Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2442/25
Провадження № 2-о/382/64/25
14 листопада 2025 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., перевіривши матеріали справи № 382/2442/25 за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Косогор Оксани Миколаївни, треті особи: виконавчий комітет Яготинської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, відповідно до вимог якої просить: увипадку установлення у висновку експерта того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє психічним захворюванням та не здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними - визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та призначити йому у якості опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ознайомившись із поданою заявою, суд вважає, що подана заява підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 3 статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Статтями 296, 297 ЦПК України визначено вимоги до заяви про визнання фізичної особи недієздатною.
Однак заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 296, 297 ЦПК України, що перешкоджає відкриттю провадження за такою заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов'язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Заява про визнання особи недієздатною повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст. 297 ЦПК України.
Єдиною підставою визнання особи недієздатною є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 Цивільного кодексу України).
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
До заяви долучено консультативний висновок лікаря, згідно з яким у ОСОБА_3 діагностовано генералізовано деменцію змішаного генезу, однак відомостей щодо стійкого психічного розладу вказаний документ не містить. Подана заява не містить посилання на докази (в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), що свідчать про наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою. Безпосередньо в поданій заяві не зазначено обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад у ОСОБА_2 , внаслідок чого він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, відсутнє посилання на докази, які підтверджують наявність в особи, яку заявник просить визнати недієздатним, хронічного, стійкого психічного розладу.
Натомість, в заяві вказано, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом з дитинства, оскільки з народження хворіє на дитячий церебральний параліч, що підтверджується висновком № 107 від 25.06.2025 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 10466/25/557/ВП.
Тобто, в поданій заяві в якості підстави визнання особи недієздатною вказано, що він є інвалідом з дитинства, оскільки з народження хворіє на дитячий церебральний параліч, має серйозний/значний ступінь обмеження у самообслуговуванні, пересуванні, орієнтації, спілкуванні, контролю за своєю поведінкою, здатності до здобуття освіти та трудової діяльності, що, за відсутності іншого обґрунтування поданої заяви, не узгоджується із положеннями саме ст. 39 ЦК України (Визнання фізичної особи недієздатною), на відміну від ст. 36 ЦК України (Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи).
Отже заявнику необхідно надати суду відповідні обґрунтування, належні та допустимі докази на підтвердження наявності у ОСОБА_2 психічного розладу (психічного захворювання), та яке існує на дату звернення до суду з вищевказаною заявою, зокрема, відомості, щодо спостереження психіатром за місцем мешкання, у разі перебування під диспансерним наглядом - медичну карту амбулаторного хворого з психо-неврологічного диспансеру за місцем мешкання.
У заяві також не вказано, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у психіатра на час звернення заявника із даною заявою до суду, що, за відсутності іншого обґрутнування, є необхідним для призначення судової психіатричної експертизи та витребування медичної карти. Суд саме за наявністю таких доказів та достатніх даних про розлад психічного здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу і відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.
Призначення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи недієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у ОСОБА_2 психічного розладу здоров'я станом на день розгляду заяви (ч. 1 ст. 298 ЦПК України) буде порушенням прав, гарантованих їй ч. 2 ст. 28 та ст. 64 Конституції України.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за обов'язковою участю адвоката цієї особи, однак заява не містить посилання ані на наявність такого адвоката, ані клопотання про залучення адвоката (в порядку надання безоплатної правової допомоги).
Відповідно до ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає, їй піклувальника чи опікуна.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Однак, в доданих до заяви матеріалах відсутнє відповідне подання органу опіки та піклування, тоді як встановлення опіки можливе лише за відповідним поданням (ч. 1 ст. 60 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24.
Суд також звертає увагу сторону заявника, що відповідно до ч. 6 ст. 265 ЦПК України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Представник заявника сформувала свою вимогу застосувавши конструкцію «увипадку установлення у висновку експерта того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє психічним захворюванням та не здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними - визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та призначити йому у якості опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Вказане формулювання є умовним, суд не вправі виносити свій висновок щодо позовних вимог в залежності від настання або ненастання певних обставин.
Заявник має чітко зазначити вимогу яку він просить.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Разом із тим, як вбачається із заяви у повних найменуваннях стороною заявника зазначено виконавчий комітет Яготинської міської ради, ОСОБА_2 в якості третіх осіб, що не узгоджується зі ст. 42 ЦПК України.
З огляду на викладене, заявнику необхідно врахувати викладене, усунути зазначені недоліки із поданням відповідних документів.
Відповідно до ч .1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення поданої заяви без руху, із встановленням заявнику строку для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259-261, 293, 294, 296, 297 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Косогор Оксани Миколаївни, треті особи особи: виконавчий комітет Яготинської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
Повідомити про необхідність усунення недоліків шляхом направлення копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Нарольський