ЄУН: 336/8184/25
Провадження №: 2/336/4061/2025
31 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участю секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив що 01.01.2024 року між ТОВ "СЛОН Кредит»" (первісним кредитором), правонаступником якого є ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником в електронній формі було укладено Кредитний договір №1366255 про надання споживчого кредиту. Умовами зазначеного кредитного договору сторонами було узгоджено наступні зобов'язання: сума кредиту - 5000,00 грн; строк кредиту 360 днів з 01.01.2024 по 26.12.2024, періодичність сплати - кожні 30 днів.
ТОВ «СЛОН Кредит» виконало договірні умови та надало грошові кошти відповідачу. У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та інші договірні умови не виконав, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача на користь позивача, який набув права вимоги на підставі договору факторингу від 24.12.2024 року №24122024, укладений між ТОВ "СЛОН Кредит» та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна"
Рух справи
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.09.2025р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду, витребувано докази у справі.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду та заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Встановлені судом фактичні обставини по справі
01.01.2024 року між ТОВ "СЛОН Кредит" як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено електронний договір №1366255 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 грн.; строк кредиту 360 днів, періодичність сплати - кожні 30 дні, стандартна процента ставка - 2,50% в день. (Розділ І Договору). Сторонами узгоджена інші умови кредитної угоди, зокрема щодо надання коштів у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки (п.2.1 Договору).
24.12.2024 року між ТОВ "Слон Кредит» та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" укладено договір факторингу №24122024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за вказаним вище договором №1366255 від 01.01.2024р.
Застосовані судом норми права та висновки суду
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «СЛОН Кредит», отримав кредитні кошти, однак не виконав зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі (виконав неналежним чином).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" перейшло право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
З урахуванням зазначених приписів законодавства та враховуючи перехід права вимоги до нового кредитора - ТОВ ФК «Фінтраст капітал», сума основної заборгованості за спірним договором про надання споживчого кредиту підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки зазначена сума не була повернута.
Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення розміру відсотків слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.ст.11,12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов'язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів).
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
В кредитному договорі було визначено, що стандартна процентна ставка на день становить 2,50% (915 % річних).
Нараховані та пред'явлені до стягнення відсотки значно перевищує розмір заборгованості за основною сумою кредиту.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Крім того, з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Суд констатує, що дана умова договору за спірним договором про надання споживчого кредиту є непропорційно високою, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальнику, суперечить нормам ЗУ «Про захист прав споживачів», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, які викладені в постановах №132/1006/19 від 07.10.2020, 910/719/19 від 19.05.2020 та №363/1834/17 від 13.07.2022 та №910/12876/19 від 01.06.2021.
З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення з відповідача відсотків у відповідності до умов Договору про надання кредиту підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 5000,00 грн., - вказана сума буде справедливою та співмірною з огляду на суму основного боргу.
За змістом ст.ст. 12,13,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 10000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 3000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265,279 ЦПК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №1366255 від 01.01.2024р. у розмірі 10000,00 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 5000,00 гривень та судові витрати, які складаються із сплати судового збору у розмірі 485,00 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ:44559822, адреса місцезнаходження: 03150 м.Київ вул.Загородня,13 оф.118/2;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Повний текст рішення підписано 13.11.2025р.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
31.10.25