1-кс/130/723/2025
130/37/25
14.11.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_7
розглянувши клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Івниця Андрушівського району Житомирської області, проживаючого АДРЕСА_1 , непрацюючого, з базовою середньою освітою, раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000013 від 04.01.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 з таких підстав. В ході досудового розслідування установлено, що 04.01.2025 приблизно о 01:38, ОСОБА_5 , усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану на території України (введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та востаннє продовжений Указом Президента України «Про продовження строку воєнного стану в Україні» від 14.01.2025, № 26/2025, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку воєнного стану в Україні» № 4220-IX від 15.01.2025) перебуваючи за адресою Вінницька область, Жмеринський район, місто Жмеринка, вул. Київська поруч із будинком під АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, підбурений жагою до легкої наживи, бажаючи збагатитись за рахунок чужої власності, вирішив вчинити крадіжку цінного майна з магазину «Pod Hab», власником якого є ОСОБА_9 ..
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 підібрав на території домоволодіння камінь, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття скла дверей, проник в середину магазину, що за адресою: АДРЕСА_2 , звідки вчинив крадіжку стартових наборів (под-систем): марки «Vapareso» моделі «Xros Pro» в кількості 3 штуки, марки «Oxva» моделі «Oneo» в кількості 6 штук, марки «Elfbar» моделі «Elfx Pro» в кількості 5 штук, марки «Vapareso» моделі «Xros Cube» в кількості 4 штуки, марки «Voopoo» моделі «Vmate І2» в кількості 6 штук, марки «Lost Vape» моделі «Ursa Nano S2» в кількості 1 штук, марки «Lost Vape» моделі «Ursa Nano S» в кількості 5 штук, а також наборів компонентів (рідин) для куріння: марки «Flovorlab» серії «FL 350 Lux» об'ємом 30 мл. в кількості 20 штук, марки ««Flovorlab» серії «Lady» об'ємом 30 мл. в кількості 20 штук, марки «Hipe kit» об'ємом 27 мл. в кількості 26 штук, марки «Mad Breakfast» об'ємом 29 мл. в кількості 3 штук, марки «Mini Liquid» об'ємом 29 мл. в кількості 11 штук, марки «Marvellous Max» об'ємом 58 мл. в кількості 6 штук, ринкова вартість яких згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № 66/25-21 від 10.01.2025 становить 51 946 гривень 08 копійок, які він помістив до середини свого рюкзака. Після чого, ОСОБА_5 вийшов із приміщення магазину в напрямку залізничного вокзалу, а майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Слідчий зазначає, що є всі підстави застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у з в'язку з обґрунтованою підозрою його у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 185 КК України, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Позиція учасників.
У судовому засіданні прокурор та слідчий просили суд задовольнити клопотання. Також слідча пояснила, що слідством планується призначити ОСОБА_5 психолого-психіатричну експертизу, оскільки він стоїть на обліку у лікаря-психіатра.
Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просили застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Представник служби у справах дітей ОСОБА_7 ври вирішенні клопотання покладалась на розсуд суду.
Мотиви сулу.
26.02.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та вручено шляхом передачі батьку ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , у зв'язку з невстановленням місцезнаходження останнього.
20.04.2025 досудове розслідування було зупинено у зв'язку з тим, що підозрюваний ухиляється від слідства та його місцезнаходження невідоме, а також те, що всі дії необхідні та можливі слідчі (розшукові) й інші дії проведені.
28.10.2025 слідчий разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , подав до суду клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для вирішення запобіжного заходу.
29.10.2025 ухвалою суду надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
13.11.2025 ухвалою слідчого віднослено досудове розслідування.
13.11.2025 на виконання ухвали від 29.10.2024 ОСОБА_5 о 08:00 був затриманий.
13.11.2025 повідомлення про підозру безпосередньо вручено неповнолітньому ОСОБА_5 ..
Як вбачається із клопотання та доданих до нього матеріалів ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується доказами: витягом з ЄРДР; рапортом старшого інспектора - чергового Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується; протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого; протоколами допиту свідків; письмовими поясненнями ОСОБА_5 ; протоколом огляду речей.
У судовому засіданні неповнолітній підозрюваний ОСОБА_5 визнав, що він дійсно вчинив указаний злочин.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1ст. 492 КПК України, за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом
Частиною 2ст. 492 КПК України визначено, що затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
В рішенні від 28.10.1998 у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» ЄСПЛ вказали, що слідчий суддя, суд повинен враховувати, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише як винятковий захід з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя (суд) при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховує обставини, що викладені у ст. 178 та керується вимогами ст. ст. 194, 492 КПК України.
Суд, вирішуючи питання про обрання відносно неповнолітнього підозрюваного запобіжного заходу переконався у наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, бере до уваги обставини, характер кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у його вчиненні, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, також враховує, що неповнолітній ОСОБА_5 раніше не судимий; згідно довідки КНП БМР «Богуслався ЦЛ» перебуває під наглядом у лікаря психіатра; згідно характеристики за місцем проживання має висновок лікаря про легку розумову відсталість, навчався в Таращанському реабілітаційному навчальному закладі де здобував спеціальність маляр, штукатур (як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_5 , наразі не навчається, він втік звідти), за місцем проживання в с. Ісайки зарекомендував себе не з кращого боку, має складний характер, періодично конфліктує з батьком, має схильність до бродяжництва.
З довідки з інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» установлено, що 17.01.2025 у м. Рівне, проспект Миру, буд. 2 поліцейський здійснив піклування неповнолітнього, тобто доставлення неповнолітнього до батьків до с. Ісайки Обухівського району Київської області. 31.03.2025 ОСОБА_5 у м. Вінниця, по вул. Привокзальна, буд. 1Б, на ринку «Привокзальний» кидався камінням, лаявся, на зауваження не реагував. Поліцейські, встановивши особу Матійка, який на той час рахувався «як зниклий безвісти», доставили його до ВП, а потім передали до Білоцерківського РУП. 20.04.2025 в м. Одеса, на площі Привокзальна, 2 (залізничний вокзал), ОСОБА_5 поводив себе неадекватно, кричав, бився головою, після чого його доставили до лікарні, а потім до відділення поліції.
Аналізуючи вказані обставини, у контексті приписів ст.178 КПК України та постанови Пленум Верховного Суду України за N 5 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», суд дійшов висновку, що неповнолітній ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, може мати проблеми з психологічним здоров'ям (що підлягає перевірці шлях призначення відповідної судової експертизи), наразі не навчається, не працює, веде бродяжницький спосіб життя, батьки чи інші особи, які їх замінюють, на нього впливу не мають, довгий час слідство у цій справі було зупинене, через розшук підозрюваного, що свідчить про те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, суд вважає, що наразі за встановлених вище обставин, такі підстави відсутні, отож з урахуванням особи обвинуваченого, його вікових та психологічних особливостей, роду занять, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, незважаючи на існування презумпції невинуватості, суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним вище ризикам, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання та забезпечити виконання неповнолітнім підозрюваним належної процесуальної поведінки. За таких обставин, суд вважає, що клопотання слід задовольнити.
Суд звертає увагу на те, що у даному кримінальному провадженні злочини, передбачений ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до приписів ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладені вимоги, слідчий суддя вважає, що слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Керуючись ст. ст. 178, 193, 194, 196, 197,202, 205, 395 КПК України, Суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії даної ухвали визначити в межах 60 днів з моменту затримання підозрюваного до 08:00 11.01.2026.
Виконання ухвали в частині взяття під варту покласти на Жмеринський РВП ГУНП у Вінницькій області.
Визначити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA688201720355219002000000401, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, банк отримувача ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Жмеринського міськрайонного суду.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11