Справа №567/1418/25
Провадження №2/567/583/25
13 листопада 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Венгерчук А.О.
секретар Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №4345504921 в розмірі 12039 грн. 42 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «ЦФР» ) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4345504921 за умовами якого остання отримала кредит на строк та сплатою відсотків за користування кредитними коштами у порядку та розмірах визначених умовами договору.
На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4345504921.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №НІ/11/19-Ф відповідно до якого, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4345504921. Станом на час передачі прав вимог заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4345504921 становила 12039 грн. 42 коп. і складається з: 7291 грн. 64 коп. загальна сума заборгованості по тілу кредиту, 00 грн. 43 коп. заборгованість по відсотках, 4747 грн. 35 коп. заборгованість по комісії.
На підставі наведеного ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором кредиту №4345504921 від 06.07.2021 у загальній сумі 12039 грн. 42 коп. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Інших процесуальних дій не вчинялося.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просить розглянути справу без його присутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідно до норм ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала письмові пояснення в яких в задоволенні позову просила відмовити, оскільки вважає, що позивач не надав належних доказів про те, що відбулося нарахування коштів на її рахунок НОМЕР_1 у сумі 10000грн. Вважає, що у разі відсутності нарахування коштів за споживчим кредитом у неї відсутне зобов'язання повернути такі кошти із нарахованими відсотками для кредитора чи його правонаступників, адже заборгованість не виникла.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За клопотанням представника позивача з урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 06.07.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4345504921 за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірах і умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки за його користування у розмірах і умовах, встановлених договором (п.1.1. договору1).
Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Договору визначено, що сума кредиту становить 12559 гривень, строк кредитування 18 місяців. Позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених у паспорті кредиту № 5504921, який є невід'ємною частиною цього Договору. Позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: 10000 гривень на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Таскомбанк»; 900 грн. отримувач ПАТ «СК «ТАС» в АТ «Таскомбанк», оплата страхового платежу за договором страхування №4345504921-С від 06.07.2021; 300 грн. отримувач ТОВ «майСейфеті» рахунок в АТ «Укрсиббанк», оплата за пакет послуги «Охоронець КредитМаркет 12200 грн. отримувач ТОВ «ЦФР», рахунок в АТ «Таскомбанк», оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA»; 459 грн. отримувач ТОВ «ЦФР», рахунок в АТ «Таскомбанк», оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Sereen». (а.с.5)
Згідно паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5504921 визначено, що розмір процентної ставки при наданні кредиту становить 7%, щомісячні проценти 2,7%, загальні проценти 0,01%. (а.с.6-7)
07.10.2016 між ПАТ «Таскомбанк» (Новий кредитор) і ТОВ «ФК «ЦФР» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016. Умовами вказаного договору визначено, що первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитору за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням Ціни договору та розміру заборгованості позичальників (пункти 2.1, 2.2 Договору). Згідно п. 9.2. Договору, цей Договір діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором. (а.с.13-14)
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №НІ/11/19-Ф. Згідно умов вказаного договору АТ «Таскомбанк» (клієнт) зобов'язався відступити ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (фактору) за плату права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимог (п.2.1 Договору). Пунктом 2.3 Договору визначено, що відступлення прав вимог і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, але не раніше здійснення фактором оплати згідно п.3.1 Договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Пунктом 3.1 Договору визначено, що фактор зобов'язаний у день укладення сторонами договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 6388554,98 грн. (а.с.15-17)
Згідно витягу з реєстру прав вимог від 15.05.2024, який є додатком № 1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф АТ «Таскомбанк» було передано ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги в тому числі до ОСОБА_1 за договором №4345504921. (а.с.20)
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.06.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту №4345504921 становить 12039 грн. 42 коп. і складається з: 7291 грн. 64 коп. загальна сума заборгованості по тілу кредиту, 00 грн. 43 коп. заборгованість по відсотках, 4747 грн. 35 коп. заборгованість по комісії. (а.с.12)
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що 06.07.2021 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір №4345504921 за умовами якого отримала у кредит грошові кошти та зобов'язалася повернути ці кошти і сплатити проценти за користування ними у розмірах і порядку, визначеному договором.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними.
Однак, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012, від 02.11.2021 у справі №905/306/17).
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилалась на те, що набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4345504921 на підставі укладеного договору факторингу №НІ/11/19-Ф, укладеного 15.05.2024 із АТ «Таскомбанк», який у свою чергу набув право вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016.
Згідно представленої копії договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 вбачається, що таке відступлення відбувається за плату, на підставі відповідних Реєстрів прав вимог. Водночас матеріали справи не містять як Реєстру прав вимоги, який би підтверджував, як факт передачі ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» акціонерному товариству «Таскомбанк», дату здійснення такої передачі, так і факт оплати АТ «Таскомбанк» грошових коштів за відступлення такого права.
Окрім того, кредитний договір було укладено значно пізніше, ніж ТОВ «ФК «ЦФР» передало право вимоги ПАТ «Таскомбанк». Тобто, на момент передачі відступлення прав вимоги ще не виникло у позичальника зобов'язання зі сплати кредитних коштів, а тому нема підстав вважати, що права вимоги перейшли від ТОВ «ФК «ЦФР» до ПАТ «Таскомбанк», та це означає, що ПАТ «Таскомбанк» не набуло право вимоги за кредитним договором №4345504921 та не могло передати право вимоги на такий договір відповідно до договору факторингу №НІ/11/19-Ф укладеному між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», оскільки у такого не виникло право вимоги, який би можна було передати позивачеві.
Також, серед пунктів договору відступлення прав вимоги відсутній пункт, яким передбачається передача прав вимоги також на майбутні кредитні договори, які будуть укладені між первісним кредитором та боржниками.
Окрім наведеного, вищезгаданий договір про відступлення права вимоги не був пролонгований, а тому строк дії такого закінчився 07.10.2017.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які квитанції чи платіжні інструкції про перерахування коштів за договором відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «Таскомбанк» укладеного 07.10.2016 і так само щодо договору факторингу №НІ/11/19-Ф укладеного між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».
З вищенаведеного слідує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не наділена правом вимоги за кредитним договором №4345504921 від 06.07.2021 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ЦФР», оскільки первісний кредитор не міг передати ПАТ «Таскомбанк» право вимоги, яке ще на той момент не виникло.
З огляду на викладене позивачем не було доведено належними і допустимими доказами факту набуття ним у встановленому законом порядку права вимог до ОСОБА_1 за кредитними договором №4345504921.
За таких обставин поданий ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» позов є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -
в задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (юридична адреса: м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.