ЄУН: 336/10343/25
Провадження №: 3/336/5925/2025
13 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2025р. серії ЕПР1 №470860, - 01.10.2025 21:30 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 64А, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога. Основне 7147 від 01.10.2025 року. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Від керування транспортними засобами відсторонений, шляхом паркування без порушення ПДР. Про повторність поперджений, чим порушив п.2.9.а ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
В призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, шляхом надсилання судових повісток. Заяв та клопотань до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП та повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Враховуючи вжиття всіх необхідних заходів для своєчасного виклику особи, визначені ст. 277 КУпАП строки розгляду вказаної справи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол за наявними матеріалами у справі, що не суперечить ч.1 ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, «водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Частиною 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 зазначеної статті визначено адміністративне правопорушення, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.2.9 «А» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п.52 рішення Європейського Суду з прав людини від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Правопорушник не скористався своїм правом щодо надання пояснення по суті правопорушення, про що зазначено у протоколі (від дачі пояснень відмовився, від підпису відмовився).
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Суд констатує факт доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП за вищевказаних обставин на підставі досліджених матеріалів:
- відомості, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення;
- довідка інспектора адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Наталії Боршош, в якій зазначено про повторність притягнення ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП на підставі рішення Доброславського районного суду Одеської області від 27.05.2025р., посвідчення водія не отримував;
- направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 01.10.2025р., результат огляду - позитивний;
- висковок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2025р., результат огляду - перебуває в стані наркотичного (маріхуана) сп'яніння;
- реєстраційна картка на автомобіль;
- постанова Доброславського районного суду Одеської області від 27.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП;
- інформаційна таблиця щодо скоєння адміністративних правопорушень;
- відеозапис правопорушення, здійснений бодікамерами поліцейських.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - вчинення правопорушення повторно протягом року.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приймаючи до уваги неодноразові грубі порушення особою Правил дорожнього руху, недостатність стягнення у виді штрафу, який неодноразово накладався на особу у значних розмірах, необхідним адміністративним стягненням, що зможе запобігти вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є саме адміністративний арешт на строк, встановлений санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягненню з правопорушника підлягає також судовий збір у розмірі, встановленому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 36, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб, без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
Строк пред'явлення виконавчого документу « »_________________20__рік.
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.