Справа № 369/17895/25
Провадження № 1-кп/369/2084/25
іменем України
14.11.25 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111450000418 від 19.09.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 К України
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Встановлено, що 17.09.2025 о 17 год. 22 хв., тобто в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебував у складському приміщенні ТОВ «ТАРКУС.ГРУП», який розташований за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Захисників Азовсталі, 2, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення.
В подальшому, 17.09.2025 о 17:27 год. ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до металевої шафи сейфу, де знаходився ноутбук марки «Lenovo ThinkPad E14 Gen 6» чорного кольору.
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в тому ж місці в той же час, таємно викрав із металевої шафи ноутбук марки «Lenovo ThinkPad E14 Gen 6» чорного кольору, вартістю 36719,10 грн., який поклав до свого рюкзака чорного кольору.
У подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 36719,10 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав показання, які фактично відповідають вищезазначеним обставинам. Пояснив, що дійсно 17.09.2025, перебуваючи за місцем роботи у складському приміщенні ТОВ «ТАРКУС.ГРУП», який розташований за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Захисників Азовсталі, 2, викрав ноутбук марки «Lenovo ThinkPad E14 Gen 6» чорного кольору. В подальшому повернув потерпілому викрадене майно. У скоєному щиро розкаявся.
Суд переконався в тому, що обвинувачений вірно розуміє суть обставин справи. В суду не виникло сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Після роз'яснення порядку та об'єму права на оскарження фактичних обставин справи, вислухавши думку учасників процесу, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та визначити об'єм дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалами справи що стосуються особи обвинуваченого. Інші докази в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувалися.
Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та усунення заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
З врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який являється особою раніше не судимою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, також враховуючи повне визнання вини у скоєному, щире розкаяння, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, усунення заподіяної шкоди, відсутність претензій у потерпілої, обставини скоєного кримінального правопорушення, його відношення до скоєного, суд вважає за можливим призначити покарання обвинуваченому в рамках санкції ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням положень ст. 75 КК України не пов'язане з позбавленням волі.
Суд вважає, що призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання з числа передбачених за скоєні кримінальні правопорушення, призначаються лиш у випадку, якщо менш суворе покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на один рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76, КК України зобов'язати ОСОБА_4 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази:
ноутбук марки «Lenovo ThinkPad E14 Gen 6» чорного кольору - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_5 ;
DVD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники процесу мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_6