000290 встановлено, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 02.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 368 КК України
11.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, в помешканні ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_1 слідчими було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone SE» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук марки «ACER» серія NHQR4EN0oH5120974B400; флеш накопичувач марки «Kingston».
11.11.2025 в порядку ст. 277,278 КПК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено та повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 368 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Iphone SE» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук марки «ACER» серія NHQR4EN0oH5120974B400; флеш накопичувач марки «Kingston» визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
До матеріалів клопотання додано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні незаконного переправлення особи через державний кордон України порадами та вказівками, вчинене службовою особою з використанням службового становища та з корисливих мотивів та ч. 1 ст. 368 КК України - у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади чи службового становища
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення(ч.1ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Метою арешту майна у зазначеному випадку є забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів як засобів та знарядь вчинення злочину, що буде мати значення для кримінального провадження, при проведенні слідчих дій та встановленні обставин вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Матеріалами клопотання підтверджується факт здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та вказане у клопотанні майно має значення для досудового розслідування і є доказом у кримінальному провадженні.
Виходячи із викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що вилучені 11.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, в помешканні ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_1 мобільний телефон марки «Iphone SE» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук марки «ACER» серія NHQR4EN0oH5120974B400; флеш накопичувач марки «Kingston», відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 170-173, 372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 11.11.2025 за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_5 , а саме :
-мобільний телефон марки «Iphone SE» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
-ноутбук марки «ACER» серія NHQR4EN0oH5120974B400;
-флеш накопичувач марки «Kingston».
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1