1Справа № 2-1026/2009 6/335/118/2025
13 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Стандартюк О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа, -
ТОВ «Дебт Форс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить суд замінити вибулого стягувача: ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника: ТОВ «Дебт Форс» (КОД ЄДРПОУ: 43577608, юридична адреса: 02095, Київ обл., Київ р-н., Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) у виконавчих листах № 2-1026/2009, щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та видати дублікати виконавчих листів № 2-1026/2009.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя від 22.09.2009 року ухвалено рішення у справі № 2-1026/2009 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором № 18/04/08-НВС у розмірі 769 095, 78 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн., витрат на ІТЗ в сумі 30 грн., а всього стягнуто 770825,78 коп.
23.09.2020 року між ПАБ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАБ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 18/04/08-НВС.
03.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 03-01/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал'відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 18/04/08-НВС.
16.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 16-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 18/04/08-НВС.
28.02.2020 року Комунарським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні (ях) № 57380448, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано. Також відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є ОСОБА_1 відомо, що на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листа по справі № 2-1026/2009, при цьому виконавчий лист в ТОВ «Дебт Форс» відсутній та строки для примусового їх виконання не пропущені.
Заявник вказує, що оскільки виконавчий лист по боржнику в останнє повернуто 28.02.2020 року, строк його пред'явлення до виконання закінчується 28.02.2023 року, але з урахуванням запровадження в Україні воєнного стану, який триває й на даний час, цей строк вважається не пропущеним.
На підставі викладеного заявник просить заяву задовольнити, розгляд заяви просить здійснювати за відсутністю представника ТОВ «Дебт Форс».
В судове засідання заінтересовані особи не з'явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши всі обставини по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, заяву, суд вважає, що заява задоволенню підлягає за наступними підставами.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2009 року по справі № 2-1026/2009 позовні вимоги ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволені.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором № 18/04/08-НВС у розмірі 769 095, 78 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн., а всього стягнуто 770825,78 коп.
22.09.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано два виконавчих листа про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 18/04/08-НВС у розмірі 769 095, 78 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн., а всього стягнуто 770825,78 коп.
23.09.2020 року між ПАБ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАБ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 18/04/08-НВС.
03.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 03-01/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс », а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 18/04/08-НВС.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 03-01/23 про відступлення прав вимоги від 03.01.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 03-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.01.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 03-01/23 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 03.01.2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.
16.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 16-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 18/04/08-НВС.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 16-05/23 про відступлення прав вимоги від 16.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників,
Таким чином, відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема ТОВ «Дебт Форс» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на стадіях судового процесу.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Отже, обов'язковою умовою для процесуального правонаступництва є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про заміну стягувача на його правонаступника у справі, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про заміну стягувача на його правонаступника у справі суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При цьому слід ураховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
У даній справі, заявник просить суд замінити у виконавчому листі № 2-1026/2009 вибулого стягувача ПАТ «Дельта банк» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» та видати дублікат виконавчих листів № 2-1026/2009, щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладених договорів про відступлення права вимоги, такі договори у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов'язків сторін.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2020 року у справі № 916/2286/16.
Як вбачається з листа Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно перевірки даних АСВП було встановлено, що на виконанні у Комунарському ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало виконавче провадження № 57380448 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1026/2009 виданого 22.09.2009 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 18/04/08-НВС у розмірі 769 095, 78 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн., а всього стягнути 770825,78 коп.
28.02.2020 у рамках виконавчого провадження № 57380448 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», також визначено строк повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання 28.02.2023 року.
Відповідно до положень ч. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 року, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Виконавче провадження № 57380448 знищено, а тому надати матеріали виконавчого провадження не виявляється можливим у зв'язку зі закінченням строку зберігання.
Таким чином, виконавчий лист до 28.02.2023 року перебував на виконанні.
Частиною п'ятою статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», у редакції, чинній час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п'ята статті 12 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження № 2129-IX» від 15.03.2022 було доповнено розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Закон № 2129-IX набрав чинності 26.03.2022 року.
У постанові від 15.03.2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке: «Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання».
Аналогічні висновки містяться і в постанові ВС від 03.08.2023 року у справі № 420/10415/22. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 9 листопада 2023 року в справі №0440/5997/18, від 19.06.2024 року в справі № 278/6265/13 від 18.07.2024 року в справі № 796/198/2018.
Таким чином, оскільки з досліджених судом документів вбачається, що виконавчий лист № 2-1026/2009 виданий 22.09.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя був пред'явлений до примусового виконання та до 28.02.2020 року, перебував на виконанні, а тому трирічний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання спливав 28.02.2023 року.
При цьому, станом на дату звернення ТОВ «Дебт Форс» з даною заявою до суду, з урахуванням запровадження в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та набрання чинності з 26.03.2022 року Законом №2129-IX строк пред'явлення виконавчого листа № 2-1026/2009 виданий 22.09.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, не закінчився, що не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/088 (провадження № 61-10540св22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) (пункт 24) вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
На підставі викладеного, судом встановлено, що виконавчий лист № 2-1026/2009 виданий 22.09.2009 року було втрачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі № 2-1026/2009 виданий 22.09.2009 року з Товариства ПАТ «Дельта банк», як вибулої сторони, на його правонаступника «Дебт Форс», та про наявність підстав для видачі його дубліката.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 260, 261, 442, 431, 512, 514 п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ЦПК України, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому листі № 2-1026/2009 виданий 22.09.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», як вибулої сторони, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» дублікат виконавчих листів № 2-1026/2009 виданих 22.09.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 18/04/08-НВС у розмірі 769 095, 78 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн., а всього стягнуто 770825,78 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Ю.В.Геєць