Справа № 392/2207/25
Провадження № 2/392/1334/25
про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області - суддя Назаренко К. П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ) до Комунального некомерційного підприємства «Маловисківська лікарня» (вул.. Шевченка, буд. 64, м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з КНП «Маловисківська лікарня» матеріальну шкоду та моральну шкоду.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що до позовної заяви долучено докази сплати судового збору тільки за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди 3'000 грн та моральної шкоди 50'000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦКУ моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди у грошовому вимірі є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3028 гривень.
Із урахуванням наведеного, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1'211,20 грн та надати суду оригінали документів на підтвердження цього.
Також слід звернути увагу, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 позовна заява повинна містити, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем в позовній заяві не вказано поштовий індекс відповідача, відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що суперечить вимогам п.п.2, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, всі адреси учасників процесу наведені у неналежній формі, яка встановлена підпунктом 2, п. 32 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.09. Вимога дотримання відповідної форми також закріплена у ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144 положення якого поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб незалежно від форми власності (п. 1.1), п. 5.6: «Реквізити поштової адреси зазначають згідно з постановою Кабінету Міністрів України [7] у такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.
Якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу, у довідкових даних допустимо зазначати дві адреси: юридичну (зазначену в ЄДРПОУ) та фактичну (для листування)».
Продовжувати дотримуватися імперської традиції адресації є не лише порушенням правил, а й неетичною поведінкою. Тож фактично невиконаною є вимога п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України щодо вказування у позовній заяві місцезнаходження або місця проживання (перебування) учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 177 і 185 ЦПК, позовна заява вважається поданою в день первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
Позовну заяву залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО