Рішення від 14.11.2025 по справі 464/6417/24

Справа № 464/6417/24

пр.№ 2-о/464/172/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2025 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Білінська К.-М.Є.

з участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Курилюк А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

заявник ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без державної реєстрації шлюбу у період з 2011 року по 29.06.2024 року, встановити юридичний факт батьківства ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановити юридичний факт перебування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на утриманні ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Охрімівка, Чугуївського району Харківської області.

В обґрунтування заяви покликаються на те, що вона з липня 2011 року спільно проживала із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як з чоловіком, без реєстрації шлюбу та перебувала на його утриманні з дітьми від попередніх відносин: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . У вказаних фактичних шлюбних відносинах у них ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася спільна дочка ОСОБА_5 . Батьком дитини є ОСОБА_4 , однак, враховуючи те, що їх щлюб не був зареєстрований відомості про батька записані відповідно до ст.135 Сімейного кодексу - ОСОБА_8 . Зазначила, що вона з їх спільною дитиною та її дітьми від попередніх відносин, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , перебували на утриманні чоловіка та проживали в АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, доглядали дітей, зокрема, новонароджену доньку ОСОБА_9 , мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто, проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка. 02 квітня 2024 року, ОСОБА_4 згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022, був призваний за мобілізацією. У липні 2024 року її сповістили про смерть чоловіка ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок множинних травм тіла та ушкоджень внаслідок воєнних дій. Встановлення зазначених у заяві юридичних фактів необхідні їй для отримання одноразової грошової допомоги та інших передбачених законодавством отримання пільг та грошового забезпечення сім'ї загиблого. Іншим способом, аніж зверненням до суду за захистом порушених її прав, неможливо підтвердити факт родинних відносин. Просить заяву задоволити.

В судовому засіданні представник заявника та заявниця надали пояснення аналогічні змісту заяви, просять заяву задоволити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_9 в судовому засіданні заперечив вимоги заяви, зазначивши, що спільне проживання і проведення часу не свідчать про проживання однією сім'єю. Сповіщення про смерть ОСОБА_4 було надіслано заявниці через наявність даних про неї у особовій справі, дані до якої могли вноситись зі слів військовослужбовця. Також вважає, що заявником не надано достатніх доказів для встановлення факту батьківства.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, а тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення заявника та її представника заявника, представника заінтересованої особи, показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Також відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір'ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 121 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Статтею 130 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини першої статті 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з роз'ясненнями, які містить пункт 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Згідно роз'яснень, які містить п. 13 цієї Постанови факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Факт проживання ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , яка суду ствердила, що сім'я заявниці із ОСОБА_4 орендували в неї квартиру з 2023 по 2024 рр., він приносив їй кошти за оренду. Також зазначила, що вона неодноразово їздила до них в квартиру, щоб перевірити утримання квартири. Вони проживали як звичайна сім'я, виховували 3 дітей, обстановка в сім'ї була хороша .

Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що її сестра ОСОБА_3 дійсно перебувала у фактичних шлюбних відносинах без державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . Вони почали проживати разом з липня 2011 року. ОСОБА_4 та її сестра проживали разом, ІНФОРМАЦІЯ_4 у їх сімейних стосунках народилася донька ОСОБА_5 . Також зазначила, що ОСОБА_4 виховував двох дітей від попередніх стосунків її сестри Нішанта та Нандіні, яких водив до школи та піклувався про них.

Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 вбачається, що остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 її батьками зазначено - ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Згідно з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану, 03.04.2013 складено актовий запис про народження ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матір'ю є ОСОБА_3 , відомості про батька внесені відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України: за прізвищем матері, а ім'я та по батькові за її вказівкою.

Як вбачається з медичної карти доньки заявниці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у графі «дані про сім'ю», мати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та батько ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживають та працюють у Донецьку.

З довідки від ДРЦОМД в дитячу консультацію, заявник ОСОБА_3 перебувала на обліку в Донецькому регіональному центрі охорони материнства і дитинства, де народила доньку ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою від ДРЦОМД в дитячу консультацію.

У інформованих згодах та оцінці стану здоров'я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики від 2015 року та виписному епікризі медичної карти стаціонарного хворого № 135 зазначено місце місце проживання ОСОБА_5 у м.Валки та її відвідування дитячого садочку №5 ( АДРЕСА_2 ).

Крім цього, у медичній карті ОСОБА_5 у записах лікаря від 30.03.2017 року відмічено, що дитина вибуває у м. Ков'яги. А відповідно до епікризу виписного з медичної карти стаціонарного хворого №2490 від 14.07.2017 року зазначено тимчасове місце перебування: АДРЕСА_3 .

Як вбачається із довідки, виданої ОСОБА_4 від 30.04.2022 року № 1603-5001466533 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_4 : АДРЕСА_4 .

Відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 13 вересня 2022 р. № ІРЦ-85224/2022/363549, адреса проживання ОСОБА_5 така ж як ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_4 .

Відповідно до декларації № 0001-23Т9-ЕМА0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, місцем проживання ОСОБА_3 зазначено: АДРЕСА_4 .

Згідно декларації № 0001-4М69-АМА0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, місцем проживання ОСОБА_6 є АДРЕСА_4 .

Відповідно до виписного епікризу з медичної картки № 1312 стаціонарного хворого комунального підприємства «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня», домашня адреса ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зазначена: АДРЕСА_5 .

На доданих до заяви паперових копіях фотознімків зображені заявниця, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їхня дочка ОСОБА_5 , в сімейному колі в різні періоди.

Із копії подяки КЗ «Харкіська спеціальна школа №3» вбачається відзначення за належне виховання та активну участь у житті класу батьків учениці ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно із довідками від 27.07.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб місцем проживання заявниці та її доньки ОСОБА_5 - АДРЕСА_6 .

Як стверджується копіями квитанцій АТ «Приватбанк» ОСОБА_4 здійснював оплату за житлово-комунальні послуги та здійснював перекази коштів заявниці.

02 квітня 2024 року ОСОБА_4 згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022, був призваний за мобілізацією.

Згідно з актом №346-2024 від 29.07.2024, солдат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов'язків військової служби, в ході оборонних дій, внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої отримав поранення несумісні із життям. У вказаному акті зазначено також членів сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , зокрема, дружина - ОСОБА_3 , донька - ОСОБА_5 . Як ствердив суду представник зацікавленої особи вказані відомості вносяться до особової справи військовослужбовця з його слів. Зазначене свідчить, що при житті ОСОБА_4 визнавав заявницю своєю дружиною та своє батьківство щодо ОСОБА_5 .

02.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_3 надіслано сповіщення про смерть, у якому зазначено, що її чоловік ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок множинних травм тіла та ушкоджень внаслідок воєнних дій, у цьому ж сповіщенні їй роз'яснено, що таке є підставою для отримання допомоги та пільг передбачених законом .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 39 років у с. Охрімівка, Чугуївського району, Харківської області, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 4091.

Аналізуючи вищенаведені докази та показання свідків у їх сукупності, суд вважає, що заявником доведений факт її проживання однією сім'єю, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у період з 2013 року по 29 червня 2024 року,оскільки такими підтверджується наявність їх спільного побуту, витрат в інтересах сім'ї, взаємних прав та обов'язків, а також факт батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 . Однак факт проживання однією сім'єю підверджується саме з періоду народження їх доньки, оскільки з 2013 року наявні такі докази як спільні фото сімейного життя, показання свідків. Період спільного проживання сім'єю з 2011 року залишився не підтвердженим.

Щодо вимоги про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_4 дітей заявниці ОСОБА_6 та ОСОБА_6 то така до задоволення не підлягає з огляду на наступні обставини.

Як вбачається із копій свідоцтв про народження ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , а ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_14 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_14 . Відомості про те, що запис про батька вчинено у відповідності до ст.135 Сімейного кодексу України відсутні.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України обов'язок утримання неповнолітніх дітей лежить на батьках дітей.

Копіями свідоцтв стверджується наявність у дітей Нішанта та Нандіні батьків, які і зобов'язані їх утримувати.

Достатніх доказів того факту, що останні були утриманцями ОСОБА_4 суду не надані, оскільки останній не був їх біологічним батьком, обов'язок їх утримання лежав саме на заявниці, яка є їх матір'ю, є працездатною, та вочевидь виконувала такий обов'язок, проживаючи разом із дітьми.

З огляду на відсутність достатніх та переконливих доказів на підтверження вказаного факту суд приходить до висновку, що в цій частині вимог заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

заяву задоволити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 місце реєстрації : АДРЕСА_7 , ІПН - НОМЕР_2 ) з ОСОБА_4 без державної реєстрації шлюбу у період з 2013 року по 29 червня 2024 року.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме батьківства ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_11 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 був батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Донецьк, Київського району, Донецької області,

В решті вимог заяви-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча:

Попередній документ
131794795
Наступний документ
131794797
Інформація про рішення:
№ рішення: 131794796
№ справи: 464/6417/24
Дата рішення: 14.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.12.2025)
Дата надходження: 19.12.2025
Розклад засідань:
22.10.2024 14:30 Сихівський районний суд м.Львова
15.11.2024 12:00 Сихівський районний суд м.Львова
12.12.2024 10:30 Сихівський районний суд м.Львова
24.03.2025 10:30 Львівський апеляційний суд
28.04.2025 15:00 Львівський апеляційний суд
19.06.2025 10:00 Сихівський районний суд м.Львова
02.07.2025 15:00 Сихівський районний суд м.Львова
13.08.2025 11:00 Сихівський районний суд м.Львова
22.09.2025 11:00 Сихівський районний суд м.Львова
02.10.2025 14:26 Сихівський районний суд м.Львова
24.10.2025 14:00 Сихівський районний суд м.Львова