Єдиний унікальний номер 142/1079/24
Номер провадження 2/142/192/25
іменем України
14 листопада 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Гринишиної А.А.,
з участю
секретаря судового засідання Курасевич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
16 грудня 2024 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість в загальному розмірі -12097,57 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.09.2019 ОСОБА_1 , уклав(ла) з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК», Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95639706000. Відповідно до п. 1.1. Договору, Підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур'єр» № 105, 09.06.2017 р. (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту Позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків. Відповідно до п. 2.1. Договору, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Відповідно до п. 3.3. Договору, Кредит надається Позичальнику для особистих потреб, на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку Позичальник, в порушення умов Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, АТ «УКРСИББАНК» відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», на підставі Договору факторингу №223 від 27.10.2021 р., право вимоги до Відповідача за вищевказаним Договором. Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором. Загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу №223 від 27.10.2021 р. складає 12097,57 грн. (заборгованість за основним боргом 8477,97 грн., заборгованість за відсотками 0,0 грн., заборгованість за комісіями 3619,6 грн., а всього 12097,57 грн.). Таким чином, відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №223 від 27.10.2021 р. Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 12097,57 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 8477,97 грн., заборгованість за відсотками 0,0 грн., заборгованість за комісіями 3619,6 грн. Позивачем не перераховувався вказаний розмір заборгованості по процентам та комісіям, оскільки вказаний в Реєстрі боржників розмір заборгованості нарахований первісним кредитором (АТ "УКРСИББАНК") до моменту передачі права вимоги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2024 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1
03 січня 2025 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 2127 від 26 грудня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказів № 143-тз, 145-тз від 16 грудня 2024 року «Про надання відпустки ОСОБА_2 » головуючий по справі суддя Гринишина А.А. перебувала у відпустці, - по 06 січня 2025 року.
Ухвалою суду від 07 січня 2025 року постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання. Призначити по цивільній справі судове засідання на 13 годину 00 хвилин 03 лютого 2025 року, яке провести у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Піщанського районного суду Вінницької області, за адресою вул. Вишнева, 5 смт. Піщанка Вінницької області, про що повідомити учасників справи.
Судовий розгляд справи відкладався неодноразово із-за неявки відповідача, востаннє на 11 годину 30 хвилин 04 листопада 2025 року.
Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Суперіум" в судове засідання 14 листопада 2025 року не з'явився, представник позивача Вишневська О.І. в позовній заяві зазначила про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення в справі заочного рішення. 31 січня 2025 року представник позивача Вишневська О.І., надала суду додаткові пояснення у справі, в яких просила задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 14 листопада 2025 року не з'явився, проте 03 лютого та 04 листопада 2025 року від нього на адресу суду надійшли заяви, в яких він просить розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення, відповідно до вимог ст. 200 ЦПК України, немає.
Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.
Суд при цьому враховує, що матеріалах справи наявні додаткові пояснення позивача у справі щодо під ставності до задоволення судом позовних вимог повністю від 31 січня 2025 року на а.с. 40-46. Після додаткових пояснень позивача, 03 лютого 2025 року відповідачем подано заяву про визнання позову, що розцінюється судом, за принципом диспозитивності цивільного процесу, як право сторін самостійно розпоряджатися своїми правами у процесі, за яким сторони можуть укладати мирові угоди, відмовлятися від позову, визнавати позов та інше. Диспозитивність дозволяє сторонам впливати на перебіг процесу.
На підставі наданих суду доказів було встановлено, 20 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 , уклав з Акціонерним товариством "Укрсиббанк", Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95639706000. (а.с.5-6)
Відповідно до п. 1.1. Договору, Підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур'єр» № 105, 09.06.2017 р. (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту Позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.
27 жовтня 2021 року між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "ФК "Суперіум" укладено Договір факторингу № 223 за яким, АТ "Укрсиббанк" відступило ТОВ "ФК "Суперіум", а ТОВ "ФК "Суперіум" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 95639706000. (а.с.7-9)
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "ФК "Суперіум" є правонаступником у зобов'язанні, що виникло за кредитним договором № 95639706000 від 20.09.2019 року, укладеним між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , в обсязі набутих прав.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 223 від 27.10.2021 року ТОВ "ФК "Суперіум" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12097,57 грн., з яких: 8477,97 грн. заборгованість за основним боргом; 0,00 грн. заборгованість за відсотками; 3619,6 грн. заборгованість за комісіями (а.с. 14), яку позивач просить стягнути з відповідача.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, зважаючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, визнання позову відповідачем, що означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача та готовий їх задовольнити, суд визнає, що визнання позову не суперечить закону і не порушує прав інших осіб, тому ухвалює рішення про задоволення позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення закріпленні в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
А тому, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, на підставі положень частини першої статті 142 ЦПК України, позивачеві з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову (платіжна інструкція № 823 від 12 грудня 2024 року (а.с.24) та стягнути з відповідача на користь держави 50% судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141-142, 211ч.3, 509, 525, 526, 527, 530, 536, 551, 598, 599, 610, 615, 628, 629, 630, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 200, 206, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -
Прийняти визнання позову відповідачем.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість в загальному розмірі -12097,57 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) 50 відсотків судового збору 1211,20 грн.( одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 копійок.
Повернути позивачу товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" (код ЄДРПОУ 42024152) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 1211,20 грн.( одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Сторони по справі:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 23-А, код за ЄДРПОУ 42024152);
відповідач - ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Суддя: