Справа №463/5532/25
Провадження №2/463/1746/25
13 листопада 2025 року м.Львів
Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючий суддя Юрій БІЛОУС,
за участю секретаря судового засідання Оксани КОЗАК,
сторони:
позивач ПрАТ «Страхова компанія «АРКС»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 ,
про: стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
учасники справи:
представник позивача - ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» адвокат Сергій СЕЧКО - не з'явився, (клопотання)
відповідач ОСОБА_2 , не з'явився,
І. Стислий виклад обставин справи:
Представник ПрАТ «Страхова компанія АРКС» адвокат Сечко С., звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 липня 2023 року між ПрАТ «Страхова компанія АРКС (далі - Позивач) та власником автомобіля «BMW х6 » реєстр.номер НОМЕР_1 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №191286Га3зг. Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «BMW Х6», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Стверджує, що 10.07.2024 року о 18:50год., на автодорозі М06 Київ-Чоп 566 км. + 677 м., сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» реєстр.номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Eggers державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Зазначає, що відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року у справі № 450/3374/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 , були застраховані в АТ « СК «АРКС» Договором №191286Га3зг від 21.07.2023 року добровільного страхування наземного транспорту «Все включено».
Власник пошкодженого автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 , звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором ОСЦПВВНТЗ від 13.07.2024 року. Дана заява була розглянута пошкодження застрахованого автомобіля було визнано страховим випадком. У зв'язку з чим, на підставі:
- Акт огляду транспортного засобу від 13.07.2024 року;
- Рахунок фактура №BMW-027486 від 13.07.2024 року;
- Рахунок №М000026788 від 13.07.2024 року;
- Страховий акт № : ARX4196224 від 30.07.2024 року;
- Розрахунок страхового відшкодування;
було погоджено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 склала: 74 871 (сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 00 коп.
Цивільно-правова відповідальність власника «MERCEDES-BENZ» державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована за договором-полісом №221610456 в Акціонерне Товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" (інформація розміщена на веб-сайт - https://policy-web.mtsbu.ua).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» та Акціонерне Товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" є учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов'язковому страхуванню цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01.12.2016року.
Пряме врегулювання збитків - це система, в якій страховик, який застрахував цивільно - правову відповідальність потерпілого, в частині відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого, виконує обов'язки страховика, який застрахував цивільно - правову відповідальність особи, відповідальної за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Така система не вимагає від страхувальника укладання додаткових договорів страхування, крім договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ), укладеного з страховиком - учасником системи прямого врегулювання збитків.
Таким чином, відповідно до даної Угоди було проведено пряме врегулювання збитків та погоджено між страховими компаніями до виплати: 67 332 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 65 коп. Внаслідок зазначеного вище Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» здійснило Потерпілому виплату страхового відшкодування в розмірі: 67 332 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 65 коп., з яких 44 929 (сорок чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1074928 від 31 липня 2024 року та 22402 (двадцять дві тисячі чотириста дві) грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1074930 від 31 липня 2024 року.
В подальшому Акціонерне Товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС", застосувавши коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, погодило виплату в розмірі: 67 332 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 65 коп.
Оскільки Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» за умовами Договору здійснює виплату страхового відшкодування у розмірі, що дорівнює розміру відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, то на підставі розрахунку страхового відшкодування, складеного страхового акту №ARX4196224 від 30.07.2024 року Позивачем було здійснено ще сплату суми страхового відшкодування Потерпілому в розмірі: 7538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 35 коп., згідно платіжного доручення №1074973 від 31 липня 2024 року
Отже, згідно вказаного вище Позивач отримав право вимоги на таке відшкодування. Сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити Відповідач Позивачу складає: 74 871 (сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 00 коп. - 67 332 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 65 коп. = 7538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 35 коп.
З огляду на вищенаведене, просив суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» завдані збитки у розмірі 7538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 35 коп., та суму сплаченого судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 копійок.
ІІ. Позиція учасників справи:
Представник Позивача судове засідання не з'явився, однак скерував на адресу суду клопотання про розгляд даної цивільної справи за його відсутності, також за наявності наданих ним доказів у справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання та реєстрації.
Відзив від відповідача ОСОБА_1 , на адресу суду не надходив.
Відповідно до статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення Відповідачу не вручені під час доставки у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до статті 128 ЦПК України вважається, що судова повістка Відповідачу вручена.
Дотримуючись вимог частини 11 статті 128 ЦПК України, Відповідач викликався в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно із статтею 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як, Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до статті 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Згідно статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
17.06.2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду - головуючий суддя Білоус Ю.Б..
Ухвалою судді від 22.08.2025 року постановлено залишити позовну заяву без руху надавши строк Позивачу в 10-ть днів для усунення недоліків.
18.08.2025 року на адресу суду надійшла відповідь ГУ ДМС у Львівській області щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача ОСОБА_1 ..
29.08.2025 року ухвалою судді Білоуса Ю.Б., постановлено прийняти справу до свого провадження та призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з таких підстав.
ІV. Обставини справи, встановлені судом:
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
10.07.2024 оку о 18 год. 50 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп 566 км. + 677 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобілів «MERCEDES-BENZ» державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом Eggers державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 (Відповідач) та автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року у справі № 450/3374/24 ОСОБА_1 (Відповідача) було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Згідно статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в АТ « СК «АРКС» Договором № 191286Га3зг від 21.07.2023 року добровільного страхування наземного транспорту «Все включено».
Надалі, до АТ «СК «АРКС» звернувся власник пошкодженого автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 21.07.2023 року. Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля було визнано страховим випадком.
У зв'язку з чим, на підставі:
- Акту огляду транспортного засобу від 13.07.2024 року;
- Рахунок фактура №BMW-027486 від 13.07.2024 року;
- Рахунок №М000026788 від 13.07.2024 року;
- Страховий акт № : ARX4196224 від 30.07.2024 року;
- Розрахунок страхового відшкодування.
було погоджено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 склала: 74 871 (сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 00 коп.
На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника «MERCEDES-BENZ» державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована за договором-полісом №221610456 в Акціонерне Товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС".
Оскільки Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» та Акціонерне Товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" є учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов'язковому страхуванню цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01.12.2016., то відповідно до даної Угоди було проведено пряме врегулювання збитків та погоджено між страховими компаніями до виплати: 67 332 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 65 коп.
Внаслідок зазначеного вище Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» здійснило Потерпілому виплату страхового відшкодування в розмірі: 67 332 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 65 коп., з яких 44 929 (сорок чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1074928 від 31 липня 2024 року та 22402 (двадцять дві тисячі чотириста дві) грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1074930 від 31 липня 2024 року.
Згідно страхового акту №ARX4196224 від 30.07.2024 року Позивачем було здійснено додатково сплату суми страхового відшкодування Потерпілому в розмірі: 7538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 35 коп., згідно платіжного доручення №1074973 від 31 липня 2024 року.
Враховуючи зазначене у Позивача виникло право звернутися до Відповідача з позовом про відшкодування сплаченої суми страхового відшкодування в розмірі: 74 871 (сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 00 коп. - 67 332 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 65 коп. = 7538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 35 коп.
V. Застосоване Судом законодавство:
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з статтями 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Такими актами є Закон України «Про страхування» та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які містять спеціальні норми щодо регулювання спірних правовідносин.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).
За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України (чинного на момент настання дорожньо-транспортної пригоди) «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто в зв'язку з одержанням страхувальником від позивача страхового відшкодування за договором майнового страхування, право вимоги страхувальника до винної особи, перейшло до позивача.
Правовідносини пов'язані із виплатою страхового відшкодування по полісам ОСЦПВВНТЗ регламентуються приписами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності наземних транспортних засобів», стаття 29 якого встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Визначення поняття «фізичний знос» наведено в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - Методика). Так згідно з п.1.6. Методики під поняттям «фізичний знос» розуміють втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей колісних транспортних засобів, його складників, порівняно з вартістю нового подібного колісного транспортного засобу або його складників.
У відповідності до п. 7.38 в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Пунктом 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення встановлено, що винятками стосовно використання зазначених вимог є: б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини).
Згідно із ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням. Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
В силу ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля «BMW Х6» державний номерний знак НОМЕР_1 пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини Відповідача, перевищує виплачений позивачем розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Про допустимість доказів зазначено у статті 78 ЦПК України, згідно вимог якої, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов'язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу.
Надання доказів на підтвердження доводів і обставин, на які позивач посилається як на підставу свої вимог, є обов'язком саме позивача, і їх ненадання є неналежним виконання процесуальних прав та свідчить про те, що позивач не вчиняє активних дій для доведення обґрунтованості своїх вимог перед судом.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Надані стороною Позивача докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки суми збитків в зазначеному вище розмірі.
В свою чергу сторона Відповідача не висловила суду своє ставлення до позову, оскільки не з'явилася на розгляд справи, не надіслала суду відзиву на позову заяву, та не повідомила суд про поважній не з'явлення в судові засідання.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , про: стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду повинне бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 755/5684/18-ц).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
В рішенні ЄСПЛ «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003р. §36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, - суд зобов'язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.
Також в рішенні «Гірвісаарі проти Фінляндії" (№ 49684/99, 27.09.2001р. §30) ЄСПЛ вказує: «ще одне призначення належно обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам спору, що вони були почуті; також, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд судом вищої інстанції; лише за умови винесення обґрунтованого рішення забезпечується публічний контроль за здійсненням правосуддя».
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову сторони Позивача, з наведених вище мотивів та підстав.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).
V. Розподіл Судових витрат:
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
В матеріалах справи містяться платіжне доручення №1126560 від 31 березня 2025 року, яке засвідчує той факт, що Позивачем при подачі позовної заяви сплачено 3028 грн. судового збору, які, враховуючи вищевикладені норми процесуального права, - повинні бути стягнені з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , про: стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 8, Код ЄДРПОУ 20474912, п/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 7 538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 8, Код ЄДРПОУ 20474912, п/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» адреса: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок, 8, код ЄДРПОУ: 20474912
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Юрій БІЛОУС