Справа №567/996/25
Провадження №2/567/443/25
13 листопада 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Венгерчук А.О.
секретар Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів звернулась ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що з рішення суду від 28.12.2022 було розірвано шлюб між нею та відповідачем, в якому в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її матеріальному утриманні.
Зазначила, що відповідач за віком, станом здоров'я є працездатним, однак між ними не досягнуто домовленості про матеріальне утримання дитини. Вказує, що не має можливості самостійно надати доньці належне утримання, достатнє для її віку та її доходу недостатньо для забезпечення дитини.
Посилаючись на те, що відповідач офіційно несе військову службу в лавах ЗСУ, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі частки його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 17.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В поданій на адресу суду заяві, позивач позов підтримала з підстав викладених в позовній заяв, просить здійснювати розгляд справи в її відсутність.
Відповідно до норм ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки Острозької міської ради Рівненської області від 13.06.2025 зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Водночас, від відповідача, по даній справі, на адресу суду не надходило жодних документів, тому суд вважає, що відповідач своїм правом на подання відзиву та доказів по справі не скористався.
Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 28.12.2022 по справі №567/1414/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. (а.с.11-12)
Від даного шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 138 від 05.06.2019). Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 виданого 05.06.2019, позивач вказана її матір'ю, а відповідач - батьком. (а.с.13)
Позивач разом з малолітньою донькою - ОСОБА_3 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 , що підтверджується - витягом з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 № 2025/003585254 сформованим 17.03.2025, витягом з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_3 № 2025/003585747 сформованим 17.03.2025, актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи № 6-96 від 30.05.2023 та довідкою старости сіл Грем'яче, Грозів, Михайлівка виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області № 205 від 30.05.2025. (а.с.10,14,15,16-18)
Дохід позивача складається із пенсії в разі втрати годувальника, розмір якої на місяць складає 1519,00 грн., що підтверджується довідкою про доходи № 1969 0290 6099 1921 сформованою 02.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. (а.с.19-20)
Відповідач - ОСОБА_2 09.01.2025 призваний на військову службу на підставі Указу Президента України від 25.02.2022 р. № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, що підтверджується - довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 143 від 02.06.2025. (а.с.21)
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
У відповідності до ст. 181 СК України, у разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з яким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що будучи батьком дитини, ОСОБА_2 свою доньку належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити. При цьому суд виходить з того, що відповідач доказів про те, що він належним чином займається утриманням дитини не надав.
Таким чином, загальний розмір утримання дитини від відповідача є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не бере належної участі в утриманні дитини.
Оскільки відповідач, будучи батьком малолітньої ОСОБА_3 , на даний час свою доньку належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити, між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів, то з нього на користь позивача необхідно стягнути аліменти.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
В той же час, при вирішенні позову суд виходить з того, що відповідач не заперечив наявності у нього можливості утримувати дитину.
Окрім того, судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін, а також відсутність у сторін інших утриманців.
Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують його неможливість працювати, поганий стан здоров'я, неможливість сплачувати аліменти у визначеному законом розмірі. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що на утриманні відповідача перебувають інші особи та відповідачем таких доказів не надано.
При визначенні розміру аліментів, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, приймаючи до уваги матеріальне становище позивача, яка є працевлаштованою.
Вирішуючи питання про розмір аліментів на утримання дитини, суд також бере до уваги, що платник аліментів є працездатним, має добрий стан здоров'я, інших утриманців не має, оскільки протилежних доказів суду не надано, може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, отримає дохід.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, встановленого прожиткового мінімуму на дітей, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/4 частки його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 05.06.2025, а тому за правилами ст. 191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Також, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивач була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 6 ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 212 ЦПК України
позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання дитини задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.06.2025 до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.