Справа № 344/20088/25
Провадження № 1-кс/344/7771/25
12 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_6 про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025090000000432 від 14.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України,-
10.11.2025 слідчий ОСОБА_6 за погодженням прокурора ОСОБА_7 , звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим розслідуванням установлено, що на початку вересня 2025 року ОСОБА_4 діючи умисно, підшукав ОСОБА_8 (особа, залучена до конфіденційного співробітництва в рамках кримінального провадження), яка звернулась до останнього для сприяння її близькому військовозобов'язаному родичу у незаконному перетині державного кордону - громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (особа, яку також залучено до конфіденційного співробітництва в рамках кримінального провадження).
Відтак, 04.04.2025 в ранковий період часу ОСОБА_4 за допомогою мобільного інтернет зв'язку зв'язавшись із ОСОБА_8 надав їй вказівку прибути для зустрічі із ним біля будівлі по вул. Незалежності, 20, в м. Івано-Франківську.
В той же день, близько 12 год 40 хв ОСОБА_8 виконуючи вказівку ОСОБА_4 , прибула на визначене ним місце зустрічі та в ході їхнього спілкування останній запропонував за грошову винагороду в сумі 12 000 Євро посприяти у незаконному переправленню ОСОБА_9 через державний кордон України, поза прикордонними пунктами пропуску, а також надавав вказівки та поради щодо поведінки останнього під час організації ним його транспортування в напрямку кордону за допомогою наданих ним транспортних засобів, у супроводі нього та інших, наразі невстановлених його співучасників, яких він буде залучати до вказаної протиправної діяльності.
В подальшому, 05.09.2025 ОСОБА_4 за допомогою мобільного інтернет зв'язку також зв'язувався із ОСОБА_10 та надав йому вказівку прибути в той же день о 19 год 00 хв для зустрічі з ним на територію відпочинкового комплексу «Лелеч», розміщеному в с. Угринів, по вул. Галицькій, 22А, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.
У ході вказаної зустрічі ОСОБА_4 провів з ОСОБА_11 додатковий інструктаж щодо його поведінки при подальшому русі в напрямку кордону що ним організовується та буде реалізований після отримання вище вказаної суми грошових коштів, зокрема вказував на необхідність придбання останнім нового мобільного телефону та нової сім-картки оператора мобільного зв'язку, які він повинен використовувати для зв'язку з ним безпосередньо при його транспортуванні в напрямку державного кордону України та при його подальшому незаконному перетині поза пунктами прикордонного контролю, що є необхідним для дотримання заходів конспірації та з метою недопущення викриття його злочинної діяльності.
Після вказаного, а саме 05.11.2025 близько 12 год 30 хв ОСОБА_8 за допомогою мобільного інтернет-зв'язку сповістивши ОСОБА_4 про зібрану нею суму грошових коштів в сумі 12 000 Євро, які, на попередньо висловлену вимогу вона повинна йому передати за послуги організації незаконного переправлення через державний кордон України військовозобов'язаного ОСОБА_9 , отримала від нього вказівку, в той же день, через годину часу, прибути до прилеглої території ресторану «Fabbrica», що в м. Івано-Франківську, по вул. Вірменській, 1, для чергової зустрічі з ним та передачі зазначеної суми грошових коштів.
Надалі, під час вказаної зустрічі, що мала місце близько 13 год 40 хв ОСОБА_8 передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 12 000 Євро за організацію незаконного переправлення через державний кордон України військовозобов'язаного ОСОБА_9 , що згідно курсу НБУ станом на 05.11.2025 становило 579 960 грн.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
За вказаним фактом вчиненого кримінального правопорушення, 05.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Істи-Су, Азербайджанської Республіки, азербайджанця, громадянина України, із зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та 06.11.2025 йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України.
05.11.2025 під час затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, в нього було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 12 000 Євро (імітаційні) купюрами по 100 Євро: 60 купюр серії та номеру UC5070486808 та 60 купюр серії та номеру UB0069792734; грошові кошти в сумі 2200 доларів США, купюрами по 100 доларів США; грошові кошти в сумі 20 Євро однією купюрою; грошові кошти в сумі 6300 грн., купюрами: 5 шт. - по 1000 грн., 1 шт. - по 500 грн., 4 шт. - по 200 грн.; мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Max, із сім-картою НОМЕР_1 , а також пластикову картку від сім-картки «Київстар» із надписом на ній НОМЕР_1 .
06.11.2025 вказані речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вище наведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що воно в подальшому може мати доказове значення під час досудового розслідування та могло зберегти на собі сліди злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та в подальшому до нього може бути застосовано конфіскацію (спеціальну конфіскацію).
Слідчий у судовому засіданні просив клопотання про накладення арешту на майно задоволити.
Представник володільця майна (захисник підозрюваного) у судовому засіданні частково заперечив відносно задоволення клопотання про накладення арешту, зокрема на грошові кошти в сумі 2000 доларів США, оскільки дані грошові кошти не були особистим майном підозрюваного.
Володілець майна (підозрюваний) у судовому засіданні заперечив в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 2000 доларів США, оскільки дані грошові кошти належать Азербайджанській спільноті.
Слідчий суддя, заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно з ч.1 ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000432 від 14.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.11.2025, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України здійснено обшук затриманої особи ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 12 000 Євро (імітаційні) купюрами по 100 Євро: 60 купюр серії та номеру UC5070486808 та 60 купюр серії та номеру UB0069792734; грошові кошти в сумі 2200 доларів США, купюрами по 100 доларів США; грошові кошти в сумі 20 Євро однією купюрою; грошові кошти в сумі 6300 грн., купюрами: 5 шт. - по 1000 грн., 1 шт. - по 500 грн., 4 шт. - по 200 грн.; мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Max, із сім-картою НОМЕР_1 , а також пластикову картку від сім-картки «Київстар» із надписом на ній НОМЕР_1 .
06.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке того ж дня йому вручено.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а саме ч. 3 ст. 332 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Так, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відтак, вилучені : грошові кошти в сумі 12 000 Євро (імітаційні) купюрами по 100 Євро: 60 купюр серії та номеру UC5070486808 та 60 купюр серії та номеру UB0069792734; мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Max, із сім-картою НОМЕР_1 ; пластикову картку від сім-картки «Київстар» із надписом на ній НОМЕР_1 , відповідають ознакам ст. 98 КПК України, як предмети, які можуть зберігати на собі сліди правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування за допомогою низки слідчих (розшукових) дій, з метою забезпечення доказової бази, перевірки встановлених обставин саме у даному кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
При цьому, при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна, слідчий суддя враховує обставини, з якими закон пов'язує застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України, передбачає, між іншого покарання у вигляді конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. У такий спосіб особа, яка вчинила злочин, обмежується у праві власності на певне майно, що вона набула на законних підставах до ухвалення вироку. Це покарання передбачає вилучення як усього майна, так і його частини.
Стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані грошові кошти в сумі 2200 доларів США, 20 Євро, 6300 грн. належить підозрюваному, та можуть бути конфісковані у випадку призначення судом відповідного покарання. Натомість вказане не спростовано достатніми доказами стороною захисту.
Відтак, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення збереження речового доказу щодо: грошових коштів в сумі 12 000 Євро (імітаційні) купюрами по 100 Євро, мобільного телефону, із сім-картою, пластикової картки від сім-картки «Київстар» із надписом на ній НОМЕР_1 , а також що стосується грошових коштів в сумі 2200 доларів США, 20 Євро, 6300 грн., - конфіскації майна як виду покарання за ч. 3 ст. 332 КК України, оскільки, незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст.170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження - клопотання слід задоволити.
При цьому належить врахувати, що арешт майна в цілому має тимчасовий характер до його скасування або ж в межах строку досудового розслідування, який спрямований на ефективне забезпечення його проведення у розумний строк, а межі досудового розслідування у часі чітко визначені ст. 219 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 168, 170-173, 175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на вилучені під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. 208 КПК України :
- грошові кошти в сумі 12 000 Євро (імітаційні) купюрами по 100 Євро: 60 купюр серії та номеру UC5070486808 та 60 купюр серії та номеру UB0069792734; мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Max, із сім-картою НОМЕР_1 ; пластикову картку від сім-картки «Київстар» із надписом на ній НОМЕР_1 - з метою збереження речових доказів;
- грошові кошти в сумі 2200 доларів США, купюрами по 100 доларів США; грошові кошти в сумі 20 Євро однією купюрою; грошові кошти в сумі 6300 грн., купюрами: 5 шт. - по 1000 грн., 1 шт. - по 500 грн., 4 шт. - по 200 грн. - з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1