Справа № 131/1585/25
Провадження № 1-кс/131/352/2025
"12" листопада 2025 р. м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці, з повною фіксацією процесуальної дії технічними засобами скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 18 жовтня 2025 року за № 12025025250000055 за ч. 1 ст. 358 КК України,-
ОСОБА_3 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з вищевказаною скаргою, яку мотивував тим, що постановою дізнавача СД ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області дізнавача відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 25 серпня 2025 року у кримінальному провадженні за № 12025025250000055 за ч. 1 ст. 358 КК України.
Так, ОСОБА_3 зазначив, що заявою від 03.08.2025 року про вчинення кримінального правопорушення він повідомив відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП України в Вінницькій області про вчинення на його думку кримінального правопорушення з приводу видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, які внесенні до офіційних документів від 12.05.2025 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , діловодом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 і керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_2 (Іллінці) щодо причетності до діянь, які містять сукупність ознак складу злочинів, передбачених ст. 358 ч 1.ч. 3, ч. 4 та ч. 1 ст. 366 КК України.
При цьому, за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12025025250000055 за ч. 1 ст. 358 КК України, дізнавачем 18 жовтня 2025 року винесена постанова про закриття кримінального провадження за даним фактом у зв'язку із тим, що діянні відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Однак, як зазначається заявником, оскаржувану постанову він вважає необґрунтованою та однобічною, яка суперечить охоронюваним законом його правам та інтересам, а також прийнятою з порушенням кримінального процесуального закону, оскільки під час її винесення слідчий грубо порушив порядок збирання доказів та не надав їм належної правової оцінки.
З наведених обставин заявник вважає, що оскаржувана постанова не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.
Дізнавач ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення вимог скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови про закриття кримінального провадження.
Вислухавши думку заявника та дізнавача, дослідивши матеріали даної справи та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 12025025250000055 за ч. 1 ст. 358 КК України, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до статті 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої вказаної норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Так, установлено, що 03.08.2025 року ОСОБА_3 звернувся до ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
При цьому, 07.08.2025 року ухвалою суду зобов'язано уповноважену особу ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_10 від 03 серпня 2025 року та розпочати судове розслідування.
15 серпня 2025 року за даним фактом до ЄРДР внесені відомості та розпочато досудове розслідування у формі дізнання.
У подальшому 25 серпня 2025 за результатами розслідування даного кримінального провадження прийнято постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, ухвалою слідчого судді Іллінецького суду Вінницької області від 03.10.2025 по справі №131/1585/25 скасовано вищевказану постанову.
Скасовуючи постанову судом зазначено, що дізнавачем у ході розслідування не допитано самого заявника ОСОБА_3 , щодо з'ясування всіх обставин даної події та розкриття об'єктивної сторони. Оскільки лише заявник може повідомити про обставини, які на його думку мають склад кримінального правопорушення.
У подальшому дізнавач, взявши до уваги ухвалу слідчого судді під час розслідування кримінального провадження№ 12025025250000055 проведено допит в якості свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Крім того, долучено до матеріалів провадження постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 . Також, дізнавачем проведено ряд інших слідчих дій щодо встановлення обставин на які вказував заявник, а саме огляд електроних документів (звукозаписів) спілкування ОСОБА_3 з представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .
18 жовтня 2025 року за результатами проведеного досудового розслідування, дізнавачем винесена постанова про закриття кримінального провадження за № 12025025250000055 у зв'язку із тим, що діянні відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України
Надаючи оцінку постанові слідчого про закриття кримінального провадження суд враховує наступне.
Так, слід зазначити, що згідно постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування:
забезпечують доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення розпорядження керівника місцевої держадміністрації (військової адміністрації) або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування;
видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, інші питання;
здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов'язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов'язаними вимог законодавства;
невідкладно письмово повідомляють відповідному районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про резервістів та військовозобов'язаних, які відмовилися від отримання повісток;
забезпечують прибуття резервістів та військовозобов'язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин;
інформують щотижня відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про прибулих внутрішньо переміщених осіб та їх адресу місця проживання;
здійснюють на відповідній території інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов'язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення. У разі коли до складу групи оповіщення входить представник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повістку резервісту або військовозобов'язаному вручає представник такого центру.
Відповідно до положень примітки ст. 358 КК під офіційним документом слід розуміти документи:
1) що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію,
2) така інформація підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності,
3) що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами:
а) органів державної влади,
б) місцевого самоврядування,
в) об'єднань громадян,
г) юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми,
4) а також:
а) окремими громадянами,
б) у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів,
5) що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Отже, при встановленні ознак офіційного документа як предмета кримінального правопорушення за ст. 358 КК необхідно встановити три змістовні ознаки предмету вказаного правопорушення, визначені в Примітці до цієї статті КК, які в основному визначають його юридичну природу:
- документ містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію,
- інформація підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності,
- документ складений із дотриманням визначених законом форм та містить передбачені законом реквізити.
Вказані вище ознаки є обов'язковими складовими будь-якого офіційного документу і утворюють у своєму поєднанні нерозривну єдність його форми і внутрішнього змісту.
Суб'єктивна сторона кримінального проступку характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за призначенням як самим підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб'єктивних прав або звільнитися від юридичних обов'язків (приховати наявність вищої освіти, щоб за рахунок бюджетних коштів одержати другу вищу освіту). Якщо мета інша (продемонструвати майстерність, поповнити колекцію та ін.), склад злочину відсутній.
З об'єктивної сторони, кримінальне правопорушення за ст. 358 КК України виражається в таких альтернативних діях: а) підроблення посвідчення або іншого офіційного документа; б) збут підробленого офіційного документа; в) виготовлення підроблених печатки, штампа чи бланка підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печатки, штампа чи бланка; г) збут підроблених печатки, штампа чи бланка.
При цьому, акт який був предметом дослідження у даному кримінальному провадженні не є предметом в розумінні статті 358 КК України, оскільки не являється офіційним документом, який надає певні права або звільняє від обов'язків, натомість, являється документом інформативного характеру, в якому зазначаються відомості про оповіщення або неоповіщення військовозобов'язаного.
З таким висновком слідчого погоджується слідчий суддя, оскільки вказаний висновок базується на повному, всебічному та об'єктивному досудовому розслідуванні кримінального провадження.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови слідчий суддя приходить до висновку, що вказана постанова відповідає вимогам статті 110 КПК України. При проведенні досудового розслідування були проведені необхідні слідчі дії, повно, всебічно досліджено обставини правопорушення, надано їм відповідну правову оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження. Постанова ґрунтується на вимогах закону, належно зібраних та допустимих доказах, які не спростовуються обставинами, викладеними в поданій скарзі.
Відповідно до частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене в сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 93, 284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 18 жовтня 2025 року за № 12025025250000055 за ч. 1 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_12