Справа № 396/2111/25
Провадження № 2/396/1203/25
Іменем України
13.11.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіної А.А.
за участю секретаря судового засідання Філюкової О.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Новоукраїнка цивільну справу № 396/2111/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.05.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем був укладений кредитний договір №04.05.2024-100002153 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 8000,00 грн, строком на 98 днів. Свої зобов'язання по Договору позивач виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 24560 грн з яких: тіло кредиту - 8000 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 11760 грн, неустойки в розмірі 4000 грн, комісії 800 грн.
Враховуючи викладене, ТОВ "Споживчий центр" просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитом та судовий збір.
Ухвалою суду від 07.10.2025 було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за адресою місця реєстрації, що зареєстроване у встановленому законом порядку, які відповідач отримав 04.11.2025, що підтверджується підписом у зворотному поштовому повідомленні. Відзив до суду не подав, з заявами та клопотаннями не звертався.
У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Судом встановлено, що 08.05.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем був укладений кредитний договір №04.05.2024-100002153 шляхом подачі пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 8000 грн строком на 98 днів, дата повернення кредиту 13.08.2024, шляхом безготівкового зарахування коштів на належні відповідачу реквізити, зазначені останнім у заявці на отримання кредиту, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається, вказаний договір підписаний відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, який був надісланий останній на фінансовий номер телефону.
Згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк»2459167742 відповідачу перераховано кошти в розмірі 8 000 грн, ідентифікатор платіжного пристрою I02203P9, видача за договором кредиту №04.05.2024-100002153.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 24560 грн з яких: тіло кредиту - 8000 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 11760 грн, неустойки в розмірі 4000 грн, комісії 800 грн.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки, суд виходить з наступного.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Зважаючи, що Кредитний договір №04.05.2024-100002153 укладений 08.05.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов'язку сплати неустойку.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором суд зазначає наступне.
Кредитним договором визначена комісія за надання кредиту. Відповідач погодився зі встановленим розміром комісії, про що засвідчив електронним цифровим підписом на вказаному договорі.
Згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії в сумі 800 грн не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1948 грн 82 коп (19760 х 100 : 24560 = 80,45%, 2 422,40 х 80,45 % = 1948 грн 82 коп).
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/ НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 04.05.2024-100002153 від 08.05.2024 у розмірі 19 760 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 коп, з яких:
-8000 - заборгованість по тілу кредиту;
-11760 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1948 грн 82 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Всього підлягає стягненню 21 708 (двадцять одна тисяча сімсот вісім) грн 82 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
Повний текст рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя: А. А. Русіна